3.5. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг на випадок безробіття.

Видами матеріального забезпечення є:

1) допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

2) допомога по частковому безробіттю;

3) допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи,

яка перебувала на його утриманні;

4) матеріальна допомога у період підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Видами соціальних послуг є:

1) професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних т а вищих навчальних закладах, у тому числі навчальних закладах Державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;

2) профорієнтація;

3) пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні шляхом надання роботодавцю дотації на створення нових робочих місць для працевлаштування безробітних; для фінансування оплачуваних громадських робіт;

4) інформаційні та консультаційні послуги, що повязані із працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки особа направляється до закладів охорони здоровя для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду.

3.6. Порядок сплати страхових внесків та визначення їх розміру.

Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:

1)навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, аспірантурі за денною формою навчання;

2)строкова військова служба;

3)здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років;

4) особи, які визнані безробіткними та бажають відновити роботу після 6 місяців перерви також мають право на отримання допомоги.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.Для осіб передпенсійного віку тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Допомога по безробіттювиплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу, залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів – 100%;

протягом наступних 90 календарних днів – 80%;

наступні дні – 70%.

Для ЗО які працювали менше 26 к.т. розрахунок матеріального забезпечення здійснюється у розмірі прожиткового мін, для незастрахованих – 360, максимум – середня з.п.

Допомога по безробіттю особам, які звільнились за власним бажанням призначається за законодавством і виплачується з 91 дня

Виплата по частковому безробіттю відбувається коли простій має тимчасовий характер, але не менше 1 місяця і не перевищує 6 місяців і залежить від роботодавця і працівника.

простій протягом місяця, що охопив не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Про можливий простій роботодавець зобов'язаний повідомляти державну службу зайнятості. У разі якщо простій носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин, а також у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах, допомога по частковому безробіттю не надається.

Право на допомогу виникає у ЗО яка працювала понад 12 місяців до місяця в кому настало тимчасове безробіття, сплачувала страхові внески і якщо простій охопив не менше 20%робочого часу.

Виплата не здійснюється у разі відмови від підходящої роботи на деякому іншому місці роботи.

Розмір допомоги встановлюється за кожну годину простою з розрахунку 2/3 тарифной ставки і не може перевищувати 500грн

Допомога триває протягом 180 к.д. протягом року і нараховується з першого дн простою.

Підприємство не може звернутися за наступним одержанням з фондів коштів для виплати працівникам допомоги по тимчасовому Б раніше ніж через 1 рік післ закінчення терміну виплати по частковому безробітті.

Особам, які шукають роботу вперше та інші незастраховані особи, що визнані у встановленому порядку безробітними допомога встановлюється у розмірі 23% прожиткового мінімума і виплачується протягом 180 к.д. з 8 дня.

Якщо застрахована особа була звільнена з останнього місця роботи п’янство, порушення трудової дисципліни, вони мають право на допомогу у розмірі 160грн.

Допомога виплачується з 91 дня

Допомога по Б припиняється коли:

• Особа працевлаштувалась

• Оновлення безробітного на місце роботи за рішенням суду

• Вступу до навчального закладу з відривом від виробництва

• Проходженні профпідготовки та підвищення кваліфікації

• Призові на військву строкову службу

• Набранн законності вироку суду про позбавлення волі Б або направленні його на примусове лікування за рішенням суду

• Призначення пенсій

• Признаення виплат на оснві документа, що містить неправдиві відомості

• Надання заяви на відмову від виплат.

СТРАХОВІ ВНЕСКИ

Внески – 1,6%

Утримання0,6%

Роботодавець, який укладає цивільно-правовий договір про виконаня робіт маєсплачувати1,6%

Юридичні особи який укладає цивільно-правовий договір про виконаня робіт маєсплачувати2,2%

Існує три типи підприємств:

1).звичайний – 1,6%; 0,6%

2), наймані працівники, працівники – інваліди. Кількість інвалідів не менше 50%, ФОП не менше 25%

За інвалідів – 0, за звичайних -1,6%

Всі – 0,6%

3), УТОС, УТОГ

Роботодавець – 0, працівники – 0,6%

Військовослужбовці – 1,6%, 0,6%

На добровільних засадах – 2,2%