Експансія Італії на південь

• 3 жовтня 1935 р. без оголошення війни Італія напала на Ефіопію, яка фактично перетворилася в її колонію;

• Німеччина визнала загарбання Ефіопії;

• Обидві сторони домовилися, взаємну воєнну допомогу фашистам в Іспанії, будуть узгоджувати політику щодо Англії та Франції, розділять сфери впливу на Балканах та в Дунайському басейні ( «вертикаль Берлін-Рим»)

Антикомінтернівський пакт

• 25 листопада 1936 р. було підписано німецько-японську «Угоду проти Комуністичного Інтернаціоналу»

Проголошено:

• Комінтерн загрожує миру в усьому світі і треба вживати суворих заходів проти осіб, які всередині країни або за кордоном перебувають у складі Комінтерну

• зобов’язувалися не сприяти полегшенню СРСР в разі його нападу на Німеччину чи Японію,не укладати з СРСР будь яких договорів, що суперечили б цій угоді.

• 6 листопада 1937 р. до пакту приєдналася Італія. («Вісь Берлін-Рим-Токіо»).

Наслідки “політики невтручання”

• Разом з приєднаними територіями Німеччина забезпечувала 15 % світового промислового виробництва, випереджаючи Англію і Францію;

• 1939 р. - Німеччина мала найсильнішу армію в Європі чисельністю 2,75 млн. чол., 10 тис. гармат, 3,2 тис. танків, 4 тис. літаків;

• в грудні 1937 р. Італія вийшла з Ліги націй, а в квітні 1939 р. окупувала Албанію;

• 22 травня 1939 р. «Сталевого пакту» між Італією і Німеччиною, який передбачав підтримку один одного на суші, морі та повітрі

Провал політики Ліги націй

• не стримала агресію і гонку озброєнь протягом 20-30-х рр.;

• ніяких заходів для збереження міжнародного права не було зроблено;

• не покараний жодний агресор, не надана допомога жодній жертві агресії;

• 1939 р. фактично припинила діяльність

Причини проведення політики умиротворення

• Між Англією і Францією на початку 30-х рр. існували протиріччя, що заважали їм діяти спільно і рішуче;

• пом’якшення для Німеччини умов Версальського договору привело до її мілітаризації;

• сутність нацизму ще не була відома, політики вважали, що з Гітлером можна вести справи;

• закривалися очі на агресію Німеччини, Італії та Японії протягом 30-х рр., що привело до порушення міжнародного права про суверенність держав

Провал створення системи колективної безпеки

• в березні 1938 р. - економічна угода СРСР з Німеччиною;

• кожна з європейських країн діяла виключно у власних інтересах, намагаючись відвести від себе удар;

• квітень 1939 р. - англо-франко-радянські переговори провалилися

Торгово-кредитна угода СРСР з Німеччиною (19 серпня 1939 р.)

• угода строком на 2 роки;

• німецькі фірми повинні були протягом двох років поставити до СРСР різних товарів та обладнання на суму 320 млн. марок;

• СРСР повинен був поставляти до Німеччини товарів на суму 180 млн. марок

Договір про дружбу і ненапад між СРСР і Німеччиною ( 23 серпня 1939 р.)

• розрахований на 10 років ( пакт Молотова-Ріббентропа);

• таємний протокол, який передбачав розмежування сфер впливу сторін у Східній Європі;

• радянська сфера – Естонія, Латвія, Фінляндія, Бессарабія, Східна частина Польщі, західноукраїнські і західнобілоруські землі;

• німецька сфера – Литва та частина Польщі

Політичні наслідки радянсько-німецьких договорів

• 17 вересня Червона армія вступила в Польщу, до полону потрапило 230 тис. польських солдатів і офіцерів;

• За домовленістю з Німеччиною лінію розмежування відсунули на схід, до Бугу, а Гітлер передав СРСР Литву;

• Восени радянське керівництво нав’язало країнам Прибалтики договори про взаємодопомогу

Позитивні наслідки радянсько-німецьких договорів

• СРСР попередив можливість нового договору Німеччини з Англією і Францією за рахунок СРСР;

• Договір дозволив посилити оборону рубежів і уникнути війни на два фронти;

• Економічні домовленості з Німеччиною дозволили придбати необхідні матеріали, недоступні в той час на інших ринках.

Негативні наслідки радянсько-німецьких договорів

• пакт на багато місяців ізолював СРСР від зовнішнього світу і викликав негативне ставлення до нього багатьох країн;

• нанесено помітний удар по комуністичним партіям та привів до розколу комуністичного руху та антифашистського фронту;

• паралізовано дії військово-політичного керівництва, ослабленого за час репресій;

• помилкова стратегія привела до великих поразок, матеріальних і людських втрат в перші місяці війни