- •62. Органи урядової адміністрації у Галичині і Буковині в складі Австрії
- •63. Органи крайового і місцевого самоврядування у складі Австро-Угорщини
- •64. Галицьке намісництво: склад, компетенція і діяльність.
- •65. Галицький крайовий сейм: структура, компетенція і діяльність.
- •66. Застосування кодексів австрійського права в Галичині.
- •67. Зібрання малоросійських прав 1807 р. Структура та характеристика.
- •68. Селянська реформа 1861 р. Та її запровадження в Україні.
- •69. Земельна реформа 1864р. Та її запровадження на Правобер. Україні
- •69. Земська реформа 1864 р. Та її впровадження у Правобережній Україні.
- •70. Міська реформа 1870 р., її зміст та значення.
- •71.Прийняття і структура Судових статутів 1864 року.
- •72 Місцеві судові установи за Статутами 1864 року.
- •73 Загальні судові установи за Статутами 1864 року.
- •74.Зміни в цивільному та кримінальному законодавстві за Статутами 1864
- •75.Реорганіз прокуратри і заснування адвокатури за судовою реформою 1864р
- •76. Передумови відродження української державності після і світової війни.
- •77. Проголошення Укранської Народної Республіки за Третім Універсалом Центральної Ради.
- •78. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •79. Державний лад і законодавство Гетьманату.
- •81. Утворення урср та її юридичне оформлення.
- •82.Створення Галицької срр. Та її державний апарат.
- •83. Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •84. Центральні і місцеві органи влади та управління зунр.
- •85. Судові органи зунр.
- •86.Окупація західноукраїнських земель після Першої світової війни та її юридичне оформлення.
- •87.Перша кодифікація законодавства урср 1922-1927рр.
- •88. Друга кодифікація законодавства урср 1958-1984 рр. Характеристика окремих галузей прав
- •89 Конституція унр: структура та основні положення.
- •90. Утворення урср та прийняття її першої конституції 1919 р.
- •91 . Утворення срср і зміни в конституційному законодавстві України .
- •92.Характеристика конституції урср 1929 року.
- •93.Перебудова державного апарату і порядок його формування за конституцією урср 1937 року.
- •94.КонституціяУрср 1978 року.Її зміни та доповнення.
- •95.Соціально-політичне становище Західної України в складі Польщі (1921-1939 рр.)
- •96. Соціально-політичне становище Північної Буковини у складі Румунії (1919-1940рр.)
- •97. Пакт Молотова-Ріббентропа 1939р.: його зміст і оцінка.
- •99.Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.
- •100. Державне будівництво в західних областях урср.
- •101. Юридичне оформлення окупації Північної Буковини Румунією.
- •102. Соціально-політичне становище Буковини в складі Румунії.
- •103. Звільнення Північної Буковини і створення тимчасових органів влади і управління.
- •104.Державне будівництво в Північній Буковині 1940-1941рр.
- •105.Спроба відновлення Української держави в окупованому німцями Львові.
- •106.Створення упа та її діяльність.
- •107.Створення Української головної визвольної ради в 1944р. Та характеристика її документів.
- •108.Перебудова державного апарату України в роки Другої світової війни.
- •109.Цивільне право урср в період Другої Світової війни.
- •110.Трудове законодавство урср в роки Другої світової війни.
- •111. Кримінальна прово урср в роки Другої світової війни .
- •112.Загарбання Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення.
- •113. Соціально-політичне становище Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •114 Утворення Карпато-Української держави та її діяльність.
- •115. Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади.
- •116. Становлення народно-демократичного ладу в Закарпатті та його правова основа.
- •117.Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.
- •118.Юридичне оформлення воз’єднання Закарпаття зУрср .
- •119. Розпад срср і угода про ут ворення Співдружності незалежних держав
- •120 Прийняття, зміст і значення Декларації про державний суверенітет України від 16
- •121.Акт проголошення незалежності України. Його характеристика та історичне значення.
- •122.Основні положення і значення Конституції Укравїни від 28 червня 1996 року.
111. Кримінальна прово урср в роки Другої світової війни .
В умовах воєнного стану загальною тенденцією було посилення кримінальної репресії. Посилилася відповідальність насамперед за державні та військові злочини (зв'язки з іноземною державою, антирадянська пропаганда або агітація, шпигунство, перехід на бік ворога, зрада, дезертирство та ін.). Встановлювалися нові склади злочинів. Так, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про відповідальність за поширення у воєнний час брехливих чуток, які викликають тривогу серед населення" від 6 липня 1941 р. особи, винні у поширенні у воєнний час брехливих чуток, "каралися за вироком військового трибуналу ув'язненням від 2 до 5 років, якщо ця дія за своїм характером не тягнула за собою більш тяжкого покарання". Склад деяких злочинів передбачав застосування колективних покарань. За Постановою ДКО від 24 червня 1942 р. до повнолітніх членів сімей осіб, які були засуджені до вищої міри покарання за шпигунство, перехід на бік ворога, службу в каральних та адміністративних органах німецьких окупантів, спробу зради, зрадницькі наміри, — застосовувалися репресії у вигляді арешту і вислання у віддалені місцевості СРСР терміном на 5 років. В умовах війни підвищилося значення боротьби зі злочинними посяганнями на державну й колгоспну власність. При розгляді цих справ широко застосовувалася сумнозвісна Постанова ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. Воднораз були прийняті й спеціальні акти, що передбачали підвищену відповідальність за розкрадання майна оборонного значення. Так, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1942 р. "Про відповідальність за розкрадання пального в МТС і радгоспах" встановлювалося покарання до 5 років ув'язнення. Кримінальна відповідальність наставала також за дії, які раніше каралися в адміністративному порядку (зокрема пов'язані з необережністю, недбалістю, бездіяльністю) або регулювалися трудовим законодавством (наприклад, самовільне залишення роботи). З'явився ряд нових складів злочинів (поширення брехливих чуток, які викликають тривогу серед населення, ухиляння від трудової мобілізації, приховування трофейного майна, зброї тощо). У кваліфікації деяких злочинів застосовувався принцип аналогії. Так, згідно з Указами від 7 та 26 грудня 1941 р. злісне ухилення від трудових обов'язків робітників і службовців підприємств прифронтових районів розглядалось як дезертирство; крадіжка особистого майна в умовах воєнних дій за обтяжувальних обставин (повітряне бомбардування тощо) відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 8 січня 1942 р. кваліфікувалась як бандитизм. Характерно, що поширення кримінальних репресій, посилення жорстокості покарань поєднувалось із застосуванням умовного засудження, відстрочення виконання вироку до закінчення воєнних дій з направленням засуджених у "штрафні" роти та батальйони У зв'язку з випадками кваліфікації трибуналами будь-якої допомоги радянських громадян окупаційним властям як зради Батьківщині 25 листопада 1943 р. Пленум Верховного Суду СРСР прийняв постанову "Про кваліфікацію дій радянських громадян, що надавали допомогу ворогу в районах, тимчасово окупованих німецькими загарбниками", де чітко розмежовувалися зрада і пособництво. Зазначалися також випадки, коли до осіб, які співпрацювали з окупаційною владою, кримінальна відповідальність не застосовувалась (допомога населенню, робота за фахом тощо).