МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ НТУ “ХПІ”

Предметна комісія економічних дисциплін”

Методичні рекомендації

До виконання курсової роботи з дисципліни

“Економіка, організація і планування виробництва”

Для студентів спеціальності 5.05070105

“Виробництво електроосвітлювальних приладів і установок”

ПОЛТАВА 2012

Методичні рекомендації укладені на підставі галузевого стандарту освіти підготовки молодшого спеціаліста зі спеціальності “Виробництво електроосвітлювальних приладів і установок”

Розглянуто та ухвалено на

засіданні предметної комісії

економічних дисциплін

Протокол № 6 від 25.01.12 Укладач: Марченко с.М. – викладач економічних дисциплін ппк нту “хпі”

Рецензенти:

Крекотень І.М. – к.е.н. заст. декана фінансово-економічного факультету ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка;

Орлеан С.І. – викладач економічних дисциплін ППК НТУ “ХПІ”

Зміст
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ	4
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ	8
ВСТУП	9
І. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА	10
1.1 Розрахунок чисельності працюючих	10
1.2 Аналіз використання основних виробничих фондів	12
1.3 Аналіз використання оборотних коштів	17
1.4 Розрахунок виробничої програми	19
1.5 Розрахунок виробничих площ	20
ІІ. ВИТРАТИ ТА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ	21
2.1. Визначення енергетичних затрат	21
2.2 Розрахунок матеріальних витрат	23
2.3 Розрахунок трудових витрат	24
2.4 Розрахунок собівартості та ціни одиниці продукції	25
ІІІ. ОСНОВНІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ	28
ВИСНОВКИ	30
ДОДАТКИ	31
ЛІТЕРАТУРА	36

Методичні поради до оформлення курсової роботи Курсова робота є обов’язковою складовою частиною навчального процесу, самостійним навчально-науковим дослідженням студента.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України, курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Виконання курсової роботи має за мету:

• формування у студентів навичок проведення наукового дослідження;

• створення засад творчої самостійної роботи;

• розвиток у студентів умінь щодо застосування загальнонаукових і спеціальних методів сучасних наукових досліджень.

За змістом і якістю оформлення курсова робота повинна відповідати сучасним вимогам, що ставляться до таких робіт. Структура роботи має бути такою:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• текст курсової роботи;

• висновки;

• література;

• завдання на курсову роботу, вихідні дані;

• додатки (за необхідністю).

Обсяг курсових робіт складає 25–35 сторінок. Обсяг включає рукопис, ілюстрації та список літератури.

Робота оформлюється на стандартному папері, формату А4 (210х295 мм) за наступними вимогами:

• надрукована шрифтом текстового редактора Word – Times New Roman Cyr 14; міжстроковий інтервал – полуторний;

• текст повинен мати рівномірну щільність, бути контрастним й чітким;

• поля – зліва не менше 20 мм, справа не менше  20 мм, зверху та знизу не менше 20мм;

• абзацний відступ – 1,25 см.

Заголовки структурних частин роботи слід розташовувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки у кінці. Відстань між заголовком і текстом має бути не менше, ніж два рядки. Нові розділи треба починати з нової сторінки. Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, література, не мають порядкового номера.

Розділи, підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу, наприклад: 2.4. (четвертий підрозділ другого розділу). Далі у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Підрозділи можуть ділитися на пункти, які повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного підрозділу, наприклад: 2.1.2. Пункт може не мати заголовка.

Номер сторінки ставиться арабськими цифрами без знака “№” у правому нижньому куті без крапки у кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації, але номер сторінки не проставляють. Курсова робота повинна бути переплетена.

ТИТУЛЬНИЙ аркуш є першою сторінкою, яка повинна містити обов’язкову інформацію:

• найменування вищого навчального закладу, де навчається студент;

• назву роботи;

• прізвище, ім’я, по батькові студента;

• прізвище, ім’я, по батькові керівника.

ЗМІСТ – включає нумерацію та назви усіх розділів та підрозділів із зазначенням номеру їх початкової сторінки.

ВСТУП – знайомить з питаннями, яким присвячена робота. У ньому стисло викладається історія питання та дається оцінка сучасного стану теми, що досліджується, з посиланням на джерела, обгрунтовується необхідність проведення дослідження, актуальність роботи. Обсяг цього розділу не повинен перевищувати дві сторінки.

ТЕКСТ курсової роботи подається у відповідності до плану. Текст може включати посилання. При непрямому цитуванні слід бути максимально точним у викладі думок автора. Посилання на джерело зазначається порядковим номером за переліком посилань, наприклад: “ у працях [2,5,7]…”, або посиланням на джерело та сторінку, напр., [2, с. 56]. Прізвища авторів, включених у контекст речення, пишуться без ініціалів, наприклад: “У процесі дослідження Іванов (1986) довів…”. Краще, коли прізвище наводиться у середині або в кінці речення. При посиланні на першоджерело можна обмежитись лише називанням його порядкового номера у квадратних дужках. При посиланні на роботи багатьох авторів з певного питання, роботи подаються у хронологічному порядку опублікування.

Вибір форми ілюстративного матеріалу залежить від мети і характеру дослідження. Ілюстрації і таблиці необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На всі матеріали мають бути посилання у тексті. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) подають словом “Рис.”, і нумерують послідовно в межах всієї роботи. Номер та назву розміщують під ілюстрацією.

Досить поширеною формою представлення матеріалу є таблиця, яку слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблицю розташовують таким чином, щоб було зручно читати без повороту, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Цифрова інформація в таблицях повинна бути компактною. Слово “Таблиця” пишеться без скорочення. і розміщується у лівому верхньому куті таблиці над її тематичним заголовком. Нумерують таблиці арабськими цифрами порядковою нумерацією у межах роботи, за винятком таблиць, наведених у додатках.

Таблиці з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При поділі таблиці на частини не допускається заміняти заголовки стовпців або рядків номерами, нумеруючи їх у першій частині таблиці.

У роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення одиниць вимірів та термінів, наприклад, секунда – с, хвилина – хв., джоуль – Дж, рисунок – рис., гривня – грн. тощо.

Графіки наводять для зображення функціональної залежності і швидкого знаходження функції за значеним аргументу. Осі абсцис і ординат на графіках креслять суцільними лініями. Якщо числові значення занадто великі, тенденція зміни параметра є відомою і незмінною, допускається розрив осі ординат. При характеристиці динаміки розвитку процесу на осі абсцис відкладають проміжки часу, через які проводились визначення, аналізи. Експериментальний матеріал може бути представлений також у вигляді діаграм.

ВИСНОВКИ завершують роботу. Їхня мета – підведення підсумків проведених досліджень. Висновки формулюють у вигляді окремих лаконічних і, головне, конкретних положень, які підсумовують результати проведеного дослідження. У пункти висновків можуть бути включені узагальнені цифрові дані, одержані автором. Висновки повинні містити відповідь на питання, що були сформульовані у вступній частині. Останній пункт висновків слід зробити узагальнюючим, він може містити рекомендації щодо можливого використання одержаних результатів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ – це перелік джерел, які були використані при написанні роботи і на які є посилання у тексті. Бібліографічний опис літератури повинен бути повним, оскільки він дає можливість судити про поінформованість автора з даної тематики.

Використані джерела рекомендується розташовувати у порядку згадування у тексті за їх наскрізною нумерацією. Не слід включати до списку роботи, на які не було посилання в тексті. Бібліографічний опис виконується мовою оригіналу. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел.

Джерела можна розміщувати одним із наступних способів: у порядку появи посилань у тексті; в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міждержавних і державного рівня стандартів з обов’язковим наведенням назв праць.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел

Характеристика джерела

Приклад оформлення

Монографії: один, два або три автори чотири автори п’ять та більше авторів Багатотомні видання Збірники наукових праць Словники Складові частини: книги збірника журналу

Василенко М.В. Теорія коливань: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2002. – 430 с. Афанасьев В.В., Василевский О.Н. Расчеты электрических цепей на программируемых калькуляторах. – М.: Энергоиздат, 2002. – 190 с. Основы создания гибких автоматизированных производств / Л.А. Пономаренко, Л.В. Адамович, Т.В.Музычук, А.Е.Гридасов; Под ред. Б.Б.Тимофеева. – К.: Техніка, 2006. – 144 с. Системный анализ инфраструктуры как элемент народного хозяйства / Н.И. Белоусова, Е.И. Вишняк, В.Ю. Левит и др. – М.: Экономика, 2001. – 62с. История русской литературы: В 4 т. / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин дом). – М., 1982. – 392 с. Обчислювальна і прикладна математика: Зб. наук. пр. – К.: Либідь, 2005. – 99 с. Библиотечное дело: Терминол. слов. / Сост.: И.М. Суслова, Л.Н.Уланова. – 2-е изд. – М.: Книга, 1986. – 224 с. Пономаренко Л.А. Организующая система // Автоматизация технологических процессов в прокатном производстве. – М.: Металлургия, 1979. – С. 141 – 148. Пономаренко Л.А. Структура системы прерывания с ситуационными приоритетами в АСУТП станов горячей прокатки // Разработка автоматизированных систем управления технологическими процессами Тбилиси: Сабчота Сакартвело, 1996. – С. 3 – 16. Меликов А.З., Пономаренко Л.А. Оптимизация цифровой сети интегрального обслуживания с конечным числом пользователей и блокировками // Автоматика и телемеханика. – 2006. - №6. – С. 34 – 38.

ДОДАТКИ. Якщо є багато допоміжного матеріалу (проміжні математичні докази, формули, розрахунки, комп’ютерні програми, допоміжні таблиці та ілюстрації, протоколи), його розміщують після списку літератури, нумерують або підписують. У тексті повинні бути посилання на додатки. Кожний додаток починається з нової сторінки, має спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично тексту, над заголовком посередині рядка друкують слово “Додаток”. Позначають додатки послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.