51.Загальна характеристика суду Європейського співтовариства

Суд ЄС посідає особливе місце серед основних інститутів Євросоюзу. На відміну від органів, які було розглянуто вище, діяльність Суду не має політичного забарвлення, він є виключно функціональним орга­ном. Про це, свідчить, наприклад, той факт, що суд­дям суворо заборонено займатись будь-якою політичною діяльністю.

Становлення Суду ЄС почалося ще в рамках першої загальноєвропейської організації — ЄСВС. У міру заснування нових Європейських Співтовариств виникла ситуація, коли одночасно функціонували декілька судових установ, що значно ускладнювало судове провадження. В зв'язку з цим у рамках Прото­колу про спільні органи для Європейських Співтовариств від 25 березня 1957 р. було вирішено об'єднати суди ЄЕС та Євроатому з судом ЄСВС. До функцій цього спільного судового органу належало здійснення повноважень судів-попередників відповід­но до договорів Європейських Співтовариств. Отже, на сьогодні Суд ЄС є найважливішим органом право­суддя останніх. Його діяльність регламентується в основному статтями 220 - 245 Договору про заснуван­ня Європейського Співтовариства та деякими іншими нормативно-правовими актами. Як зазначено, зокре­ма, в 3.. 220 вказаного Договору, "Суд забезпечуєдотримання законності при тлумаченні та застосуванні положень цього Договору".

Необхідно звернути увагу на те, що поряд з Ра­дою, Комісією та Європарламентом Суд ЄС є голов­ним органом Європейських Співтовариств та Євросоюзу, що визначено їх установчими актами.Відповідно до ст. 221 Договору про заснування Європейського Співтовариства до складу 5 суддів, які призначаються за поданням уряду країни-учасниці та зі згоди урядів всіх інших країн. Жоден з документів не містить вимог щодо національної належності членів Суду, але на практиці кожна країна - учасниця Євросоюзу має в ньому свого представника. Як вимагає ст. 223 вказаного Договору, судді обираються з числа осіб, незалежність яких не підлягає сумніву, та які відповідають усім ви­могам, необхідним у їх країнах, для призначення на найвищі судові посади або є юрисконсультами з виз­наною компетентністю. В результаті такого підходу склад Суду є високопрофесійним. Про це свідчить той факт, що до нього, зокрема, входять вчепі-Іористи, судді, приватні юристи-практики, а також державні радники з юридичних питань. Кожні три роки прово­дяться нові вибори, на яких одною разу переобирають сімох, а іншого - вісьмох суддів. Активно застосо­вується на практиці обрання па другий -строк, яке сприяє забезпеченню безперервності правосуддя.

Очолює Суд Голова, який обирається суддями з їх числа абсолютною більшістю голосів шляхом таємного голосування. Термін повноважень Голови становить три роки, можливе повторне його обрання.У здійсненні його функцій Голові Суду допома­гають вісім Генеральних адвокатів. Хоча за вимогою Суду Рада може на підставі одноголосне прийнятого рішення збільшити їх кількість.

52.Генеральні адвокати суду єс

Генеральні адвокати призначаються одночасно із суддями та практично в тому ж порядку. Згідно з положеннями статутів судів Європейських Спів­товариств до компетенції Генеральних адвокатів на­лежить надання допомоги суддям щодо найваж­ливіших питань їх діяльності. На даний момент за­гальна кількість Генеральних адвокатів - вісім осіб. Вони повинні відповідати тим же вимогам та мати таку ж кваліфікацію, що й судді. Генеральні адвокати призначаються строком на шість років на підставі од­ноголосного рішення Ради. Можливе повторне їх призначення. П'ятеро Генеральних адвокатів завжди є представниками найбільших країн Євросоюзу. Три інші посади займають представники інших країн на засадах ротації. Цікаво, що певний час, а саме з 1 січня 1995 р. по 6 жовтня 2000 р., існувала також дев'ята посада Генерального адвоката. Вона з'явилась після того, як кількість країн-учасниць збільшилась до 15. У результаті представник Італії був позбавлений ротаційного права на зайняття по черзі посади Гене­рального адвоката. З метою уникнення суперечок та непорозумінь було тимчасово запроваджено дев'яту посаду.

З числа Генеральних адвокатів кожний рік Суд призначає Першого Генерального адвоката, тобто особу, яка виконує функції формального голови Гене­ральних адвокатів.

Вони представ­ляють на відкритому судовому засіданні з повною об'єктивністю і незалежністю вмотивований висновок по справах, які розглядає Суд. Цей висновок є суб'єктивною точкою зору Генерального адвоката що­до сутності справи та можливих варіантів її вирі­шення. Суд не зобов'язаний діяти згідно з такими ре­комендаціями, але, як свідчить практика, висновки Генеральних адвокатів мають істотний вплив на рішення Суду. Вони публікуються разом із рішеннями Суду та дозволяють проаналізувати винесене рішення.

Генеральні адвокати не є представниками ані основних інститутів Євросоюзу, ані суспільства. Вони с лише об'єктивними представниками закону та спра­ведливості в контексті установчих договорів Євро­пейських Співтовариств. Генеральні адвокати мають ті ж привілеї та імунітети, що й судді, і складають пов­новаження на тих же підставах та в такому ж порядку.