Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція Ковальчук О.Г..doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
654.34 Кб
Скачать

Поняття правової охорони земель.

Ст. 14 К – земля як основне національне багатство знаходиться під особливою охороною держави. Ст. 5 ЗКУ – земельне законодавство базується на принципі забезпечення раціонального використання та охорони земель і принципу пріоритету вимог екологічної безпеки. Всі інститути земельного права мають земельно-охоронне спрямування.

Існує зв'язок земельного і екологічного права. В екологічному праві охорона земель є складовою частиною охорони НПС.

Гл. 1, 6 ЗК, ЗУ „Про охорону земель”.

Ст. 1 ЗУ „Про охорону земель”, ст. 162 ЗКУ – охорона земель – система правових, організаційних, економічних заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель с/г і л/г призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, спрямованих на відтворення і підвищення родючості земель, підвищення продуктивності земель л/г призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення.

Охорона землі – стан суспільних відносин, коли реалізується комплекс нормативно-технічних, економічних, організаційно-технічних, ґрунтозахисних та юридичних засобів, спрямованих на забезпечення збереження різних категорій земель, поліпшення якості, продуктивності, родючості, зобов’язань за земельно-правовими договорами (в правовій літературі).

Основне завдання охорони – зберегти і забезпечити відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якості землі.

Аспекти поняття охорони земель:

  1. Інститут земельного права і законодавства.

  2. Принцип земельного права.

  3. Юридична гарантія у правовому механізмі захисту земельних прав.

  4. Система обов’язків власників земельних ділянок і землекористувачів.

  5. Елемент правового режиму земель.

  6. Сукупність юридичних процедур.

Форми правової охорони земель – напрями землеохоронної діяльності органів, власників ділянок і землекористувачів, які спрямовані на досягнення мети державної політики щодо збереження земель.

Заходи по охороні земель:

  • Встановлення заборон, обмежень щодо діяльності, яка може негативно впливати на стан земель.

  • Досягнення раціонального землекористування через реалізацію функції розподілу і перерозподілу земель і нормування відводу земель для різних категорій.

  • Покладення обов’язку по захисту земель від процесів негативних (забруднення, засмічення, підтоплення).

  • Контроль.

  • Стандартизація і нормування.

  • Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель.

  • Моніторинг земель.

  • Рекультивація порушених земель.

  • Консервація земель

  • Юридична відповідальність.

Загальна характеристика системи заходів правової охорони земель.

Нормативно-технічні заходи – дотримання норм відведення ділянок (по приватизації, наприклад), стандартів і нормативно-технічних документів, нормативно-технічних вимог проектів відведення ділянок, проектних показників розміщення на ділянках промислових, виробничих, комунальних об’єктів.

Економічні засоби – кредитні, податкові пільги особам, які за власні кошти здійснюють заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання і охорони земель, виділення бюджетних коштів особам для відновлення стану земель, порушених не з їх вини, звільнення від плати за ділянки, що перебувають у стадії с/г освоєння або поліпшення їх стану згідно з програмами.

Організаційно-технічні засоби. Раціональна організація території: буд. майданчиків під час будівництва підприємств для потреб промисловості. Знімання, збереження, використання родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов’язаних з порушенням земель. Рекультивація порушених земель. Тимчасова консервація деградованих. Ґрунтозахисні засоби охорони земель: від вітрової та водної ерозії, підтоплення, заболочення, забруднення, заростання чагарниками, дрібно листям, збереження та підвищення родючості.

Юридичні засоби. Наявність правових норм регулюючого характеру, здійснення державної комплексної системи спостережень за станом земель, контролю за дотриманням земельного законодавства, застосування юридичної відповідальності.