8. Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.

Політика це найважливіша сфера життєдіяльності суспільства, взаємини різних соціальних груп та осіб щодо утримання й реалізації влади для здійснення суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.

Значення політології зумовлене тим, що ця наука є універсальною, має всеохоплюючий характер, здатна впливати на будь-які сторони життя суспільства.

Політологія - це комплексна наука, яка об"єднує декілька суспільних наук, таких як історія, філософія, соціологія, правознавство та психологія. Вивчаючи ці науки студенти використовують отриманні знання в курсі „політологія”.

Крім того значення політології підвищуються з огляду на на демократизацію суспільства та розвиток народовладдя.

Студенти - це найосвіченіша, найактивніша, наймобільніша, найсучасніша верства суспільства, які складуть з часом провідну основу суспільно-політич. життя та розбудови молодої держави.

Молодь завжди підтримувала передові ідеї, вони менше беруть до уваги існуючі в суспільстві стереотипи поведінки та здатні сприймати зміни. Вони завжди легше сприймали „революційні ідеї” та піднімалися на боротьбу проти існуючого ладу. Більшість людей, що були на Майдані під час Помаранчевої революції – молодь. Але важливо щоб вони чітко розуміли за що йде боротьба і які додаткові права вони бажають отримати. Вони є найактивнішими борцями за „правду”, і дуже важливо, щоб розуміння ними „правди” було відображенням реальної ситуації..

Тому вивчення П має сприяти зростанню свідомості і культурного рівня молоді, виховувати її моральність та стимулюватиму свідому політичну та економічну активність, сприяти демократизації, суспільства тощо.

9. Основні етапи розвитку політичної науки.

До середини 20 ст. розуміння П. обмежувалося вченням про державу (право: державне й міжнародне домінувало в процесі вивчення політичних систем)

Еволюцію науки П. можна поділити на 3 етапи:

1.становлення сучасної політичної науки (кінець 19 – кінець 40-х років 20 ст.) починається дослідження проблем політичної влади та її соціальних засад). З’являються теоретичні праці, в яких предметом політики стає не лише життя держави, а й діяльність політ.партій, суспільно-політичних рухів, громадських організацій. (Соціологічна теорія держави М.Вебера, Теорія еліти, Теорія зацікавлених груп). Після 2 світової війни (40-і роки 20 ст.). П. набуває організаційного оформлення у країнах Заходу.

2.активне розширення сфер політичних досліджень (кінець 40 – друга половина 70-х років XX ст..) вивчаються проблеми лібералізації політичного життя, демократії, соціальної політики держави (Нова теорія демократії, Концепція держави добробуту, Теорія політичних систем)

3. пошук нових парадигм політичної науки (середина 70-их років 20 ст. До тепер) – обґрунтовуються теоретичні концепції і моделі влади відповідні сучасному етапу розвитку суспільства. Досліджується різноманітних характер політичного процесу, проблеми пріоритету прав і свобод людини і громадянина над всіма іншими як основи свободи..

Політична наука стала самостійною, активно співпрацює з іншими гуманітарними науками. З’являється система наукових шкіл і напрямків П., здійснюється спеціалізація наукового знання, виникають наукові установи, мережі навчальних закладів, що готують політологів, дослідики, з’являються спеціалізовані періодичні видання,

у погодженні інтересів різних спільностей, верств, гуп, формуванні правил і норм, обов’язкових для всіх членів суспільства, для громадян і держави, у рівному захисті цих інтересів та забезпеченні їх реалізації