55 Фондова біржа

Фондова біржа це організований ринок на якому об’єктом купівлі-продажу є цінні папери. Організація що випускає цінні товари – Емітент. Інвестор – той хто купує акції.

Функції фондової біржі:

1. мобілізація і концентрація тимчасово вільних грошей

2. Кредитування держави і приватного бізнесу

3. Котирування цін

Цінні папери, які продаються на фондовій біржі:

1. Облігації. Боргові зобов’язання , які свідчать, що організація, яка їх випустила зобов’язується виплатити власнику на протязі чітко визначеного часу проценти, а з настанням строку погасити свій борг перед власником облігації.

2. Власник облігацій не являється співвласником підприємства

3. Відсотки визначаються завчасно. Облігації менш ризикові

Облігації можуть бути:

1. Муніципальні (позичальник – місцева влада)

2. Облігації державні (облігації державної внутрішньої позики). Держава позичає у населення. Прибутки на державні облігації не оподатковуються

3. Облігації компаній або фірм. В Україні за 2003 рік наші підприємства випустили облігації на 4 млрд. гривень.

До акційних паперів відносяться депозитні сертифікати це свідоцтво про депонування грошевих коштів.

Та до цінних паперів відносяться акції

Коло паперів через які укладаються через біржу надзвичайно обмежена. Існує процедури – Лістинг (процедура допуску цінних паперів до біржі та до участі у котируванні)

Критерії допуску

Фондовий ринок України замкнутий і спекулятивний. Наше завдання-розкрити його і зробити інвестиційно спрямованим Раніше дослідниками відзначалося, що в умовах обмеженості пропозиції інвестиційних ресурсів на внутрішньому ринку, для провідних українських компаній актуальним є вихід на міжнародні ринки капіталу та інтеграції України в світовий фондовий ринок. Світова фінансова криза в поєднанні з політичною нестабільністю останніх років значною мірою позначився на економіці Україні і загострив такі основні проблеми в промисловості:

- Найбільші вітчизняні компанії - в металургії, хімії, виробництві будівельної сировини і матеріалів - втратили значні обсяги валютної виручки, так як змінилася кон'юнктура зовнішніх ринків, на які в основному були зорієнтовані ці підприємства - експортери, не забезпечує докризової затребуваності і прибутковості їх продукції;

- Моральна і фізична зношеність основного обладнання більшості українських підприємств у поєднанні з його високою енергоємністю серйозно обмежує здатність вітчизняних підприємств з випуску конкурентоспроможної продукції;

- Відсутність в українських підприємств власних вільних ресурсів, необхідних для модернізації виробництва, створюють загрозу їх поглинання більш фінансово стійкими міжнародними конкурентами, причому за заниженими цінами. перспективним напрямком розвитку фондового ринку України є інтернет-трейдинг - досить новий напрямок, поки недостатньо освоєний в Україні порівняно з іншими країнами.

Недоліки:недовіра нас-ня,

56 Конкуренція як основопложн атрибут

Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Як слушно стверджував відомий англійський економіст Ф.Хайєк, "суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети". Конкуренція являє собою економічну боротьбу, суперництво між відособленими виробниками продукції, робіт послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов'язаних з продажем цієї продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживачам.

Конкуренція (від латинського "конкурро" – зіштовхуюсь) означає суперництво між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, продажу і купівлі товарів. Такий вид економічних відносин існує тоді, коли виробники товарів виступають як самостійні, ні від кого не залежні суб'єкти, їхня залежність пов'язана тільки з кон’юнктурою ринку, бажанням виграти у конкурентів позиції у виробництві та реалізації своєї продукції. В ринкових відносинах конкуренцію – природно і об'єктивно існуюче явище – можна розглядати як закон товарного господарства.

Конкуренція - органічний елемент ринку. Поза ринком практично неможлива здорова економічна конкуренція, а без використання й розвитку механізму конкуренції неможливі ринкова рівновага і повноцінний ринок. Конкурентне господарювання є ефективним організатором виробництва, найбільш дійовим механізмом відтворення ринкової рівноваги.

Економічна конкуренція є одним з регуляторів пропорцій суспільного виробництва, що стимулює його ефективність, фактором утворення середньої норми прибутку, формування ринкової вартості товару, диференціації товаровиробників за доходами, реалізації матеріального інтересу товаровиробників.

Становлення і утвердження здорової економічної конкуренції в нашому суспільстві - питання не одного року. Серед умов, за яких можливе відтворення ринково-конкурентного середовища, слід зазначити повернення суспільного виробництва до реалій багатоукладної економіки, роздержавлення її і демонополізацію; здійснення земельної реформи; ліквідацію міністерсько-відомчої структури управління виробництвом, яка неспроможна забезпечити перехід до нових форм господарювання; створення ринкової інфраструктури; наявність стимулів до творчої, продуктивної праці; зростання ролі органів місцевого самоврядування у формуванні ринкових відносин; законодавче забезпечення конкуренції як способу ведення ринкового господарства.

Конкуренція являє собою відносини між товаровиробниками з приводу одержання максимальних прибутків на основі розумного ризику та підприємливості.

Конкуренція генерує дійові стимули для того, щоб господарюючий суб'єкт не заспокоювався на досягнутому; відкриває реальні можливості для вільного вибору господарського маневру для всіх учасників економічних відносин; культивує саме ринковий компонент практичних навичок та знань.

Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача.

Конкуренція виконує в ринковій економіці наступні функції:

• функція регулювання;

• функція мотивації;

• функція розподілу;

• функція контролю.