- •1. Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни
- •1.Сутність економічного мислення.
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне.
- •3.Типи економічного мислення: стандартний і творчий.
- •4.Розвиток економічного мислення.
- •5.Економічне мислення і економічна практика.
- •6.Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій.
- •7.Економіка як об’єкт наукового дослідження.
- •8.Предмет економічної науки.
- •9.Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна.
- •10.Етапи розвитку економічної науки.
- •11.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету.
- •12.Принципи ,категорії і закони економічної науки.
- •13.Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •14.Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15.Економічні потреби.
- •16.Ієрархія потреб.
- •17.Економічні інтереси.
- •18.Взаємозв'язок потреб та інтересів.
- •19.Мотиви та стимули.
- •20.Економічна поведінка.
- •21.Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22.Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23.Сутність та структура економічної системи.
- •24.Відносини власності.
- •25.Домогосподарства,підприємства(фірми) та сектори економіки.
- •26.Кластери ,внутрішні регіони ,регулятивні інститути.
- •27.Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.
- •28.Національні та міжнародна економічна систем.
- •29.Формування глобальної економічної системи.
- •30.Сутність і види економічної діяльності.
- •31.Суспільний поділ праці.
- •32.Виробнича діяльність.
- •33.Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •34.Інвестиційна діяльність
- •35.Інноваційна діяльність.
- •36.Торгівельно маркетингова діяльність.
- •37.Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми.
- •39.Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •Ефективність виробництва – це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.
- •40.Продуктивність праці.
- •41.Прибуток і рентабельність.
- •42.Економічна рента та її види.
- •43.Регулювання підприємницької діяльності.
- •45.Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи.
- •46.Динаміка економічного розвитку та його фактори.
- •47.Економічне зростання , його критерії та показники.
- •48.Ресурси економічного зростання та їх обмеженість.
- •49.Типи та моделі економічного розвитку.
- •50.Сталий економічний розвиток.
- •51.Циклічний характер економічного розвитку.
- •52.Економічна криза.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал.
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії
- •64. Ефективність кругообігу капіталу
- •65. Міжнародний рух капіталу
- •66. Праця і людський ресурс
- •70. Освіта у професійній компетенції працівника.
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці.
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності
- •75. Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага.
- •79. Гроші
- •80. Грошовий вимір вартості товару.
- •81. Сутність і функції ринку
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція.
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція, монополія, олігополія.
- •95. Суспільне відтворення, його типи і показники
- •96. Національний дохід
- •98. Споживання і заощадження
- •99. Національне багатство, його сутність та структура
- •101. Податки.
- •102. Державний бюджет.
- •104. Соціальна політика
- •105. Відтворення людського ресурсу.
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів
104. Соціальна політика
Соціальна політика – це комплекс соціально–економічних заходів держави, підприємств, організацій, громадських об’єднань спрямованих на послаблення нерівності в розподілі доходів і майна, на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень, зростання доходів населення, розширеного відтворення людського ресурсу країни тощо.
Основні напрямки соціальної політики: захист рівня життя населення від підвищення цін через використання різних форм компенсації і проведення індексації; надання допомоги найбільше малозабезпеченим сім’ям; надання допомоги на випадок безробіття; здійснення політики соціального страхування, введення мінімальної заробітної плати для працюючих; забезпечення переважно за рахунок держави розвиток освіти, охорони здоров’я, захисту навколишнього середовища, надання допомоги в одержанні громадянами кваліфікації; надання у відповідності з чинним законодавством гарантій процесу трудової діяльності.
Відповідно до Конституції країни основними принципами соціальної політики в Україні є оптимальне поєднання соціальної справедливості, врахування життєвого необхідних соціальних стандартів при формуванні бюджетів різних рівнів, чітке розмежування відповідальності за їх виконання між різними гілками влади.
105. Відтворення людського ресурсу.
Людський ресурс суспільства є творцем суспільного продукту. Саме за рахунок суспільного продукту відтворюються, причому на більш високому якісному рівні, не тільки матеріально – речові, а й особисті фактори виробництва – людські ресурси, головна продуктивна сила суспільства. Звідси випливає наступний висновок, що підкреслює принципову особливість розширеного відтворення в умовах соціально орієнтованій ринковій (змішаній) економіці.1.Задоволення матеріальних і духовних потреб людини, її вільний і всебічний розвиток. 2.Робоча сила і підприємництво невід'ємні від людини, від багатогранних її здібностей.
Які конкретні складові цієї проблеми? Основою відтворення людського ресурсу є природний рух населення.
Відтворення людського ресурсу – це безперервне відновлення і підтримка фізичних сил і підвищення трудової кваліфікації людей, забезпечення росту загальносвітового і професійного рівня. Воно включає в себе організоване залучення людей праці у виробництво, розподіл і перерозподіл трудових ресурсів між галузями, підприємствами, регіонами, країнами, створення соціально–економічного механізму, що забезпечує задоволення потреб народного господарства в працівниках і водночас повну і ефективну зайнятість населення.
Природний рух населення визначається багатьма обставинами: рівнем індустріального та постіндустріального розвитку країни та урбанізації, соціальними умовами, традиціями культури і побуту, конкретно історичними факторами.
106. Держава в системі суспільного відтворення
Отже ринок неспроможний забезпечити стабільне економічне відтворення, оскільки поєднує умови для дії періодичних циклічних криз і так званих “провалів” ринку.Розглянемо роль держави в системі суспільного відтворення на прикладі економічних функцій: 1) забезпечення правової бази і суспільної атмосфери, що сприяють функціонуванню ринкової системи. З іншого боку ця правова база є правовою основою для державного втручання в процес суспільного відтворення та його регулювання; 2) захист конкуренції; 3) перерозподіл доходу і багатства; 4) обмеження дії деяких елементів ринкового механізму; 5) досягнення і збереження національних конкурентних переваг у світовій економіці; 6)стабілізація економіки, тобто контроль за рівнем зайнятості та інфляції, продовжуваних коливаннями економічної кон’юнктури, стимулювання економічного розвитку.
Розглянемо зміст, визначених наукою економічних функцій держави.
Правова база і суспільна атмосфера. Держава бере на себе задачу забезпечення правової бази, яка б охоплювала широкий спектр економічних процесів суспільного відтворення і забезпечувала його прогрес.
Захист конкуренції. вона слугує основним регулюючим механізмом в змішаній економіці.
Обмеження дії деяких елементів ринкового механізму. В країнах зі змішаною економікою існують достатньо значні обмеження використання ринкових елементів у таких сферах як охорона суспільного порядку, національна оборона, транспортній системі, обслуговування інфраструктурних комплексів, водозабезпечення тощо.
Досягнення і забезпечення національних конкурентних переваг у світовій економіці. Реалізація цієї функції держави визначається потребами науково– технологічного розвитку, економічного зростання, переґрупуванням зарубіжних країн на постіндустріальний характер розвитку виробництва та відповідні структурні зрушення у світовому ринку.