- •1. Співвідношення понять «вир-во» та «операції» "управл. Вир-вом" та "ом". Місце ом в системі менеджменту організації.
- •2. Загальна характеристика ом як науки, як виду практичної управл. Діяльності, як навч. Дисципліни.
- •3. Методологічна база операційного менеджменту – системний підхід, ситуаційний підхід, концепція життєвих циклів.
- •4. Операційна система організації – вхід, вихід, операційна функція, Створення корисності як основна мета операційної діяльності.
- •5. Зовнішнє оточення, структура та властивості операційної системи.
- •6. Ресурси, застосовувані в од; критичний ресурс. Продукти як основний результат од; види продукції та послуг.
- •8. Життєвий цикл та режими функціонування операційної системи. Управління життєвим циклом операційної системи.
- •9. Види операційних систем. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
- •10. Зміст та сфери, цілі та завдання операційного менеджменту. Об’єкт і суб’єкт управління операційною діяльністю
- •11. Закони організації операційних систем. Принципи управління операціями. Функції та методи операційного менеджменту
- •12. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту, як різновид рівневого менеджменту. Операційний менеджер – мета діяльності, сфери прийняття рішень, вимоги, котрим має відповідати
- •13. Управлінське рішення – сутність, види, технології та середовища прийняття
- •14. Економіко-математичні моделі та методи. Моделі (задачі) та методи дослідження операцій. Математичне програмування
- •15. Фактори виробництва. Виробнича функція – сутність та види. Концепція мінімально ефективного масштабу виробництва
- •16. Цілі та принципи, види та методи планування операційної діяльності
- •17. Виробнича програма підприємства – склад та процес формування
- •18. «Чисті» та «комбіновані» стратегії організації виробничої діяльності за умов циклічних коливань попиту
- •19. Система оперативного управління операційною діяльністю
- •20. Оперативне планування операційної діяльності – сутність, види, основні системи
- •21. Графік Гантта як інструмент оперативного планування та контролювання. Задача планування n-робіт на m-верстатах.
- •22. Оперативне контролювання (диспетчерування) операційної діяльності – сфери, принципи, рівні.
- •23. Ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі. «Тверді» та «м’які» чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи.
- •25. Управління запасами матеріальних ресурсів: види запасів, системи управління, модель оптимального розміру замовлення, метод авс.
- •27. «Канбан» – карткова інформаційна система
- •30. Конкурентоспроможність підприємства – сутність, чинники, основні аспекти забезпечення.
- •31. Якість – сутність поняття та еволюція поглядів на його зміст. Показники якості продукції та методи їх визначення.
- •32. Види технічного контролю якості. Статистичний приймальний контроль; статистичний попереджувальний контроль.
- •33. Стандартизація та стандарти серії iso 9000. Системи якості.
- •1. Міжнародний стандарт iso 9000 версії 2000 року «Системи управління якістю. Основні положення та словник»
- •5 Етапів у роз-ку сис-м якості:
- •34. Продуктивність операційної діяльності – сутність, чинники, методи оцінювання, програми підвищення.
- •35. Базові концепції та процес проектування операційної системи.
- •36. Виробнича стратегія – сутність та види. Стратегічні рішення в сфері операцій.
- •37. Проектування продукту. Вибір варіанту технології та розроблення виробничого процесу.
- •38. Організація виробничого процесу в просторі та часі. Методи організації виробництва.
- •39. Основні типи внутрішнього просторового планування операційної системи. Визначення місця розташування операційної системи.
- •40. Проектування робіт – сутність та основні моделі. Методи нормування праці.
- •41. Перетворення та розвиток операційної системи – чинники, види, мотиви, рушійні сили.
- •42. Управління перетвореннями операційної системи при засвоєнні нових продуктів. Комплексна підготовка виробництва нової продукції.
- •43. Управління перетвореннями операційної системи при впровадженні нових технологій. Методи переходу до випуску нових продуктів / впровадження нових процесів.
- •44. Проект – сутність, види, структура, система управління.
- •45. Проектний менеджмент як інструмент управління процесами створення та перетворень операційної системи. Сутність сітьового планування та управління.
- •46. Сітьовий графік «події–роботи» – поняття, елементи, правила побудови. Метод перт та метод «критичного шляху».
- •47. Порядок побудови сітьового графіка «події–роботи» та обрахунок його часових параметрів.
- •48. Мета та напрями аналізу сітьового графіка «події–роботи»; способи оптимізації сітьового графіка.
- •49. Еволюція теорії та практики управління операціями.
- •50. Ключові тенденції сучасного суспільно-економічного розвитку та перспективи операційного менеджменту.
- •51. Ощадливе в-во
- •52.Теорія обмежень
- •53. Підхід Тоффлера
- •54. Постійне покращення, реінжиніринг
12. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту, як різновид рівневого менеджменту. Операційний менеджер – мета діяльності, сфери прийняття рішень, вимоги, котрим має відповідати
Виходячи з базових положень підходу прийняття рішень змістом ОМ є процес прийняття та контролювання реалізації управлінських рішень, що забезпечують успішне здійснення операційної функції організації.
Оскільки будь-яка бізнесова організація, що функціонує в умовах ринкової економіки, в обов'язковому порядку реалізує принаймні три функції— фінансову, маркетингову й операційну (то операційний менеджмент слід інтерпретувати як різновид функціонального менеджменту. Тобто операційний менеджмент являє собою управління окремим функціональним напрямом діяльності організації— операційним, він здійснюється паралельно з управлінням іншими функціональними напрямами маркетинговим менеджментом, фінансовим менеджментом, інноваційним менеджментом, кадровим.
Розглядаючи ОМ як різновид рівневого менеджменту можна дійти висновку, що управління операціями — це, переважно, прерогатива середнього та нижчого управлінських рівнів в організації. виробничо-стратегічні рішення приймаються виходячи з базових положень загальної концепції розвитку організації й чітко узгоджуються зі стратегічними рішеннями фінансового, інноваційного, маркетингового характеру.
Операційні менеджери середнього та нижчого управлінських рівнів несуть на собі весь тягар розв'язання численних різнопланових проблем управління поточною операційною діяльністю — планування річних, квартальних, місячних, змінно-добових обсягів виробництва продукції, надання послуг, виконання робі т, контролювання та регулювання перебігу поточної операційної діяльності, нормування та контролювання рівня витрат матеріально-сировинних ресурсів, управління роботою інфраструктурах підрозділів операційної системи, контроль якості продукції тощо.
Операційний менеджер — це висококваліфікований спеціаліст підприємства у сфері управління операціями, який забезпечує організацію та керівництво діями управлінського й виробничого персоналу, спрямованими на досягнення цілей, поставлених перед операційною системою. Мета діяльності операційного менеджера організації полягає у забезпеченні досягнення цілей організації, визначених у сфері операцій, шляхом планування, організовування та координування, мотивування й регулювання підготовки, перебігу та результатів операційної діяльності з мінімальними затратами часу, ресурсів і коштів, максимальним рівнем якості та найменшими незручностями для працівників.
Численні дослідження у західних країнах стосовно якостей, необхідних успішному менеджеру, дозволяють лише приблизно окреслити основні з них:
1.технічні здібності 2.аналітичні здібності
3.діагностичні здібності 4.здатність взаємодіяти з людьми 5.концептуальні здібності
Сфери прийняття рішень:
Стратегічні:
рішення щодо продуктів (рішення щодо номенклатури та асортименту продукції, виробництво якої вже освоєно, та номенклатури й асортименту нової продукції/послуг);
рішення щодо обсягів виробництва нової та вже освоєної продукції/послуг;
рішення щодо виробничих технологій та операційних процесів;
ресурсні рішення (передусім рішення щодо ступеня співвідношення живої та уречевленої праці, рівня механізації, автоматизації та інформатизації операційної діяльності);рішення щодо форм і методів організації праці;
Оперативно-тактичні рішення:
планування. координування, контролювання та регулювання поточної операційної діяльності;
удосконалення операційних процесів і методів праці з метою підвищення їхньої якості та продуктивності;
забезпечення раціональних затрат часу та ресурсів;
управління виробничими запасами і т.д.
Вимоги, що висуваються до операційного менеджера:
-орієнтуватися у проблемах виробництва та управління, вміти їх розв’язувати;
-зі знанням справи керувати процесами змін в операційній діяльності;
-мати бачення глобальних проблем організації та управління операціями;
-удосконалювати організацію та методи управлінської роботи, виявляти та усувати недоліки в управлінні виробництвом;
-звертати увагу на очікувані результати, а не лише на повсякденну діяльність;
-бути спроможним висунути нові ідеї та обгрунтувати їх;
-бути гнучким івміти ефективно пристосовуватись до раптових змін ситуації;
-уміти підтримувати зусилля спеціалістів у сфері виробництва та управління.