5. Місце соціології у системі суспільних наук

Особливості предмета соціології та її функції визначають місце даної науки у системі суспільних дисциплін. Органічно вписуючись у системі наукового знання соціологія вже з моменту свого народження посіла чільне місце серед загалу інших наук.

Фундатор соціології О. Конт вибудував, як відомо, класифікацію наук, починаючи від найпростішої (математики) і закінчуючи найскладнішою (соціологією). Маловідомий сучасному українцеві перший доктор соціології в Україні М. Шаповал (1882-1932 рр.) зауважував: "Після того, як значна більшість людей навчиться розуміти природу суспільної організації, коли суспільне життя стане предметом пильного вивчення, соціологія стане справою не окремих піонерів, а першою наукою, яку мусить пізнати людина".

Серед найголовніших особливостей соціології як науки слід виокремити наступні:

• соціологія є генералізуючою наукою, яка вивчає типові, родові, повторювальні у часі і просторі процеси на відміну від індивідуалізуючих наук, предметом яких є унікальні, неповторні у просторі і часі, явища. На цю відмінність соціології перший вказав американський вчений російського походження П. Сорокін. Візьмемо для прикладу два соціальні явища: Французька буржуазна революція та Велика Вітчизняна війна.

Якщо історія – індивідуалізуюча наука – у вивченні даних явищ буде робити наголос на унікальному, неповторному, оригінальному, що зумовлюється специфічністю та індивідуальністю даних явищ (Велика Вітчизняна, французька буржуазна), то соціологія - генералізуюча наука - зосереджуватиме увагу на соціально типовому, повторювальному, подібному у явищах, що взято за приклад (революція, війна);

• якщо конкретні науки вивчають одну спеціальну сферу суспільства (наприклад, економіка - економічну сферу, юриспруденція - правову, політологія - політичну), то соціологія вивчає цілісні суспільні структури, а також те спільне, що притаманне кожній сфері життя суспільства, але не є предметом їх спеціального вивчення. Саме тому часто зустрічаємо такі словосполучення: соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-правові, соціально-культурні явища, процеси, феномени тощо;

• соціологія вивчає зв'язки між різними сферами життя суспільства. Наприклад, економічні цикли - це предметна сфера економіки, а правопорушення та злочини - це сфера вивчення права. Для соціології важливим буде встановити співвідношення, що фактично виходять за межі згадуваних дисциплін. Так, соціологію буде цікавити те, як саме змінюється динаміка правопорушень, злочинів відповідно до циклів економічного розвитку;

• соціологія слугує методологією для інших гуманітарних дисциплін. У її межах розробляється та удосконалюється методологія та методика конкретних соціологічних досліджень. Результати проведених досліджень мають широке використання в усіх суспільних дисциплінах;

• подальший розвиток соціології та інших суспільних наук, починаючи з 30- х років XX століття, обумовлює виникнення та розширення нових галузей знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології тощо.

Система суспільних наук являє собою систему передусім тому, що всі її структурні елементи, маючи конкретний предмет дослідження, пов'язані між собою.

Сукупність наук, що вивчають один і той же об'єкт та поєднаних між собою логічними зв'язками, спільними законами, категоріями та методами, називається міждисциплінарною матрицею.

До міждисциплінарної матриці соціологічного знання належать такі науки як філософія, історія, економіка, психологія, антропологія та інші. Але специфіка соціології в тому, що саме соціологічне знання внутрішньо теж глибоко диференційоване і являє собою функціонально пов'язану систему. Сукупність галузевих напрямків соціології, її окремих сфер та підсистем називається внутрішньо дисциплінарною матрицею. До неї належать: соціологія міста, соціологія культури, соціологія релігії, соціологія праці, соціологія сім'ї, етносоціологія та багато інших.