1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.

2. Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної думки.

3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.

4. Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та загибелі.

5. Господарство Стародавнього Сходу та пам'ятки економічної думки. (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай).

6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.

7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

8. Феодальна система господарства та її особливості.

9. Економічні погляди каноністів. Хома Аквінський.

10. Зародження феодального господарства в 14-15 ст. Становище провідних країн Європи.

11. Загальна характеристика меркантилізму.

12. Особливості економічного розвитку Франції в 17-18 ст.

13. Зародження класичної школи політекономії у Франції П. Буагільбер.

14. Фізіократи, суть їх поглядів. "Економічна таблиця Ф.Кене". Радикальні реформи А. Тюрго.

15. Зародження основ класичної школи політекономії в Англії. У. Петті та його економічні погляди.

16. Форми феодального землеволодіння та основні категорії залежних селян в Київській Русі.

17. Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в Київській Русі.

18. Економічна думка України доби середньовіччя. "Руська правда", "Повість временних літ".

19. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.

20. Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах Європи.

21. Первісне нагромадження капіталу та його роль у становленні ринкової економіки.

22. Формування класичної економічної теорії А. Смітом.

23. Мануфактурний період у розвитку української економіки (16-18 ст.)

24. Ідеї меркантилізму в документах Б. Хмельницького. Економічні погляди Ф. Прокоповича.

25. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства індустріального суспільства.

26. Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи та СІЛА.

27. Економічне вчення Д. Рікардо - економіста епохи промислового перевороту.

28. Англійська класична політична економія в працях Т. Мальтуса.

29. Економічна теорія у Франції. Ж.Б. Сей.

30. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Економічні погляди Ф. Ліста.

31. Засновник ліберальної економічної теорії в США. Г.Ч. Кері.

32. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політекономії.

33. Структура і основні проблеми "Капіталу".

34. Хід здійснення та економічні наслідки реформи 1861.

35. Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях Я. Козельського, В. Каразіна, Д. Журавського.

36. Початок промислового перевороту в Україні: передумови, етапи здійснення і наслідки.

37. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі 19-20 ст.

38. Особливості економічної думки в України в др. половині 19 ст. економічні погляди М. Зібера. С. Подолинського, М. Бунге.

39. Столипінська аграрна реформа: передумови, засоби реалізації та наслідки.

40. Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській думці. М. Левицький.

41. Економічні погляди М. Туган-Барановського.

42. Теорія економічної кон'юнктури Є. Слуцького.

43. Основні тенденції розвитку світової економіки в кінці 19 на початку 20 ст. Монополізація економіки та її форми

44. Маржиналістська революція та її сутність. Австрійська школа граничної корисності. (К. Менгер, Є. Бьом-Баверк).

45. Промислове зростання у Німеччині на межі 19-20 ст.

46. Історичні школа політекономії у Німеччині.

47. Причини та фактори зростання американської економіки у др.. половині 19 ст.

48. Американська школа маржиналізму Дж. К. Кларк.

49. Втрата Англією світової економічної першості на рубежі 19-20 ст.: причини і наслідки.

50. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембрідзька школа. А. Маршалл.

51. Причини уповільнення темпів економічного зростання у Франції на межі 19-20 ст.

52. економічні причини і наслідки першої світової війни. Версальська система. Суть і мета плану Дауеса.

53. Еволюція неокласичної теорії на початку 20 ст. Теорії монополії та конкуренції. Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Й. Шумпетер.

54. Зародження інституціональної теорії в США. Т. Веблер, Дж. Коммонс, В. Мітчелл.

55. Політика "воєнного комунізму" та "нова економічна політика": особливості, наслідки та значення.

56. Індустріалізація в Україні за радянські часи: причини, хід реалізації, наслідки.

57. Велика депресія 1922-1933 р. у США та шляхи виходу з неї. "Новий курс" Ф.Д. Рузвельта.

58. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.

59. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Р. Харрод, О. Домар.

60. Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршалла як програма ринкового відновлення економіки Європи.

61. Побудова соціально-ринкового господарства у ФРН: причини і суть "економічного дива». Господарська політика Л. Ерхарда.

62. Сутність теорії неолібералізму В.Ойкена, А.Мюллера-Армака, О.Рюстов

63. Особливості французької школи неолібералізму. М. Алле, Ж. Рюеф.

64. Провідні школи неолібералізму: "фрайбурзька", "чиказька" їх основні представники та проблематика досліджень.

65. Основні тенденції розвитку англійської економіки після II Світової війни та економічні погляди Ф. Хайека.

66. Економіка США після II Світової війни та теорія монетаризму. І. Фішер, М. Фрідмен.

67. Економічні реформи Р. Рейгана і. М. Тетчер та їх теоретичне підгрунття (теорії пропозиції в рейганоміці та тетчеризмі).

68. Господарство України після II Світової війни: необхідність відновлення довоєнної структури народного господарства та джерела його відбудови.

69. Економічні перетворення в період "хрущовської відлиги". Соціально-економічна політика в 50-ті роки - першої половини 60-х років.

70. Спроби запровадження економічних важелів у радянську економічну систему. Господарська реформа 1965 р. (Косигінська) її причини та наслідки.

71. Застійні явища в економіці України 70-х -1 половина 80-х рр.. Спроба

реформування радянської системи у другій половині 80-х рр.. Перебудова

72. Економічна думка тоталітарного періоду.

73. Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Концепція сталого економічного розвитку.

74. Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Структура постіндустріальної економіки та її еволюція.

75. Розвиток інституціональної теорії. Дж. Гелбрейт, Д. Белл.

76. Теорії суспільства "третьої хвилі", інноваційної політики, інформаційного суспільства та становлення нової інноваційно-інформаційної моделі суспільства. А. Тоффлер, П. Дракер.

77. економічна теорія прав власності та трансзакційних витрат. Р. Коуза.

78. Економіка незалежної У країни.

79. Розбудова інноваційної моделі економічного розвитку в Україні як запорука стабільності і процвітання.

80. Монетарні, інституціональні та інші концепції: обґрунтування та їх застосування українськими економістами.

1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.

Предметом є форми організації госп-ва та різні аспекти госп. життя, які спрямов. на забезп потреб с-ва, а також їх трактування, тобто ек. ідеї та погляди їх істор. еволюції, що формув. протягом віків. Також вивчає становлення та еволюцію істор. форм госп-ва с-ва європ. цивілізації та відображ. їх в екон. думках, поглядах, теоріях. ІЕ прагне отрим. відповіді на такі питання: скільки було людей в тому чи ін регіоні в різні істор. часи, що ці люди споживали, як одягалися. Як працювали та відпочивали, скільки заробляли, які були ціни. ІЕ є ілюстрацією, критикою і обгрунтуванням екон. теорій та концепцій і дає можл-ть перевірити їх істинність за доп. істор. матеріалу. Як наука виникла в 18 ст., започаткувала її нім істор. школа.

Гол завданням є узагальн. та аналіз госп. досвіду (як позитив. так і негатив.) нагромадженого людством. Вивчення госп. досвіду дає змогу прогнозувати екон. розвиток, розробляти найб. доцільні екон. стратегію і тактику, давати практичні рекомендації.

2. Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної думки.

З часу виникнення історії господарства економіки та економічної думки існує багато підходів до її періодизації:

П’ятистадійна модель Ф.Ліста

Німецький економіст та історик на початку ХХ ст. поділив історію економічного розвитку на 5 стадій, критерії розподілу – це найбільш поширений вид господарської діяльності.

Перша стадія дикості ( декілька десятків тисяч років до нашої ери з переходом до осілого способу життя) господарство носило привласнюючий характер (мисливство, рибальство, збиральництво).

Друга стадія пастушача (з Х по V тисячоліття до нашої ери) основним видом діяльності було скотарство, городництво і землеробство відігравали проміжну роль.

Третя стадія землеробська (з V тис. до н.е. по середину ХІІІ ст. н. е.) основним видом діяльності було землеробство.

Четверта стадія хліборобсько - мануфактурна(середина ХІІІ ст. – середина Х V ІІ ст.) основний вид діяльності сільське господарство і ремесло.

П’ята стадія хліборобсько – мануфактурно-комерційна (сер. Х V ІІ-сер. ХІХ ст.) основним видом діяльності було землеробство, промисловість, торгівля,ремесло. Сьогодні до цього варто було б додати і стадію фінансового-промислову.

Тристадійна модель Гільдебранта-Бюкера

Критерії виділення – пануючий спосіб обміну. В основу ділення історичних епох покладена довжина шляху, яку проходить товар – продукт з виробляючого господарства в споживаюче.

1. Замкнуте натуральне господарство(з давнини до ХІІІ ст.)шлях не більше милі;

2. Грошове або міське господарство ( сер. ХІІІ ст. – к. Х V ІІІ ст.) шлях від декількох миль до декількох десятків миль;

3. «Кредитне» або народне господарство (початок ХІХ ст.) обмін здійснюється переважно з участю кредиту шлях у сотні і тисячі миль.

Формаційний підхід К. Маркса

Критерій відповідності між рівнем розвитку продуктивних сил і рівнем розвитку,формою власності.

1. Первіснообщинний спосіб виробництва – відсутня приватна власність на засоби виробництва, низький рівень розвитку,примус до праці об’єктивно фізіологічний;

2. Рабовласницький спосіб виробництва – безпосередній виробник і знаряддя праці стають приватною власністю, примус до праці суб’єктивно теоретичний, основні відносини – рабство.

3. Феодальний спосіб виробництва – особиста залежність виробника і приватна власність на засоби виробництва, земля основний об’єкт приватної власності, джерело додаткової вартості та експлуатації. Примус до праці суб’єктивно економічний. Основні відносини рента.

4. Капіталістичний спосіб виробництва – основний об’єкт приватної власності засоби виробництва,промисловість. Примус до праці об’єктивно економічний(хто не має власності вимушений продавати робочу силу). Основні відносини додаткова вартість.

5. Комуністичний спосіб виробництва. Засоби виробництва – колективна власність, примус до праці – творчість,добровільність;досягається найвищий рівень виробництва і задоволення усіх членів суспільства.

П'ятистадійна модель В.Ростоу

Критерій поділу – провідна ланка в економіці.

1. Традиційне (докапіталістичне) сільське господарство з низькою продуктивністю праці.

2. Стадія підготовки умов до зрушення або перехідне суспільство – зростає продуктивність праці в сільському господарстві,розвиток інфраструктури.

3. Стадія «зрушення» і переходу до індустріального розвитку.

4. Індустріальне господарство – велика індустрія, при головній ролі галузь важкої промисловості.

5. Стадія масового споживання – виробництво працює на споживачах , провідні галузі пропонують предмети довготривалого користування.

У ХХ ст. американська школа інституціоналізму запропонувала «технологічний підхід» до періодизації історії економіки та економічної думки, згідно якого історія економіки ділиться на три епохи:

1. До індустріальна до ХVІІІ ст. н. е. характерний низький рівень економічного розвитку широке застосування живої (фізичної) праці переважає сільське господарство ,де зайнято 85% населення.

2. Індустріальна з останньої третини ХVІІІ ст. до останньої четв. ХХ ст. характерний середній рівень економічного розвитку широке застосування кооперації і спеціалізації живої праці; переважає промисловість, де зайнято 60% працездатного населення.

3. Постіндустріальна з ост. четв. ХХ ст. до сучасності ,високий рівень економічного розвитку, широке застосування робото техніки, електроніки, біотехнологій,що дозволяє замінити живу фізичну працю машинами. Основна сфера діяльності «третинний сектор» - сфера послуг і обробка інформацій тут занято більше 65% працездатного населення.

Також існує історико - хронологічний підхід до періодизації історії економіки:ринкове господарство

• Давній світ;

• Античний світ;

• Середньовічний;

• Епоха відродження;

• Просвітництво;

• вільна конкуренція;

• монополістична конкуренція;

• соціально ринкове господарство.