3. Туристські центри, райони та зони Карпат

У Карпатському регіоні виділяється декілька зон санаторного лікування, які розташовані як на рівнинній, так і в передгірській і гірській територіях. Основними з них є:

• на Львівщині - Трускавецько-Східницька, Моршинська, Немирівська, Великолюбінська, Шклівська;

• на Закарпатті - Свалявська, Шаянська, Поляно-Квасівська;

• в Івано-Франківській області - Яремчанська, Косівська, Черченська.

Останніми роками відкриті великі і цінні родовища лікувальних мінеральних вод у багатьох місцевостях Карпатськогорегіону, що дає право говорити про перспективні зони санаторно-курортного лікування. До них слід віднести Верхньосиневиднинську, Корчинську та Грозівську на Львівщині; Ужгородську, Великобіганську на Закарпатті; Мізунську, Буркутську на Івано-Франківщині.

У регіоні можна виділити ряд оздоровчих зон, які мають загальнодержавне значення. В першу чергу це приміські зони навколо обласних центрів та деяких великих міст. До оздоровчих зон відносяться Сколівська, Верхньодністровська, Розтоцька, Косівська, Верховинська, Ворохтянська, Рахівська, Великоберез-нянська, Путильська, Турківська, Самбіршина. Можна виділити також зону, яка починається від Журавно і простягається до Но-водністровська, що проходить через декілька областей.

Основною спеціалізацією цієї зони можуть бути водні види спорту та відпочинку. При доброму розвитку та належній увазі до сфери послуг ця зона може бути міжнародною. Спортивний вид рекреаційної діяльності в Карпатському регіоні має значні можливості для свого розвитку. В першу чергу це стосується гірськолижного, туристичного, мисливського, спе-леологічного підвидів.

У регіоні виділяється декілька зон гірськолижного спорту, значення яких з часом зростатиме, так як Карпати - єдиний регіон України, який має всі можливості для його розвитку. До основних зон

гірськолижного спорту можна віднести:

• Славську і Розлуцьку у Львівській області;

• Воловецьку, Рахівську, Ясінянську у Закарпатській області;

• Ворохтянську в Івано-Франківській області. Перспективними зонами можуть бути

• Підбужська, Підгородецька, Турківська, Бориславська гірські зони.

Варто відзначити, що Карпатський регіон має найбагатші мисливські угіддя на Україні. Практично спортивне полювання можливе на всій території Карпат. Але можна виділити декілька зон, де концентрація мисливських угідь найбільша. Це в першу чергу державні лісомисливські господарства,

яких в Карпатах є чотири, а саме:

- "Майдан" у Львівській області;

- "Осмолода" у Закарпатській області;

- "Карпати"у Закарпатській області;

- "Буковинське"у Чернівецькій області.

Якщо створити відповідні умови сервісу, дані території можуть стати популярними на міжнародному рівні, а це привабливість іноземного туриста з надходженням у регіон іноземної валюти.

Як відомо, у Чернівецькій області є багато великих карстових печер, серед них одна з найбільших у світі - "Попелюшка" біля с. Подвірне. Тому тут можна виділити окрему зону для організації спелео спорту та спелеотуризму.

Карпатські ріки мають відповідні умови для організації водних видів спорту, в першу чергу сплав на каяках і каное. Це ріки Черемош, Прут, Латориця , Ріка, Теребля, Уж, Стрий, Дністер. Для організації альпінізму придатні деякі вершини Чорногори (Шпиці, Ребра, південні схили Говерли та Петроса), окремі скелі в Івано-Франківській, Закарпатській областях, та скелі с.Урич. Дані території можуть використовуватися для тренувань спортсменів.

Для розвитку пізнавального виду рекреаційної діяльності Карпатський регіон має одні з найкращих можливостей. Тут розташовані старовинні міста, в яких зосереджена культурна спадщина європейського рівня: Львів, Дрогобич, Жовква, Чернівці, Ужгород, Галич, Мукачеве та інші міста. Слід відзначити про залишки великих замків, палаців, монастирі різних епох, у цьому прекрасному краю народилися і жили представники науки, культури і політики багатьох народів.

Серед знаменитостей - II.Сагайдачного - с.Кульчиці на Самбірщіні; І.Франка - с.Нагуєвичі, Дрогобичина; С.Бандера - с. Угрин, Стрийщина і багато інших, які увійшли в історію України. Слід зазначити, що рекреаційна індустрія у Карпатському регіоні може поширюватися на окремі міста чи селища, які можуть входити як у загальнодержавну мережу рекреаційної індустрії, так і в міжнародні. Такими оздоровчими центрами в Карпатському регіоні можуть бути міста і селища Сколе, Славське, Яремча, Східниця, Підгородці. Такі центри займатимуться, окрім рекреаційної, ще й постклінічною реабілітаційноюдіяльністю. Слід зазначити, в Україні виділяють чотири рекреаційні зони: Карпатську, Поліську, Північно-причорноморську та Кримську.

Для рекреаційних територій характерні певні особливості:

- це соціальне за своїм характером і кінцевіш продуктом утворення. Його продукція - рекреаційні послуги;

- у рекреаційному районі між виробництвом і споживанням, як правило, немає часового розриву;

- для рекреаційних районів характерна яскраво виражена орієнтація на ресурси;— рекреаційним районам притаманна сезонність функціонування, зумовлена як природною

ритмікою, так і деякими аспектами організації суспільного життя.

Виходячи з цих основних ознак, у Карпатському регіоні можна виділити декілька рекреаційних районів з різною спеціалізацією, ступенем освоєння, перспективами розвитку, насиченням їх для народногосподарського комплексу як регіону, так і України в загальному.

До основних рекреаційних районів Карпатського регіону належать:

1. Дністровський (основні міста - Галич, Хотин);

2. Гологоро Вороняцький (Золочів);

3. Розтоцький (Немирів, Шкло, Жовкла);

4. Львівський (Львів, Великий Любин);

5. Прикарпатський (Самбір, Дрогобич, Трускавець, Борислав, Східниці, Підбуж);

6. Славсько-Сколівський (Сколе, Славсько);

7. Верхньодністровський (Турка, Розлуч);

8. Берегівський (Берегове);

9. Рахівсько-Ясінянський (Рахів, Ясеня);

10. Воловецько-Міжгірський (Воловець, Міжгір'я);

11. Сваляво-Мукачівський (Свалява, Мукачеве);

12. Великоберезнянський (Вел.Березний);

13. Мізунський (ст.Мізунь, Черче, Коломия, Івано-Франківський);

14. Косівський (Косів);

15. Верховинський (Верховина);

16. Яремчансько-Ворохтянський (Яремна, Ворохта);

17. Чернівецький (Чернівці);

18. Вижницько-Путильський (Вижниця, Пушила).

Дамо характеристику найбільшим із них. Славсько-Сколівський рекреаційний район – поділяється на два підрайони з яскраво вираженою спеціалізацією. Південна частина в межах селеща міського типу Славське і навколишніх населених пунктів має необхідні умови для організації зимових видів спорту і відпочинку. Необхідно наголосити, що це один серед провідних районів з основним центром гірськолижного спорту на Україні.

З освоєнням великого родовища лікувальної мінеральної води у смт. Верхнє Синьовидне сформується санаторно-курортний комплекс, в якому можуть бути рекреаційні центри з доступними автошляхами, надзвичайно добрими природними умовами, причому екологічно чистими, а саме: Славське, Сколе, Верхнє Синьовидне, Гребенів, Дубина, Климець, Коростів, Корчин, Крушельниця, Ямельниця, Підгородці, Сопіт, Урич. Тут функціонують пансіонат, туристичний комплекс, туристична база, гірськолижна база, понад 40 баз відпочинку, спортивно-оздоровчі бази, дитячі табори. Площа району складає приблизно 1,0 тис.км . Максимальна рекреаційна місткість: влітку - 200 тис. чол., взимку - 100 тис. чол.

Прикарпатський рекреаційний район простягається смугою із північного заходу на південний схід і частково охоплює Старосамбірський, Самбірський, Дрогобицький, Сколівський та Стрийський райони.

Основним видом діяльності у Прикарпатському району є санаторно-курортне лікування. Тут функціонують курорти загальнонаціонального значення „Трускавець" і „Моршин". Формується і набирає розвитку бальнеологічний курорт „Східниця".

Слід відзначити, що необхідні ресурси для організації курортів мають такі центри, як: Майдан, Нагуєвичі, Стара Сіль, Підгородці.

Для оздоровчих видів рекреації використовуються природні ресурси Майдана, Нового та Старого Кропивників, Підбужа, Опа-ки, Блажева Озимини, Сідого, Ракова, Лисович. Тут варто наголосити про с.Сприня Самбірського району, яке розташоване в надзвичайно чудовому екологічно чистому місці, якоточують гори з різними породами дерев. Місцевість надзвичайної краси для відпочинку, причому вже є побудовані пансіонати відпочинку. Якщо б адміністрація Самбірщини звернула особливу увагу на цей куточок Карпат то вже ближчим часом тут були б туристи з різних країн світу. Необхідно значно покращити сервіс та інші послуги.

Значні історико-культурні ресурси є підставою для формування туристичних центрів у Дрогобичі, Нагуєвичах, Самборі, Стрию, Уричі, Добромилі, Сколе. Із створенням митних переходів через кордон в Нижанковичах та Старяві ці населені пункти також сформуються у туристичні центри.

У районі функціонують 28 санаторіїв (Трускавець, Моршин, Східниці, Борислав, Стрий), пансіонати в Модричах, Новому Кропивнику, Опаці, Лисовичах, Трускавці, туристичний комплекс у Дрогобичі, бази відпочинку в Майдані, Новому Кропивнику, Перепростині, Підбужі, Блажеві, Чукві, Добромилі, Ракові, Моршині, Трускавці, багато дитячих оздоровчих таборів. Рекреаційне навантаження в районі нерівномірне. Якщо в Трускавці, Моршині і частково в Майдані спостерігається надмірний наплив рекреантів, то інші території мають значні резерви розвитку.

Площа району - приблизно 1,9 тис.км . Рекреаційна місткість: влітку - близько 460 тис. чол.; узимку - 150 тис, чол.

Таким чином, виділені рекреаційні райони відображають сформовану на сьогоднішній день територіальну структуру рекреаційної діяльності в карпатському регіоні. Аналогічні структури мають й інші райони, які необхідно розвивати, щоб досягнути хоча б ЗО - 40% освоєння територій.