Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
147 вопросов.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
830.46 Кб
Скачать
  1. Політична практика лобізму. Дайте оцінку (особиста думка)

Лобізм (як явище), чи лобіювання (як діяльність) є вельми специфічним засобом досягнення цілей групами інтересів.

На мою думку формою лобізму було голосування опозиційною фракцією Ю.Тимошенко закону „Про КМУ” з метою підтримки у першому читанні проекту закону „Про опозицію”.

Форми (практика) лобістської діяльності:

виступи в комітетах і комісіях парламенту;

розробка законопроектів і залучення експертів до вироблення нормативних документів;

особисті зустрічі з законодавцями, контакти, переговори;

використання методів „public relations” для формування суспільної думки;

організація кампаній тиску на місцях (наприклад, численні листи з вимогами та пропозиціями виборців, що їх отримують депутати);

організація, проведення та поширення результатів соціологічних досліджень;

цілеспрямовані дії „своїх людей” в органах влади;

фінансування виборчих кампаній;

прямий підкуп посадових осіб.

Лобізм розрізняють в залежності від того, на які суб'єкти прийняття рішень лобісти спрямовують свій тиск: парламентський; президентський; урядовий.

Основні техніки політичного лобіювання:

контроль за виборчими процесами;

„інвестування” власного політичного лобі у законодавчі органи влади;

створення та діяльність груп тиску;

формування громадської думки та мобілізація тиску з боку населення задля прийняття законодавчих актів.

  1. Поняття політичної культури та її основні тлумачення.

Політична культура — це специфічний, історично і класове зумовлений продукт життєдіяльності людей, їхньої політичної творчості, що відображає процес освоєння класами, націями, іншими соціальними спільностями й індивідами політичних відносин.

Термін “політична культура” має багато тлумачень: = система переконань, вірувань та почуттів, які надають порядок і значущість політичному процесу і забезпечують прийняття основоположних правил, що спрямовують поведінку в політичній системі; = модель орієнтації і поведінки в політиці; = конкретні політичні феномени, що самі формують механізми політичного життя тощо.

Політична культура - зумовлений попереднім політичним досвідом певний рівень політичної свідомості людей у суспільстві, їхнє вміння використовувати набуті політичні знання в практичній діяльності, а також способи політичних дій і політичної поведінки індивідів або суспільних груп.

Характерні риси політичної культури:

  • Фiксує стiйкi зв'язки, вiдносини мiж сторонами полiтичного процесу, за­крiплює стабiльнi елементи полiтич­ного досвiду;

  • Продукт природно-iсторичного роз­витку суспiльства, результат колек­тивної полiтичної творчостi;

  • Має тотальний характер, полiтичнi вiдносини «прийнятi, насиченi, простягнутi» полiтичною культурою;Характеризує полiтичну свiдомiсть та полiтичну поведiнку переважної бiльшостi населення i не зводиться до суми полiтичних субкультур.

  1. Структура політичної культури.

Політична культура - зумовлений попереднім політичним досвідом певний рівень політичної свідомості людей у суспільстві, їхнє вміння використовувати набуті політичні знання в практичній діяльності, а також способи політичних дій і політичної поведінки індивідів або суспільних груп

Політична культура знаходить свій вияв у діяльності держави, політичних партій, політичних рухів, суспільних організацій, трудових колективів, окремих громадян, у демократії, конституції, в системі правових норм, у ставленні до них громадян державиСтруктура політичної культури складається з єдності:*культури політичної свідомості – духовне утворення, що відбиває найбільш істотні економічні, політичні, духовні інтереси люднй, що мають бути реалізовані через інституи політичної системи

    • політичні знання, політичні уявлення та переконання, політичні настанови, політичні цінності, традиції, стереотипи, звичаї, норми

  • культури політичної активності та поведінки

    • культури політичної участі, політичної діяльності

  • культури функціонування політичних інститутів

    • культури прийняття і реалізації політичних рішень, культура виборчого процесу, культура сприйняття і регулювання соціально-політичних конфліктів

  • культури політичних символів

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]