- •1. Науковий і суспільний статус со
- •2. Об’єктно-предметна сфера соціології освіти. Еволюція предмету соціології освіти
- •3. Місце соціології освіти в системі соціологічного знання, її проблематика
- •4. Категоріально-понятійний апарат соціології освіти.
- •6. Об'єктивні передумови виникнення соціології освіти як галузі соціологічного знання.
- •Освіта в теорії е.Дюркгейма
- •8. Проблеми освіти в концепції марксизму
- •14. Проблематика досліджень сучасних російських соціологів освіти
- •15. Напрями досліджень освіти в українській соціології
- •16. Специфіка соціогрупової структури освітнього процесу
- •17. Основні суб’єкти освітнього процесу.
- •18. Студенти як соціальна група
- •19. Учні як соціальна группа
- •20. Викладачі як соціальна група
- •Освітні організації в сучасному українському суспільстві.
- •25.Поняття та структура соціальної організації
- •26.Вищий навчальний заклад як соціальна організація.
- •27.Система освіти як соціальний інститут
- •28. Інституціоналізація освіти
- •29. Соціальні функції освіти
- •30.Ознаки освіти як соціального інституту.
- •32.Поняття і структура освітньої реформи.
- •33. Різновиди освітніх реформ
- •34. Реформування освіти в срср.
- •35. Напрямки реформування освіти за кордоном (Італія)
- •36.Основні напрями реформування середньої освіти в Україні.
- •37. Україна в Болонському процесі
- •38. Приватна освіта в Україні: тенденції та перспективи розвитку
- •39. Світові тенденції розвитку освіти: загальна характеристика.
- •40. Вплив глобалізації на освітні системи.
- •41. Проблеми формування єдиного освітнього простору
- •42. Соціальна нерівність в освіті.
- •43. Відтворення соціальної нерівності в українській освіті (за результатами соціологічних досліджень)
- •44. Проблеми масовості і якості освіти
- •45. Основні напрямки сучасних досліджень проблем освіти
1. Науковий і суспільний статус со
СО – результат застосування методології і методів соц. аналізу до сфери освіти, навчання і виховання. Увага дослідженню соціалізації.
СО вивчає зак-ті стихійної й організованої соціалізації підростаючого покоління і ін. форм населення, дослідж. становлення, будову, функціонування і розвиток навчальних закладів різного рівня акредитування; аналізує сусп. форми організації, управління і контролю.
СО розглядає освіту як особливий сусп. процес, сис-му складних педагогічних відносин, соц. організацію навчання і виховання, соц. інститут і підсистему соціальної сис-ми, особливий різновид продуктивної суспільної діяльності – специфічну форму сусп. вир-ва і споживання к-ри, де відбувається як відтворення існуючих так і створення нових її форм. – досліджує особливу соц. сферу людського буття і діяльності.
СО належить до галузевої соціології; знаходиться на перетині прикладних соціолог. досліджень і ЗСТ. Галузеві соц. теорії – сфери соціолог. знання, що досліджують відносно автономні утворення соц. цілого.
Маючи статус галузевої наук. дисципліни, СО не претендує на універсальність своїх тверджень і висновків. Сфера застосування – навчання та виховання, пов’язані з цим мех.-ми соціокультурної і інституційної регуляції, координації та контролю.
Специфіка СО – дослідження структури школи (вузу) як соц. закладу і змісту освіти як соц. процесу. – її цінність і корисність.
СО – не лише для задоволення теоретичної цікавості. Спрямована на вирішення насамперед практичних завдань.
Щоб вивчити теоретичні і практичні проблеми освіти треба визначити всі її ел-ти, виявити міру їх узгодженості та ступінь рівноваги (нерівноваги) всієї сис-ми, використовуючи соціальні технології, скласти діагноз, змоделювати, здійснити прогнозоване проектування і визначити конструкти управлінських рішень. Слід запропонувати ефект. інноваційну технологію подальшого вдосконалення/реформування с-ми освіти.
СО потрібна сус-ву тією мірою, якою ставить і розв’язує соц. проблеми освіти методами науки, її ефективність зростає разом з підвищенням емпіричної обґрунтованості власних тверджень, висновків, адекватного переведення їх у соц. технології, особливо реформаційного призначення.
2. Об’єктно-предметна сфера соціології освіти. Еволюція предмету соціології освіти
Найпоширеніша у вітчизняній і російській літ-рі думка, що СО вивчає освіту як соц. інститут. Так предмет визначався напр. ХХст. так і сьогодні.
Предмет СО в широкому значенні – взаємозв’язок освіти і суспільства в цілому. У вузькому – взаємозв’зок окремих компонентів освіти. Освіта в цьому випадку – підсистема соц. с-ми, а їх взаємодія зумовлює появу функції/функціонального зв’язку. Предметом СО т.ч. є особлива підсис-ма сус-ва, яка цілеспрямовано виконує функцію соц. успадкування, насамперед попереднього історичного і культурного досвіду. С.О. також має дослідити внутрішню будову с-ми освіти, процес її відтворення, основні чинники і мех.-ми відтворення.
СО досліджує ті аспекти соц. організації навчання і виховання, які дають їй змогу виробити власні методи і методологію. Аспекти навчання і виховання, що підлягають обов’язковому соціологічному дослідженню: освіта як соц. інститут, освіта як соц.організація, освіта як соціогрупова структура.
Соціологія увагу приділяє аналізу освіти як специфічного соц. процесу, досліджує її місце і роль у різних соц. змінах (соц. мобільність, соц.стратифікація, міграція, інтеграція, диференціація, соц.мобільність, міграція, інтеграція, диференціація, гармонізація індивідів і груп).
Тематична структура СО: Вступна частина: заг.хар-ка СО, її предмета, методології і методів, суспільного призначення, виникнення, еволюції, сучасного розвитку. Перше частина - проблеми: педагогічні відносини як різновид соц. відносин, педагогічні структури як різновид заг. соц. структури (соціогрупова структура освітніх закладів), заклад освіти як соц. організація та соц. інститут, освіта як особлива соц. с-ма і різновид глобальної системи (соц. статика) Друга частина (соц.динаміка): співучасть освіти в соціальних процесах, співучасть освіти в соціальному розвитку.
Завдання СО: 1) вивчення потреб у освіті, розуміння і оцінка її роллі у суспільстві; 2) оцінка рівня і якості знань в контексті їх соц. значимості; 3) відносини сус-ва і навчаючих ся до освіти, вивчення її соц. цінності; 4) виявлення ролі освіти як фактору соц.статусу; 5) визначення степені її впливу на динаміку духовних потреб і інтересів.
Таким чином СО – галузь соціолог. знання, яка вивчає закономірності розвитку і функціонування освіти як соціального інституту та його взаємодії з сус-вом.
Об'єктом соціології освіти є сфера освіти, тобто соціальне середовище, у якому розгортається функціонування процесів освіти, діють суб'єкти освіти. Соціологія освіти є водночас фундаментальною, прикладною, теоретичною й емпіричною наукою. Вона має свої методологічні принципи, використовує широкий арсенал методів соціологічного дослідження. Спираючись на широку інформаційну базу і здійснюючи прогностичні функції, соціологія освіти покликана забезпечити наукове обґрунтування соціальної політики у сфері освіти, реформ системи освіти, що є важливою умовою вирішення багатьох проблем сучасності.