1. Укладання організаційних документів (положення, статут, інструкція, правила)

До найбільш поширених організаційних документів належать: положення, статути, інструкції, правила, розпорядження і вказівки.

Положення – це правовий акт, що встановлює основні правила підприємств та установ, а також їх структурних підрозділів. Положення складають переважно при створенні нових підприємств або установ. Ці документи можуть бути як типовими, так і індивідуальними.

Індивідуальні положення для окремих установ, організацій, підприємств розробляються на основі типових і затверджуються керівниками підприємств, організацій, установ. Правові акти розробляються висококваліфікованими спеціалістами. Цьому передує велика робота з вивчення різних аспектів діяльності підприємства або його структурних підрозділів.

Реквізити:

1) герб;

2) найменування виду документа;

3) назва установи;

4) дата;

5) місце видання;

6) заголовок;

7) гриф затвердження;

8) текст.

Текст складається з таких розділів:

– Загальні положення.

– Власність і кошти підприємства.

– Виробничо-господарська діяльність.

– Права та обов’язки підприємства або його підрозділів.

– Структура управління.

– Реорганізація і ліквідація установи, організація підприємств.

У першому розділі вказують цілі, що послужили підставою для створення підприємства, установи, організації або їх структурних підрозділів, головні завдання, функціональні зв’язки з іншими організаціями, підрозділами.

У другому – вказуються основні та обігові кошти, порядок придбання власності, амортизовані відрахування та їх призначення, прибуток, відрахування на преміювання робітників та службовців, житловий фонд, службові приміщення, порядок розпорядження надлишками невикористаних обігових коштів.

В останніх розділах регламентується виробничо-господарська діяльність підприємства, визначаються завдання за якістю вироблюваної продукції. Залежно від специфіки діяльності можуть відображати хід капітального виробництва, винахідництва і реалізації, стан матеріального забезпечення, трудовий режим, порядок розподілу житлової площі, організація соціального страхування, оплата кредитів та інші.

Положеннями також визначається правовий статус тимчасово створюваних комісій, груп і т. д.

_{Зразок:}

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного

комітету будівництва,

архітектури та житлової

політики України

від 5 грудня 2011 р. N 273

Зареєстровано

у Міністерстві юстиції України

25 грудня 2011 р. за N 945/5166

Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт

1. Загальні положення

Це Положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капі- тального ремонту об’єктів.

Положення обов’язкове для застосування усіма суб’єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.

Положення розроблено згідно зі статтею 29 Закону України

„Про планування і забудову територій” на виконання доручення

Прем’єр-міністра України від 19.05.2000 N 8676/1.

1.1. Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащення (далі – роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконан- ня будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів.

Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу за- бороняється.

1.2. Подання документів до інспекцій держархбудконтролю для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється забудовником (замовником).