ПЕРЕДМОВА
1 Розроблено: Харківським торговельно - економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету (ХТЕІ КНТЕУ) Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
РОЗРОБНИКИ: канд. техн. наук, доцент Білецький Е.В. (керівник розробки), канд. техн. наук, доцент Шубіна Л.Ю., канд. техн. наук, ст. наук. співроб. Янушкевич Д.А.
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: Наказ директора ХТЕІ КНТЕУ від 2011 р. № на підставі рішення Вченої ради інституту (протокол №6 від 27.04. 2011 р. )
3 Стандарт ХТЕІ КНТЕУ «Курсові та кваліфікаційні роботи (проекти). Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту» відповідає вимогам національних стандартів України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» (який гармонізований з міжнародним стандартом ISO 5966: «Documentation – Presentation of scientific and technical reports») та ДСТУ 1.5:2003 «Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів»
4. На зміну стандарту СОУ ХТЕІ 1.0:2006 «Курсові та кваліфікаційні роботи (проекти). Структура, правила оформлення, організація виконання і захисту»
ВСТУП
Стандарт Харківського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (ХТЕІ КНТЕУ, далі по тексту – інституту) «Курсові та кваліфікаційні роботи (проекти). Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту» розроблений на підставі вимог:
Закону України від 17 січня 2002 р. № 2984 «Про вищу освіту»;
ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення (що є гармонізований з міжнародним стандартом ISO 5966: “Documentation – Presentation of scientific and technical reports”);
ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення;
ДСТУ 1.1:2001 Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять;
ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів;
ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила;
ДСТУ 3651.0-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення;
ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення;
ДСТУ 3651.2-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, позначення, назви та значення;
ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання;
ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять;
Наказу Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161 «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».
1. Сфера застосування
Цей стандарт поширюється на курсові та кваліфікаційні роботи (проекти) на здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра та спеціаліста або магістра (далі по тексту – роботи), що виконуються студентами інституту зі всіх спеціальностей. Вони встановлюють загальні вимоги щодо правил побудови, викладання, оформлення та змісту робіт. Стандарт може бути застосований також при розробці таких документів, як методичні посібники, студентські наукові роботи, реферати тощо.
2. Вимоги до порядку викладення курсової роботи (проекту)
2.1. Загальні положення
Правила побудови, викладання, оформлення та змісту робіт повинні відповідати вимогам цього Стандарту.
Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті наукової проблеми (завдання), що вирішується, вказувати на мету дослідження та її завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4–6 слів) підзаголовок.
У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів...», «Деякі питання...», «До питання...» тощо, в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.
При написанні роботи студент повинен обов'язково посилатися на джерела (літературу), з яких запозичені матеріали або окремі результати.
У роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
Роботу подають у вигляді спеціально підготовленого документу, який повинен бути зброшурованим.
2.2. Структура робіт Роботу умовно поділяють на:
вступну частину;
основну частину;
додатки.
Структурна схема курсової, кваліфікаційної роботи (проекту) наведено на рис. 1.1.
Рис.1.1. Структурна схема курсової, кваліфікаційної роботи (проекту)
Кваліфікайна робота (проект) повинна містити наступні структурні елементи:
– титульний аркуш;
– заявку від підприємства (при наявності):
– завдання кафедри;
– реферат;
– зміст;
– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності);
– вступ;
– основну частину;
– висновки;
– список використаних джерел;
– додатки (за необхідності).
Проект складається з двох частин:
1) пояснювальної (розрахунково-пояснювальної) записки;
2) графічної частини.
Пояснювальна записка повинна містити наступні структурні елементи:
– титульний аркуш;
– заявку від підприємства (при наявності);
– завдання кафедри;
– реферат;
– зміст;
– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності);
– вступ;
– основну частину;
– висновки;
– список використаних джерел;
– додатки (за необхідності).
Графічна частина може включати наступні структурні елементи:
– конструкторські документи;
– технологічні документи;
– проектні документи;
– наочні матеріали;
– програмні документи;
– документи для автоматизованої системи управління.
2.3. Вимоги щодо структурних елементів робіт
2.3.1. Титульний аркуш роботи. Титульний аркуш роботи містить:
– повне найменування інституту;
– найменування кафедри, де виконана робота;
– назву роботи;
– прізвище, ім'я, по батькові автора, освітньо–кваліфікаційний рівень, на який претендує здобувач (для кваліфікаційних робіт);
– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника (керівника) та консультантів (за необхідності);
– місто і рік написання роботи;
– тощо.
Приклади оформлення титульних аркушів наведено в додатку А.
2.3.2. Реферат. Реферат призначений для попереднього ознайомлення з роботою. Він в стислій, інформативній формі повинен відображати суть виконаного дослідження та містити конкретні відомості про одержані результати і висновки відносно можливих областей їх застосування.
Реферат повинен містити (в послідовності):
– відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків та джерел згідно з переліком посилань (включаючи і дані додатків);
– текст реферату;
– перелік ключових слів.
Текст реферату повинен відбивати подану в роботі інформацію і, як правило, у такій послідовності:
– об’єкт дослідження або розроблення;
– предмет дослідження;
– мета роботи;
– методи дослідження;
– апаратура (якщо вона застосовується);
– результати досліджень (результати розробок) та їх новизна;
– основні конструктивні та технологічні характеристики;
– галузь застосування;
– значення роботи та висновки.
Реферат повинен містити не більш 500 слів і розміщуватися на одній сторінці.
Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.
Реферат повинен бути написаний для кваліфікаційних робіт трьома мовами: українською, російською та англійською (німецькою або французькою).
Приклади оформлення рефератів наведено в додатку Б.
2.3.3. Зміст. Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, додатків, переліку посилань (списку використаної літератури) тощо.
Приклад оформлення змісту наведено в додатку В.
2.3.4. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва наводять скорочення, справа - їх детальне розшифрування.
Приклад оформлення переліку наведено в додатку Г.
2.3.5. Вступ. У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
Далі подається загальна характеристика роботи в рекомендованій нижче послідовності.
Актуальність теми.Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми(наукового завдання) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки або виробництва.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.
Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета досліджень повинна бути узгоджена з предметом і об’єктом , а також передбачати очікувані результати досліджень.
Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим або іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Наукова новизна (новизна) одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку).
Практичне значення одержаних результатів. У роботі, яка має теоретичне значення, треба подати відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.
Необхідно також надати пропозиції щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена (або може бути здійснена) реалізація а також форми реалізації.
2.3.6. Основна частина. Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки основного тексту.
У кінці кожного розділу формулюють короткі висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
У розділах основної частини подають:
– огляд навчальної, наукової та технічної літератури за темою, вибір напрямів досліджень та постановку задачі на дослідження;
– відомості про проведені теоретичні та експериментальні дослідження;
– експериментальну частину, виклад загальної методики та основних методів досліджень;
– аналіз і узагальнення результатів досліджень.
В огляді наукової, технічної та навчальної літератури наводяться основні етапи розвитку наукових досліджень за тематикою роботи. Стисло, критично висвітлюючи роботи, що аналізуються, необхідно вказати на ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 40% обсягу основної частини роботи. Можливо рекомендувати такий типовий план огляду літератури:
– загальна характеристика об'єкта та предмета досліджень, значення їх в науці та промисловості, актуальність поставлених завдань;
– класифікація основних напрямків досліджень в даній галузі;
– результати основних напрямків досліджень по їх класифікації.
Для теоретичних досліджень необхідно описати методики досліджень, що застосовуються. Для експериментальних досліджень необхідно описати методи, схеми досліджень та їх основні результати. Необхідно також провести критичний аналіз цих матеріалів з зауваженнями та пропозиціями.
У другому розділі, як правило, обґрунтовується вибір напрямку досліджень, наводяться методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляється загальна методика проведення досліджень. У теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних – принципи побудови, технологічні та інші характеристики розроблених завдань.
У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних робіт, обґрунтування потреби в подальших дослідженнях.
В основній частині наводять також вимоги техніки безпеки та екологічної безпеки (для експериментальних робіт).
2.3.7. Висновки. У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки та практики.
У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз та порівняння з відомими розв'язаннями.
У висновках необхідно наголосити також на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
2.3.8. Список використаних джерел. Список використаних джерел наводять у кінці роботи, починаючи з нової сторінки, під назвою «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ».
2.3.9. Додатки. Для повноти сприйняття роботи до додатків за необхідності доцільно вносити допоміжний матеріал:
– проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;
– таблиці допоміжних цифрових даних;
– протоколи та акти випробувань, акти про впровадження, розрахунки економічного ефекту;
– інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв'язання задач на персональних електронно – обчислювальних машинах (ПЕОМ), розроблених у роботі;
– допоміжні ілюстрації.