- •Історія української національної символіки.
- •Трипільська культура.
- •Утворення ранньосередньовічної держави східних слов'ян.
- •Політичний устрій Київської Русі.
- •6. Введення християнства на Русі.
- •Культура Київської Русі.
- •Галипько-Волинська держава в хіі-хіv ст.: особливості суспільно-політичного устрою.
- •Українські землі у складі Великого Князівства Литовського (друга пол. XIV - перша пол. XVI ст.).
- •Другий Литовський статут про політичний устрій та суспільні відносини Великого князівства Литовського.
- •Люблінська унія та її наслідки. Українські землі у складі Речі Посполитої.
- •Берестейська релігійна унія (1596 р.) та її наслідки.
- •Магдебурзьке право в Україні: причини поширення, особливості функціонування.
- •Походження українського козацтва.
- •Причини та характер Визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницького.
- •Становлення Української козацької держави в ході Визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницького.
- •Переяславська Рада 1654 р. Наслідки українсько-російської угоди.
- •Березневі статті 1654 р.: причини укладання, зміст, історичне значення.
- •Політична діяльність гетьмана і.Виговського.
- •Гадяцький трактат: причини укладання, зміст, історичне значення.
- •Руїна: криза української козацької держави (60-80-ті роки хуп ст.).
- •Гетьман і.Мазепа.
- •Галичина та Правобережжя в складі Речі Посполитої наприкінці XVII ст. - XVIII ст.
- •Українське національно-культурне відродження кінця XVIII - першої половини XIX ст.
- •Кирило-Мефодіївське братство.
- •Особливості проведення та наслідки реалізації «Великих реформ» 1860-1870-х рр. В українських землях Російської імперії.
- •Т.Шевченко: оцінка суспільно-політичного значення творчості поета.
- •30.Москвофільський та народовський рухи у Західній Україні (друга половина XIX - поч. XX ст.).
- •31.Зародження українських політичних партій (кінець XIX - початок XX ст.).
- •32.Програми усдрп і удрп: порівняльна характеристика документів.
- •33.Програми усдрп і ундп: порівняльна характеристика документів.
- •Українська культура другої половини хіх. - початку XX ст..
- •Наукова діяльність м.С.Грушевського.
- •Українська Центральна Рада. Створення унр.
- •Конституція унр (1918 р.).
- •Ііі Універсал Центральної Ради: причини проголошення, зміст, історичне значення.
- •IV Універсал Центральної Ради: причини проголошення, зміст, історичне значення.
- •Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •Селянський повстанський рух в Україні в 1918-1921 рр. Н.Махно.
- •Здобутки, наслідки, уроки національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •Радянська Україна і створення срср. Х.Раковський.
- •Політика коренізації (українізації) 20-х років XX ст.: проичини прийняття, головні напрямки.
- •М.Хвильовий «Україна чи Малоросія?»: про шляхи розвитку української літератури.
- •Голодомор 1932-1933 рр.: причини, наслідки.
- •Західна Україна, Буковина та Закарпаття в 1920-1939 рр. Національно-визвольний рух.
- •Українське питання в Європейській політиці напередодні та на початку Другої світової війни (1939-1941 рр.).
- •Політична ситуація в Західній Україні (друга половина 1940-х- початок 1950-х років).
- •Політичне життя в Україні в період кризи тоталітарної системи (1953-1991 рр.).
- •Дисидентський рух в Україні в 50-80-ті роки XX ст.
- •Книга і.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?».
- •Особливості сопіально-економічного розвитку урср (1945-1991 рр.).
- •Культурне життя в урср (1945-1991 рр.).
- •Проголошення незалежності України.
Гадяцький трактат: причини укладання, зміст, історичне значення.
В основу примирення України та Польщі було покладено реалізований на Люблінському сеймі 1569 р. принцип федеративного устрою Речі Посполитої.
За умовами Україна, як незалежна держава, під назвою Велике Князівство Руське входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації. Територію Великого Князівства Руського складали київське, брацлавське і чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися від усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства — козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман очолював збройні сили України. У Великому Князівстві Руському встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Все діловодство мало вестися українською мовою. У Києві або в ін. місті передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети.
Українська армія мала складатися з 30 тис. козаків і 10 тис. найманого гетьманом війська[Джерело?]. Польським військам заборонялося перебувати на території князівства. У випадку воєнних дій в Україні польські війська, які знаходились на її території, переходили під командування гетьмана. Гарантувалися права та привілеї козацтва. На подання гетьмана щороку сто козаків з кожного полку мали прийматися до шляхетського стану.
Православні віруючі зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька (уніатська) церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. У спільному сенаті Речі Посполитої мали надати право застати православному митрополитові київському і п'ятьом православним єпископам. Угода передбачала закріплення за Києво-Могилянським колегіумом академічного статусу і зрівняння його у правах з Краківським університетом. На території князівства передбачалося заснування ще однієї православної академії та середніх навчальних закладів — колегіумів, а також фундування в необхідній кількості початкових шкіл та друкарень. Угода не була прийнята українським суспільством за багатьма причинами. Найважливіші з них це — залишення у складі Польщі Волинського, Белзького і Подільського воєводств, повернення прав на маєтності шляхті яка була змушена покинути свої володіння у попередні роки, а також висока вірогідність війни з православним Московським Царством. Росія не сприйняла цю угоду і почала війну з Україною. Незважаючи на перемогу під Конотопом війна склалася для Виговського невдало. Запорізька Січ напала на татар і тому змусила їх повернутися назад у Крим. Проросійськи налаштовані кола старшини та козацтва саботували війну, бо на їх думку Виговський «продав Україну полякам» . Не бачачи іншого виходу з ситуації гетьман Виговський у жовтні 1659 склав повноваження та виїхав до Польщі.
Для поляків війна складалася значно успішніше і у 1660 році вони завдали суттєвих поразок Росії та звільнили Вільно. В підсумку Росія і Польща уклали Андрусівське перемир'я 1667 року, а згодом Угоду про Вічний мир 1686 року. Лівобережна Україна перейшла під контроль Росії. Козацтво отримало ще менше привилеїв, ніж передбачав Гадяцький договір, і на кінець XVIII ст. практично втратило свій політичний вплив.