- •1. Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
- •4.Функції скбд та їх характеристика .
- •3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •5. Покоління скбд.
- •6. Характеристика етапів проектування бази даних.
- •7.Адміністратор бази даних та його функції.
- •8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •9. Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •10. Характериистика підходів до інфологічного проектування баз даних.
- •11.Інструментальні засоби інфологічного проектування.
- •12. Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13. Характеристика основних етапів розробки їнфологічної моделі
- •14. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •15. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •16. Правила побудови реляційної моделі даних.
- •17. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •18. Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •19. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •20. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •21. Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.
- •22. Порядок приведення реляційних відношень до 5нф.
- •23. Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування.
- •24. Критерії вибору субд.
- •25. Відображення на ієрархічну модель бд.
- •26. Відображення на мережеву модель бд.
- •27. Відображення на реляційну модель бд
- •28. Особливості та характеристика субд Access.
- •29. Характеристика об’єктів бази даних Access.
- •30. Таблиці в Access та правила їх побудови.
- •Створення нової таблиці в новій базі даних
- •Створення нової таблиці в наявній базі даних
- •31. Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access.
- •33.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •34. Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •35.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •36.Характеристика та призначення case-засобу Erwin.
- •38.Технологія логічного проектування бд в середовищі Erwin.
- •39. Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •40. Характеристика стратегій розподілу даних в розподіленій бд.
- •41. Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •42.Особливості проектування розподілених баз даних.
- •Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •Архітектура сховищ даних.
- •Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •48. Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •49. Складові сховищ даних та їх характеристика.
- •50. Сутність медодики вимірного моделювання сховищ даних.
- •51. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •52. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
- •1.Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2.Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
50. Сутність медодики вимірного моделювання сховищ даних.
Для визначення даних, які необхідно зберігати в сховищі даних, передусім необхідно провести збір вимог кінцевих користувачів. Вимоги до сховища даних кінцевих користувачів можна умовно розбити на дві групи: вимоги, орієнтовані на процес, та інформаційно орієнтовані вимоги.
Вимоги, орієнтовані на процес, пов'язані з процесами обробки даних при виконанні бізнес-аналізу. При вивченні цих вимог з'ясовуються основні види перетворень, групувань та обчислень, які необхідно виконувати з даними при обчисленні агрегованих даних.
Інформаційно орієнтовані вимоги дозволяють визначитись з основними запити та основними бізнес-цілями побудови сховища даних. Аналіз цієї групи вимог дає змогу встановити одну або кілька цілей створення сховища, а також ідентифікувати основні біз-нес-події та показники, які будуть аналізуватися кінцевим користувачем.
Бізнес-запити являють собою інформаційні потреби кінцевих користувачів в аналітичній інформації. При опитуванні користувачів необхідно визначити основні типи запитів. Найпоширенішими є такі:
запити перевірки, результат виконання яких підтверджує якусь бізнес-подію. Наприклад, з'ясування факту надходження коштів від певного споживача за певний товар;
запити порівняльного аналізу, результат виконання яких порівнює дані про якісь факти. Наприклад, порівняння даних про збут певного виду продукції за останній місяць з даними попереднього місяця;
запити тенденції, результати виконання яких аналізують та виявляють тенденції у зміні певних фактів у часі. Наприклад, як змінювався дохід від реалізації певного виду продукції за останні 12 місяців;
запити для аналізу відношень, ранжування та кластериза-ції, результати виконання яких дозволяє певним чином класифікувати та ранжувати дані про певні бізнес-події. Наприклад, ранжування кращих споживачів продукції за обсягами продажів протягом останнього року;
запити статистичного аналізу дозволяють провести статистичний аналіз фактів, що характеризують певні бізнес-події. Наприклад, обчислення середнього (мінімального, максимального) доходу від реалізації продукції по певному регіону.
51. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
Сховище даних — це інтегрований накопичувач даних, які збираються з різних систем та джерел і використовуються для бізнес-аналізу та прийняття обгрунтованих стратегічних рішень.
Сховище даних (Data Warehouse) — це предметно орієнтована, інтегрована, прив'язана до часу та незмінна сукупність даних, призначена для підтримки прийняття рішень.
Дані в сховищі даних організовані відповідно до основних напрямів діяльності підприємства чи фірми (замовники, продажі, склад і т. п.). Це — відмінність сховищ даних від організації оперативної БД, в якій дані організуються відповідно до процесів (відвантаження товару, виписка рахунків і т. п.). Предметна організація даних не лише спрощує проведення аналізу, але й значно прискорює виконання аналітичних розрахунків. Тобто сховища орієнтовані на бізнес-поняття, а не на бізнес-процеси.
Перш ніж завантажити дані до сховища вони перевіряються, певним чином відбираються, приводяться до'одні го єдиного способу кодування, виду та формату і в необхідній мі. агрегуються (тобто обраховуються сумарні показники). З цьои моменту вони представляються користувачеві у вигляді єдиної» інформаційного простору, які набагато простіше аналізувати
Кіоски, або вітрини, даних {data marts) — це певна підмножи-на корпоративних даних, які характеризують конкретний аспект діяльності корпорації, наприклад роботу конкретного підрозділу. Кіоск може вміщувати як агреговані, так і первинні дані певної предметної області. Кіоск може отримувати дані з корпоративного сховища даних (залежний кіоск) чи бути незалежним і тоді джерелом поповнення його даними будуть оперативні БД. Розробка кіоску даних потребує значно менше часу і в середньому займає приблизно 3—4 місяці.