25.Рангові характеристики

Найчастіше використовують показники моди й медіани та децелів для вивчення внутрішньої побудови рядів розподілу.

Мода – величина ознаки, якав статистичному ряду зустрічається найчастіше, тобто це та варіанта, якій відповідає найбільша частота У дискретному ряду моду шукають візуально, а в інтервальному за формулою Mo=Xo+i((f2-f1)/((f2-f1)+(f2-f3)) Xo-нижня межа модального інтервалу i-крок модального інтервалу f1-частота інтервалу, що знаходиться над модальним f2-частота модального інтервалу f3-частота інтервалу, що знаходиться під модальним інтервалом Медіана – варіанта, яка займає середнє положення у статистичному ранжурованому ряді (побудованому по порядку) Медіану у дискретному ряду або медіанний інтервал для інтервального ряду: NMe=(∑f+1)/2 Отриману величину порівняйте з накопи чинами частотами ряду. Медіаною чи медіанним інтервалом буде таке значення чи інтервал, накопичена частота якого дорівнюватиме або перевищуватиме розраховане значення. в інтервальному ряду медіана розраховується Me=x+i(∑f/2-S(vm-1))/fm Аналогічно медіані обчислюються значення ознаки, що ділять сукупність на чотири рівні (за кількістю одиниць) частини - квартелі, на п'ять рівних частин - квттелі, на десять частин-децелі, на сто частин - перцентелі. Використання в аналізі варіаційних  рядів розподілу  розглянутих  вище характеристик дозволяє більш глибоко і детально охарактеризувати досліджувану сукупність.

26. Варіація альтернативної ознаки

Альтернативною називається ознака, яка може набирати лише два взаємопротилежних значення. Наприклад, продукція на підприємстві може бути якісна і не якісна, товарна і нетоварна, стандартна і нестандартна і т.д. Кількісно варіацію альтернативної ознаки виражають двома значеннями: наявність ознаки у одиниць сукупності позначають через 1, а її відсутність - через 0. Тоді, якщо частку одиниць, які володіють даною ознакою позначити через р, а частку одиниць, які не володіють ознакою, через q, то р + q = 1, звідси р = 1 - q, a q = 1 - p.

27.Звязок суспільних явищ і необхідність їхнього систематичного вивчення

Усі явища суспільного життя існують не ізольовано, а у не розривній взаємодії залежать один від одного. Тому вивчення взаємозв’язку та їх вимірювання є одним із найважливіших завдань статистики

Визначення взаємозв’язку між явищами дає змогу перейти від характерних факторів до використання їх на практиці для:

• Вивчення резервів для підвищення ефективної діяльності

• Установлення ступеню ефективності від конкретних факторів

• Наукове обґрунтування прогнозів.

28.Характеристика видів взаємозв’язків між явищами

Види

За характером залежності явищ: - функціональний зв'язок (кожному значенню ознаки відповідає знач.результатив. х→у) - стохастичний зв’язок ( кожному значенню ознаки відповідає декілька значень х→у₁,у₂) - кореляційний зв’язок (кожному значенню ознаки відповідає ср.знач. х→у^---)

За аналітичним вираженням зв’язку : - лінійний зв’язок (можна зобразити рівнянням будь якої прямої лінії) - нелінійний зв'язок (можна зобразити рівнянням кривої лінії(парабола))

За формою взаємозв’язків: - прямий (при збільшення або зменшення ознаки відповідно змінюється результативна) - обернений (значення результ. Змінюється протилежно)