18. «Чисті» та «комбіновані» стратегії організації виробничої діяльності за умов циклічних коливань попиту

Існують дві так звані чисті стратегії :

І) стратегія «Постійний обсяг виробництва»;

2) стратегія «Змінний обсяг виробництва».

Стратегія постійного обсягу виробництва може бути реалізована у двох варіантах.

Перший варіант передбачає, що рівень виробництва завжди постійний і відповідає усередненому попиту. При цьому попит інколи буває нижчим за обсягивиробництва — і тоді підприємство збільшує запаси готової продукції. Інший період попит перевищує виробництво, і ця різниця покриваєтьсяза рахунок створених раніше запасів готової продукції. Саме тому цей варіант дістав назву стратегії згладжування.

Переваги цього підходу до організації поточної виробничої діяльності:

•стабільність і безперебійність функціонування ОС ;

•відсутність витрат, пов'язаних зі змінами рівня виробництва; !

•відсутність необхідності формувати надлишкові потужнос* ті для покриїтя вимог попиту у пікові періоди.

Недоліком є необхідність формувати та утримувати запасті готової продукції у періоди спаду попиту, що спричиняє виникнення таких додаткових витрат, як витрати на зберігання запасів, витрати, що можуть виникнути внаслідок псування продукції в процесі її зберігання, а також може призвести до того, що значний обсяг коштів буде виведений з обігу.

Другий варіант передбачає, що рівень виробництв також є завжди постійним, але відповідає не середньорічному, а мінімальному обсягу продажу, тоді як у пікові періоди додаткове виготовлення основних вузлів або комплектуючих виробів замовляєгься у третіх фірм Саме тому цей варіант стратегії постійного обсягу виробництві дістав назву стратегії субпідряду.

Головними перевагами цього підходу є:

-стабільність роботи операційної системи підприємства; гарантованість реалізації всього обсягу виробленої продукції. кошти підприємства не виводяться з обігу;

-зниження додаткових витрат на виконання плану, оскільки зникає необхідність утримувати надлишкове устаткування;

немає потреби змінювати рівень виробництва — і немає пов’язаних з цим витрат.

Недоліки• вартість роботи субпідрядників;

Стратегія змінного обсягу виробництва передбачає, що рівень виробництва кожного місяця орієнтовно дорівнює прогнозу продажу (тобто виробляється стільки ж, скільки прогнозується до продажу). Перевагою стратегії переслідування, є те, що запаси готової продукції зведено до мінімуму. Комбінована стратегія являє собою певне сполучення «чистих» стратегій.

19. Система оперативного управління операційною діяльністю

Змістом оперативного управління є:

- оперативне планування, в процесі котрого здійснюється встановлення місця (підрозділ операційної системи, дільниця, робоче місце), часу (квартал, місяць, декада, зміна), обсягів та черговості виконання робіт, надання послуг, виготовлення товарів або складальних одиниць чи деталей);

- оперативне контролювання (диспетчерування)— охоплює облік фактичного перебігу операційного процесу, визначення відхилень від встановленого плану та регулювання, здійснюване з Метою ліквідації наслідків небажаних відхилень і забезпечення своєчасного досягнення цілей операційної діяльності.

Оперативне управління виробництвом мас на меті:

1) спрямовувати діяльність операційної системи на виконання поставлених перед нею завдань;

2) підтримувати стабільне функціонування операційної системи, своєчасно діагностуючи та усуваючи відхилення, що виникають.

Конкретними завданнями, що вирішуються в процесі операційного управління виробництвом? є:

забезпечення виконання виробничої програми;

ефективне використання устаткування, площ, персоналу;

мінімізація рівня внутрішньовиробничих запасів;

мінімізація тривалості виробничого циклу;

мінімізація часу очікування клієнта тощо.

Оперативне управління операційною діяльністю (виробництвом) являє собою складну організаційно-планову систему, до якої входять функціональна, елементна та організаційна підсистеми.

Функціональний розподіл визначає коло функцій, які має виконувати система оперативного планування.

Поелементний розподіл визначає основні елементи, з яких складається система оперативного планування.

Організаційний розподіл визначає побудову системи управління.