Діяльність нато у 60-80-х рр.

• У 1967 р. – створена Група ядерного планування по питанням ядерної оборони НАТО;

• До групи увійшли США, Канада, Англія, ФРН, Італія, Бельгія, Данія, Голландія, Норвегія, Греція, Туреччина, Португалія і Люксембург;

• Група виробляла ядерну політику і стратегію НАТО, принципи використання ядерної зброї;

• У 1985 р. Група висунула план переносу гонки озброєнь у космос (стратегія оборонної ініціативи – СОІ)

Витрати основних членів нато на 2002 р.

Члени	Внесок в бюджет НАТО, млн. дол.	Доля в загальному бюджеті, %	Доля в загальних витратах, %
Англія	200,2	14,3	8,1
Німеччина	268,6	19,1	11,9
Італія	103,6	7,4	5,3
Франція	111,8	8	16,1
США	340,9	24,3	42,8

Основні ознаки політики глобалізму сша на початку 60-80-х рр.

• постачання зброї в різні регіони світу;

• На долю США приходиться 45 % світового експорту зброї; (Країни-члени НАТО - 20% від світового експорту зброї);

• Втручання у регіональні конфлікти з застосуванням сили, політичного і економічного впливу

Рух за збереження миру на Землі

• Квітень 1949 р. - відбувся Перший Всесвітній Конгрес прихильників Миру в Парижі і Празі;

• 1950 р. - стокгольмське звернення проти загрози ядерної війни, про необхідність встановити суворий контроль над виробництвом ядерної зброї (підписали близько 500 млн. чол.)

Всесвітні форуми миролюбних сил в 70-х рр.

• 1973 р. – Всесвітній Конгрес миролюбних сил в Москві, в якому брали участь 120 міжнародних і 1,1 тис. національних організацій і рухів із 143 країн;

прийнято документ – комюніке «За міжнародну безпеку і роззброєння, за національну незалежність, співробітництво і мир»;

1975 р. – Хельсінська нарада по безпеці і співробітництву в Європі;

• 1977р. в Москві проходив Всесвітній форум миролюбних сил, в роботі якого брали участь 500 делегатів з 115 країн всіх континентів;

прийнято комюніке, де підкреслювалося, що світова громадська думка є дійовим фактором в рішенні міжнародних проблем, в боротьбі за мир і національну незалежність, за поглиблення розрядки міжнародної напруженості тощо.

Основні інституції оон

• У 1987 р. до складу ООН входило 159 держав;

• Основними органами ООН стали Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, економічна і соціальна Рада, Рада опікування, Міжнародний Суд і Секретаріат на чолі з генеральним секретарем.

• Під егідою ООН діють спеціалізовані організації і Міжнародна агенція по атомній енергії. Cеред них: ЮНЕСКО (Організація ООН по питанням освіти, науки і культури, 1946 р.), Всесвітня організація охорони здоров’я ( 1946 р.), Європейська Економічна комісія (1947 р.), Організація по промисловому розвитку ( 1965 р.), Департамент ООН по питанням роззброєння (1977 р.), Міжнародна агенція по атомній енергії (МАГАТЕ, 1957), Міжнародний Валютний фонд (МВФ, 1944)