14 Системне програмне забезпечення. Приклади програм.

Системне ПЗ — це комплекс програм, багато з яких постачаються разом з комп'ютером та документацією до неї. Системне ПЗ можна розділити на три основні частини: операційні системи (ОС), системи програмування та сервісні програми. Тому стосовно роботи на комп'ютері часто використовують термін програмне забезпечення (software), під яким розуміють сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Схематично структура програмного забезпечення ділиться на:

Прикладний рівень – Програмне забезпечення цього рівня являє собою комплекс прикладних програм, за допомогою яких виконуються конкретні завдання (від виробничих до творчих, розважальних та навчальних).

(граф. Редактори- Фотошоп, Иллюстратор).

Службовий рівень (засоби діагностики, інсталяціх і комунікації). – програми цього рівня взаємодіють як із програмами базового рівня, так і з програмами системного рівня. Призначення службових програм (утиліт) полягає у автоматизації робіт по перевірці та налаштуванню комп'ютерної системи, а також для покращення функцій системних програм.

Системний рівень - є перехідним. Програми цього рівня забезпечують взаємодію інших програм комп'ютера з програмами базового рівня і безпосередньо з апаратним забезпеченням.-

Базовий рівень - цей рівень є найнижчим рівнем програмного забезпечення. Відповідає за взаємодію з базовими апаратними засобами.

15. Прикладне програмне забезпечення. Приклади програм

Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні засоби для вирішення певних задач. На відміну від програмістів, таких користувачів називають “кінцевими“. Вважається, що саме вони і є справжніми споживачами тої інформації, що зосереджена в пам’яті комп’ютера або може генеруватися в процесі роботи прикладних програм.

При спілкуванні з прикладною системою користувачу іноді доводиться виконувати деякі прості операції - вводити числа і тексти, переглядати дані, виводити графіки і малюнки на екран дисплея і на зовнішні пристрої та інше. Прикладні програмні засоби будуються таким чином, щоб створити користувачу максимальний комфорт при виконанні дій і при цьому не вимагати від нього надмірно великих навиків і спеціальних знань, що не відносяться безпосередньо до його фахових інтересів.

Можна виділити два класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на персональних комп’ютерах:

• прикладні пакети і програми загального призначення;

• проблемно-орієнтовані пакети і програми.

За типом розв’язуваних задач серед наявних нині прикладних програм виділяються такі основні групи:

· текстові редактори і текстові процеси

· електронні таблиці

· бази даних

· графічні пакети

· системи штучного інтелекту й експертні системи

· навчальні програми

· системи мультимедіа, комп’ютерні ігри та розваги.

16. Різновиди і класифікація комп’ютерних мереж.

Комп'ютерна мережа — це система розподіленого опрацювання інформації, що скла­дається як мінімум із двох комп'ютерів, які взаємодіють між собою за допомогою засобів зв'язку.Комп’ютерні мережі класифікують за наступними ознаками: · за територіальним розташуванням - локальні, регіональні, глобальні; · за сферою застосування - офісні, промислові, побутові; · за комплексом архітектурних рішень - Ethernet, Token Ring, Arcnet; · за топологією - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна, повнозв’язна; · за фізичним середовищем передавання - з симетричним кабелем, з коаксіальним кабелем, з кабелем “кручена пара”, з волоконно- оптичним кабелем, з інфрачервоним каналом, з мікрохвильовим каналом; · за методом доступу до фізичного середовища передавання - з опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з уставлянням регістра. 

17. Можливості Internet, Internet- браузери, пошук інформації в Internet.

Можливості Internet, Internet- браузери, пошук інформації в Internet. Можливості: пошук, спілкування, навчання, качати, грати, працювати, заробляти гроші. Щоб переглядати інформацію в Інтернет потрібно мати як мінімум одну програму, що називається браузер. Серед найпоширеніших слід відмітити такі браузери як: Internet Explorer – популярний бо є частиною операційної системи Windows та має російськомовний інтерфейс; Opera – є комерційною програмою, більш зручна та захищена порівняно з Internet Explorer. Якщо завантаження файла було завчасно припинено, то Opera на відміну від Internet Explorer дозволяє продовжити завантаження. Mozilla Firefox – безкоштовний браузер, що з’явився останнім часом і стрімко набирає шанувальників. Завдяки добре підтриманим стандартам майже не має значення яким саме браузером Ви будете переглядати веб-сторінки. До типових елементів кожного вікна у операційній системі ( заголовок вікна з кнопками керування ним, панель меню, панель інструментів) у інтерфейсі браузерів додано рядок адреси або поле для вводу адреси сторінки. Дуже типовою є і панель інструментів в кнопками повернення до попередньої сторінки, зупинки завантаження тощо.

18.

Архіватори – це програми, що дозволяють зменшити розмір файлів для економії місця на диску. архівування – стиснення інформації і зберігання її в такому вигляді певнийчас. Програма WinZip

Колись давно, більш десяти років тому, WinZip став чи не першою програмою компресії файлів зі зручним графічним інтерфейсом, завдяки чому завоював колосальну популярність (лише із сайта CNET скачано близько 100 млн. копій).

Програма фактично є стандартом серед програм подібного класу. Вона володіє всім набором необхідних функцій, має зручний, зрозумілий інтерфейс. Якщо ви викачуєте файл з мережі Internet, велика вірогідність того, що це саме zip-архів.

WinZip має вбудовані засоби для роботи з архівами інших форматів (tar, gzip, UUEncode, XXencode, BinHex, Mime). WinZip може працювати з архівами, створеними DOS-архіваторами ARJ, LZH або ARC. Починаючи з сьомої версії, WinZip дозволяє працювати також з CAB-архівами. Саме в такі архіви упаковані дистрибутиви Windows, Microsoft Office і багатьох інших програм.

Програма WinRar

WinRAR – розробка українського автора Євгенія Рошала. RAR існує вже багато років і широко відомий не тільки в нас у країні, але й у світі. WinRAR – це вдосконалена версія архіватора, що має зручну графічну оболонку.

WinRAR уміє створювати не тільки архіви власного формату (файли з розширенням rar), але і zip. А „діставати” файли може з архівів arj, cab, lzh, tar, gz, ace, uue. Причому для роботи з cab, arj і lzh-архівами не потрібна навіть наявність цих архіваторів на вашому комп’ютері; у WinRAR для цього є убудований модуль.

За ступенем стискання файлів WinRAR перевершує WinZIP і навіть ARJ. Крім того, в останніх версіях з’явився спеціальний алгоритм для роботи з мультимедійними файлами: звуковими і графічними.

У WinRar є трохи властивих тільки йому можливостей. Наприклад, він може додавати в архів деякі надлишкові дані – інформацію для відновлення, за допомогою якої зможе полагодити ушкоджений при пересиланні по мережі або через збій дискети архів. WinRar може створювати так званий неперервний архів (solid archive), у якому ступінь стиску вищий, ніж у звичайному, у середньому на 15-50 відсотків. У цьому випадку всі файли, що архівуються, розглядаються як один довгий файл і відповідним чином обробляються. Цей метод найбільш ефективний при стисканні великого числа дрібних файлів. Також програма дає можливість перевіряти файли в архіві на наявність комп’ютерних вірусів без їх розархівації (використовується встановлений в системі антивірус).

19. Комп’ютерні віруси. Антивірусне програмне забезпечення. Комп'ютерний вірус - це невелика програма, що написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. Комп'ютерних вірусів. Антивірус – програма, що знаходить і знищує віруси. Повноцінним і повнофункціональним антивірусним пакетом прийнято вважати продукти, що містять сканер, монітор, центр управління, а також модуль поновлення через Internet.

20. Пакет програм Microsoft Office 2007. Призначення і можливості програм Microsoft Office 2007 Microsoft Office 2007 — популярный офисный пакет от Microsoft. Microsoft Office 2007 содержит приложения, предназначенные для обработки и предоставления в наглядном виде различной информации. В Microsoft Office 2007 входят: Word, Excel, PowerPoint, Outlook, Communicator, Publisher, InfoPath, Groove, OneNote и другие компоненты. С помощью программ пакета Microsoft Office 2007 люди, разделенные работой в разных организациях и местом проживания, могут эффективно сотрудничать, обмениваться информацией и разрабатывать совместные проекты. Word — самый известный и популярный текстовый редактор. Служит для создания, редактирования и печати текстовых документов любой сложности. Следующее по популярности приложение — электронные таблицы Microsoft Office Excel. С помощью этого процессора обеспечивается создание различные электронных таблиц для вычисления, есть возможность работы с различными формулами, инструментами и функциями. Microsoft Office Outlook — персональный коммуникатор. В состав Outlook входят: планировщик задач, календарь, записки, адресная книга, а также менеджер электронной почты. Microsoft Office PowerPoint — приложение для создания презентаций под Windows. Microsoft Office Access — процессор управления базами данных.

21.

Колонтитули (фр. сolonne – стовпець, лат. titulus – заголовок) – це

службові повідомлення, які розміщуються на полях сторінки докумен-

та. Інформація колонтитула відображається на всіх сторінках документа

або деякій його частині. У Word 2007 розрізняють верхній, нижній і бічні

колонтитули. Колонтитули можуть містити номери сторінок, назву доку-

мента або поточного розділу, прізвище автора, графічні зображення тощо.

Колонтитули першої сторінки, парних і непарних сторінок можуть

відрізнятися. Також можуть бути різними колонтитули різних частин

документа, наприклад, як у цьому підручнику: у різних розділах різні

колонтитули.

Параметри:

Сторінка як об’єкт текстового документа має такі властивості: розмір

сторінки, розміри полів, орієнтація сторінки, наявність колонтитулів,

вид вертикального вирівнювання тексту на сторінці, колір тла сторінки,

тип межі сторінки

Після того як зовнішній вигляд документа переглянули і всі необхідні

зміни внесли, документ можна друкувати.

Для друку однієї копії всього документа із значеннями властивостей

друку, які встановлені за замовчуванням, достатньо виконати команду

Office  Друк  Швидкий друк . Друк документів зазвичай вико-

нується в так званому фоновому режимі, що дає змогу продовжити

роботу на комп’ютері практично одразу після відправлення документа

на друк.

Якщо друк документа потрібно виконати за інших налаштувань, то

слід скористатися кнопкою Друк вкладки Попередній перегляд або ви-

конати Office  Друк  Друк. При цьому відкривається діалогове вікно

11

Друк (рис. 1.10), у якому встановлюють-

ся потрібні значення параметрів друку.

Установивши значення властивостей друку, потрібно вибрати кнопку

ОК. Після цього в Рядку стану вікна Word 2007 відображається значок

принтера і кількість підготовлених до друку сторінок. Після завершення

друку документа цей значок зникає.

22.

22. Налаштування інтерфейсу користувача текстового процесора Word 2007. Режими перегляду документа Налаштування середовища текстового процесора Word 2007 Наприклад, користувач за бажанням може згорнути чи розгорнути Стрічку подвійним клацанням на ярлику відкритої вкладки, відключити чи повернути режим показу лінійки вибором кнопки Лінійка над вертикальною смугою прокручування. Користувач також може вибрати зручний режим перегляду документа залежно від виду робіт, які він виконує. Це здійснюється вибором відповідних кнопок у Рядку стану. 1. Розмітка сторінки - Для створення, редагування і форматування документа 2. Режим читання - Для читання документа з екрана 3. Веб-документ - Для перегляду документа у вигляді вебсторінки 4. Структура - Для роботи над схемою документа 5. Чернетка - Для введення даних і редагування документа

Щоб з’ясувати, як виглядатиме створений документ на папері, слід

переглянути його в режимі Попередній перегляд, виконавши Office 

Друк  Попередній перегляд. Після цього відкривається відповідна

вкладка (рис. 1.9), використовуючи інструменти керування якої можна:

 установити різний масштаб перегляду документа (група Масштаб);

 змінити значення властивостей сторінки (група Параметри сторінки);

 здійснити навігацію документом (кнопки Наступна сторінка та Попе-

редня сторінка в групі Попередній перегляд);

 налаштувати параметри друку документа і надрукувати його (кнопки

групи Друк)

Переглядаючи документ у режимі Попередній перегляд, користувач

може з’ясувати, чи вдало розміщено рисунки в тексті, чи правильним є

розбиття тексту на сторінки, чи не розриваються в тексті таблиці тощо.

Якщо при цьому з’ясується, що потрібно зробити незначне редагування

документа, то його можна виконати безпосередньо в режимі попередньо-

го перегляду.

23.

У текстовому процесорі Word 2007 можна створювати списки трьох

типів:

 Маркований, у якому кожний абзац на початку позначається деяким

спеціальним символом (маркером).

 Нумерований, у якому на початку кожного абзацу вказується його

номер. Порядковий номер абзацу в списку може задаватися числом

(записаним арабськими або римськими цифрами), літерою алфавіту

або числівником.

 Багаторівневий, у якому абзаци пронумеровані за їхньою ієрар-

хічною структурою. Максимальна кількість вкладень елементів

багаторівневого списку – 9 рівнів.

Існує кілька способів оформлення деякого

фрагмента тексту у вигляді маркованого чи ну-

мерованого списку.

І с п о с і б . Основний. Для початку введення списку слід розмістити курсор у потрібному місці документа і виконати Основне > Абзац >Маркери або Нумерація . І І с п о с і б. Автоматичне створення списку. Розмістивши курсор у потрібному місці документа, слід увести спеціальні умовні символи, які визначають вид бажаного списку, і натиснути клавішу Пропуск. Одразу ж умовні символи перетворяться на відповідний маркер або номер. Далі можна розпочинати введення першого елемента списку. І І І с п о с і б . Перетворення на список. Якщо деякі абзаци тексту, введеного раніше, потрібно оформити як список, то слід виділити ці абзаци і вибрати на Стрічці кнопку відповідного типу списку: Маркери , Нумерація . Для вибору іншого виду списку слід вибрати кнопку .

Багаторівневі списки

Для створення багаторівневого списку на Стрічці слід вибрати кнопку Ба-

гаторівневий список і варіант оформлення списку в Бібліотеці списків. Далі

потрібно вводити елементи списку,

Якщо в будь-якому місці списку потрібно додати ще один рядок, то

слід установити курсор у кінці попереднього рядка списку і натиснути

клавішу Enter – буде вставлено додатковий рядок з відповідним номе-

ром чи маркером, а нумерація в усіх наступних рядках списку авто-

матично зміниться. Для видалення елемента списку його потрібно ви-

ділити і натиснути клавішу Delete – нумерація також автоматично

зміниться.

Інколи потрібно в якомусь абзаці відмінити нумерацію, наприклад

для введення тексту, який не є елементом списку. У такому випадку ну-

мерацію слід видалити повторним вибором кнопки списку на Стрічці або

натиснувши клавішу Backspace.

Елементи списку можна відсорту-

вати за зростанням або спаданням.

Ще однією особливістю форматування

списків є так зване автоматичне форма-

тування.

Якщо ви ввели перший еле-

мент списку і відформатували його пев-

ним чином, то програма автоматично

застосовуватиме такий самий формат і

для інших елементів цього списку під час їх уведення.

24.

Стиль – це набір значень властивостей об’єктів певного типу,

який має ім’я.

Наприклад, стиль абзаців визначає спосіб вирівнювання абзацу на

сторінці, відступи від поля, міжрядковий інтервал тощо; стиль таб-

лиць – колір і шаблон ліній меж таблиці, ширину стовпців і висоту ряд-

ків та спосіб обтікання таблиці текстом тощо.

Текстовий процесор Word 2007 за замовчуванням має власну бібліотеку

професійно розроблених стилів, так звані експрес-стилі, у яких значення

властивостей об’єктів підібрано гармонійно, з урахуванням основних ви-

мог дизайну. Такі стилі розроблено для всіх типів об’єктів текстового до-

кумента – тексту, таблиць, графічних зображень та ін.

Колекцію стилів користувач може доповнювати новими стиля-

ми, створюючи їх на основі вже існуючих або наново. Під час збере-

ження документа з ним автоматично зберігаються і застосовані стилі,

тобто при подальших відкриттях документа вигляд його буде такий

самий.

Для застосування експрес-стилю потрібно виділити об’єкт і вибрати у

списку потрібний стиль.

Стилі можна перейменувати або видалити, скориставшись командами

контекстного меню зразка стилю. Слід пам’ятати, що зазначені опе-

рації не можливі над стилями заголовків. Для відмови від застосування

експрес-стилю та встановлення значень властивостей об’єкта за замовчу-

ванням потрібно вибрати команду Очистити форматування, Очистити,

Скидання параметрів рисунка, які розміщені на вкладках відповідних

об’єктів (таблиць, рисунків тощо).

25 Шаблон – це відформатований певним чином документ-

заготовка, який зберігається в окремому файлі та використову-

ється як основа для створення нових документів певного типу.

іншими словами шаблони визначають основну структуру документа і містять параметри документа: шрифти, автотекст, макроси, параметристорінки, форматування, стилі і т.д.

Відкривши шаблон, користувач побачить на екрані текстовий документ,

у якому можуть міститися поля для введення тексту, написи, рисунки, ко-

лонтитули, логотипи. До документа вже може бути застосована певна тема та

використані стилі оформлення різних об’єктів. Вікно програми також може

бути налаштовано певним чином – змінено вигляд панелей інструментів,

меню тощо. Користувачу залишається тільки заповнити відповідні місця до-

кумента потрібним змістом і зберегти документ у текстовому файлі – форма-

тування та структурування документа вже визначено самим шаблоном.

Використання шаблонів значно полегшує роботу користувача, оскіль-

ки будучи один раз підготовленими і збереженими на зовнішніх носіях,

вони є основою для швидкого створення аналогічних за формою, але різ-

них за вмістом документів без затрат часу на їхнє форматування.

Основна відмінність між документами і шаблонами полягає в їхньому

призначенні: шаблон – це заготовка документа з готовими елементами тек-

сту та оформлення, яка призначена для подальшого заповнення даними, а до-

кумент – це вже підготовлений текст, можливо, на основі якогось шаблону.

У текстовому процесорі Word 2007 усі шаблони розподілено на три групи:

 інстальовані – шаблони документів певних типів (листів, факсів, зві-

тів та ін.), які інстальовані на комп’ютері у складі пакета Microsoft

Office 2007;

 Microsoft Office Online – шаблони документів різноманітних типів (віталь-

них листівок, візиток, бюлетенів, сертифікатів, грамот, запрошень, заяв,

календарів та ін.), які розташовані на веб-сайті Microsoft Office Online;

 шаблони користувача – шаблони, які створені користувачем.

26 Найпростіший спосіб створення змісту — це використання вбудованих форматів рівнів структури або стилів заголовків

Якщо для кожного із заголовків багатосторінкового документа його рі-

вень визначено з використанням відповідних стилів заголовків, то текстовий про-

цесор Word 2007 дає змогу автоматично створити зміст такого документа. Для

цього програма здійснює посторінковий поділ документа і для кожного структур-

ного елемента документа визначає номер сторінки, з якої ця частина документа

розпочинається. Отримані дані оформлюються у вигляді таблиці, у яку вносяться

назви заголовків і відповідні номери сторінок.

Виконується ця операція в режимі

перегляду Розмітка сторінки .

Для автоматичного створення зміс-

ту документа необхідно виконати такий

алгоритм:

1. Установити курсор у тому місці до-

кумента, де потрібно розмістити зміст.

2. Виконати Посилання  Зміст 

Зміст .

3. Вибрати в списку вбудованих

зразків потрібний варіант оформлення

змісту

Якщо в ході роботи над документом його текст і структура змінювалися, то

зміст документа потрібно оновити.

Структура документа – це ієрархічна схема розміщення

складових частин документа.

Вмикання режиму Структура зумовлює появу на Стрічці додаткової

вкладки Структура елементи керування якої дають змогу ре-

дагувати документ, працюючи з його структурними частинами, а не із

самим текстом. Основна зручність перегляду документа в режимі Структура полягає в

тому, що є можливість налаштовувати відображення будь-якого рівня

тексту, приховуючи при цьому ті рівні, які займають нижчий рівень в

ієрархії. Структуру документа можна надрукувати. На папері вона виглядатиме так

само, як і на екрані. Формати абзаців ігноруються, формати символів відтворю-

ються повністю.

Також у режимі Структура можна розділити великий документ на кілька окре-

мих вкладених документів, які зберігатимуться в окремих файлах і будуть підпо-

рядковані одному основному документу.

27.

Для створення нескладних формул лінійного вигляду використовують різні спеціальні симво-

ли, вставлення яких здійснюється у вікні Символ. Для відкриття цього

вікна потрібно виконати Вставлення  Символи  Символ  Інші

символи. Введення символів нижнього і верхнього індексу здійснюється

з використанням кнопок Підрядковий знак та Надрядковий знак ,

які розташовані на вкладці Основне в групі Шрифт.

Вставити в текстовий документ складніші формули, які мають бага-

торівневу структуру і не можуть бути розміщені в одному рядку, можна

двома способами.

І с п о с і б . Вставлення формули з колекції вбудованих формул

Для

цього потрібно на вкладці Вставлення в групі Символи відкрити список

кнопки Рівняння і вибрати потрібну формулу.

І І с п о с і б . Створення формули. Якщо потрібної формули не знайде-

но в списку вбудованих, то користувач може створити власну формулу,

скориставшись спеціальним засобом Конструктор формул. Формули в

ньому конструюються з окремих структур і символів, використовуючи

відповідні шаблони.

Для відкриття Конструктора формул потрібно виконати Вставлен-

ня  Символи  Рівняння.

28.

Для впорядкування і наочного подання в документах даних різних

типів використовуються таблиці. Дані, подані в таблиці, виглядають

компактно і зручні для сприймання.

Таблиця складається зі стовпців і рядків, на перетині яких знахо-

дяться клітинки. Стовпці, рядки, клітинки є об’єктами таблиці. Табли-

ця у Word 2007 може містити до 63 стовпців і довільну кількість рядків.

У клітинках таблиці можуть розміщуватися текст, числа, рисунки, фор-

мули і навіть інші таблиці.

Таблиця як об’єкт текстового документа має такі властивості:

 розмір таблиці – задається шириною таблиці в сантиметрах або у

відсотках від ширини сторінки;

 кількість стовпців і рядків у таблиці;

вирівнювання таблиці на сторінці – може набувати таких значень: за

лівим краєм, за правим краєм, по центру;

 обтікання таблиці текстом – може набувати таких значень: без обті-

кання, з обтіканням навколо таблиці;

 межі таблиці – задаються кольором, типом і шириною меж всієї таб-

лиці або окремих її об’єктів;

 заливка об’єктів таблиці – задається кольором і візерунком

та ін.

У Word 2007 існує кілька способів створення таблиці в текстовому до-

кументі:

1) вставити таблицю простої структури;

2) накреслити таблицю довільної структури;

3) вставити таблицю з колекції шаблонів;

4) перетворити фрагмент тексту в таблицю.

Усі команди створення таблиць знаходяться у списку кнопки Табли-

ця групи Таблиці вкладки Вставлення.

29.

Для форматування тексту в таблиці слід застосовувати стандартні за-

соби Word.

30.

Щоб провести обчислення, необхідно виконати такий алгоритм:

1. Установити курсор у клітинку, у якій повинен розміститися результат об-

числень.

2. Виконати Макет  Дані  Формула ,

що відкриває діалогове вікно Формула

(рис. 1.31).

3. Записати у відповідному полі діалогового

вікна формулу, ввівши її з клавіатури або

вставивши необхідну функцію зі списку

Вставити функцію.

4. Установити за потреби формат одержува-

ного результату.

5. Вибрати кнопку ОК.

Зміна даних у клітинках таблиці результати обчислень автоматично не змінює.

Для оновлення результатів необхідно виділити таблицю чи клітинку з формулою і

натиснути клавішу F9 або в контекстному меню клітинки вибрати команду Оно-

вити поле .

31.

Під час створення текстового документа іноді виникає необхідність

вставити до нього графічне зображення, яке ілюструє зміст тексту (рису-

нок, фотографія, схема, діаграма тощо) або графічно оздоблює документ

(рамки, розділювачі, графічні маркери списків, логотипи тощо).

У текстовий документ можна вставити як векторні, так і растрові зо-

браження (рис. 1.32). Їх можна знайти в колекції Microsoft ClipАrt,

яка створена розробниками MS Office і входить до однойменного пакета

програм, у різноманітних колекціях графічних зображень на зовніш-

ніх носіях, в Інтернеті, у власних цифрових фотоальбомах та ін. Також

це можуть бути об’єкти WordArt і SmartArt, які створюються засобами

Word 2007.

Графічні зображення, вставлені в текстовий документ, мають певні

властивості – розмір зображення, спосіб обтікання зображення текстом,

колір, товщина та штрих ліній контуру, заливка рисунка, спосіб розта-

шування на сторінці тощо.

Для вставлення в текстовий документ графічного зображення з файлу,

який зберігається на зовнішньому носії, слід виконати Вставлення 

Зображення  Рисунок. Після цього в діалоговому вікні Вставлення

рисунка вибрати потрібний файл. Для вставлення в текстовий документ графічного зображення із цієї

колекції потрібно виконати Вставлення  Зображення  Графіка.

32.

У складених документах Word часто використовується різного виду графіка: кліпи - малюнки з колекції, створеної виробниками програмного забезпечення; графічні об'єкти, що зберігаються в файлах і створені спеціалізованими засобами машинної графіки; графічні об'єкти, створені за допомогою панелі інструментів Малювання Word, яка з'являється на екрані після натискання кнопки <Малювання> на панелі Стандартна. Вставка графічних кліпів Доступ до колекції кліпів Microsoft здійснюється додатком Microsoft Clipart (Clip Gallery), що входять до складу Microsoft Office 97 і підтримує не тільки малюнки, але і звуки, і відео. Microsoft Clipart призначений не тільки для попереднього перегляду кліпів та їх вставки в документ, але і для керування ними: розширення галереї кліпів, створення збірок кліпів по темах і т.п. Вхід в Microsoft Clipart здійснюється командами Вставка, Малюнок, Картинки або Вставка, Новий об'єкт. Для вставки графічного кліпу потрібно на вкладці Графіка або Картинки вибрати з колекції необхідну картинку і натиснути кнопку <Вставити>.   Діалогове вікно «Microsoft Clip Gallery 3.0» для вставки графічних кліпів На вкладці Графіка містяться векторні об'єкти (зображення) різних типів. Векторний малюнок складається з певного набору графічних примітивів (елементарних об'єктів): кіл, прямокутників, замкнутих і незамкнутих кривих. Кожен примітив характеризується товщиною і кольором ліній, а якщо примітив охоплює деяку площу, то задається колір заливки цієї площі. Векторний малюнок формується послідовним накладенням одного примітиву на інший, так що самий верхній примітив закриває деякі частини внизу лежать примітивів. Таким чином, векторний малюнок має багатошарову структуру, і його загальний вигляд залежить від того, в якому порядку йдуть шари. Шари малюнка можуть утворюватися не тільки окремими примітивами, але і їх групами. Всередині груп примітиви також йдуть по шарах. Ці об'єкти створюються в таких програмах, як Microsoft Draw, редакторі Word малюнків тощо Колекція кліпів вкладки Графіка може містити файли малюнків форматів. Cgm,. Wmf,. Cdr,. Eps,. Drw,. Wpg. На вкладці Картинки містяться растрові об'єкти (зображення).Растровий графічний об'єкт формується як матриця найпростіших елементів - пікселів. Кожен піксель забарвлюється в певний колір, а вся сукупність пікселів створює цілісне зображення. Растрові зображення характеризуються такими параметрами, як зернистість (величина пікселів, виражена як кількість пікселів на дюйм), колірна модель (кількість кольорів пікселів і спосіб їх формування). Походження растрового малюнка може бути самим різним, в тому числі і в результаті оцифровки фотографій, за допомогою таких програм, як Microsoft Paint, або шляхом сканування зображення. Колекція кліпів вкладки Картинки може містити файли малюнків форматів. Bmp,. Tif,. Gif, jpg,. Pcd,. Pcx. Кнопка <Параметри кліпу> (рис. 2.37) служить для отримання відомостей про формат файлу вибраного зображення. Кнопка <Імпортувати кліпи> служить для включення нових кліпів до колекції.Кнопка <Змінити> служить для додавання, перейменування або видалення розділу з кліпами на цій вкладці. Імпорт графічних об'єктів з файлів Вставка графічних об'єктів з файлів здійснюється за технологією OLE: впровадження графічних об'єктів; зв'язок з графічним об'єктом (файлом). Імпорт графічних зображень здійснюється в двох варіантах: у вигляді цілого графічного файлу; у вигляді частини графічного зображення, збереженого як фрагмент в іншому файлі. Для вставки графічного файлу використовується команда Вставка, Малюнок, З файлу. У діалоговому вікні «Додати файл» вибирається формат (тип) графічного файлу, папку, ім'я файлу Для зв'язування з графічним файлом вказується перемикач Зв'язати з файлом, що дозволяє автоматично оновлювати графічне зображення при змінах у файлі-джерелі. Для поновлення зв'язку виконується команда Правка, Зв'язки. Редагування малюнків здійснюється після його виділення командою Правка, Об'єкт малюнок або подвійним клацанням лівою кнопкою миші на малюнку. Відкривається вікно «Рисунок», яке містить інструменти графічного редагування. Малюнки векторного типу допускають поелементне редагування, для цього виділяються певні елементи малюнка натисканням лівої кнопки миші і виконується їх графічна установка (колір, лінія, розмір, місце розташування). Можливе додавання нових графічних елементів, зсув усього малюнка за спочатку заданий контур, зміна розмірів контуру.

35. Об’єкти SmartArt (англ. smart – розумний, art – мистецтво) – новий тип

графічних об’єктів Microsoft Office Word 2007, які дають можливість користува-

чу подавати структуровані дані в текстовому документі у вигляді різноманітних

схем. Їхнє використання дає змогу зробити документ більш виразним і наочним.

У Word 2007 є готова колекція об’єктів SmartArt, широкий набір різноманіт-

них макетів якої згрупований у кілька категорій (табл. 1.7). Крім того, користу-

вач може розробити власний макет об’єкта SmartArt і зберегти його в колекції

для подальшого використання. Для створення об’єкта SmartArt потрібно:

1. Вибрати місце в документі, куди буде вставлятися об’єкт.

2. Виконати Вставлення  Зображення  SmartArt , що відкриває вікно

колекції макетів Вибір рисунка SmartArt (рис. 1.42).

3. Вибрати в списку зліва вікна Вибір рисунка SmartArt потрібну категорію

макета.

4. Вибрати в центральному списку вікна Вибір рисунка SmartArt відповід-

ний тип макета.

5. Вибрати кнопку ОК

Після вставлення в поточному місці документа з’являється макет об’єкта

SmartArt, обведений рамкою з маркерами зміни розмірів

Додати потрібні дані до фігур об’єкта можна безпосередньо в самій фі-

гурі, вибравши її й увівши необхідний текст. Також це можна зробити і в

області Введіть текст, яка розташована справа від вставленого об’єкта, –

уведені дані автоматично відображаються у відповідній фігурі.

37. Електронні таблиці - це двовимірні масиви, які називаються робочими аркушами і складаються з рядків та стовпців. Програмні засоби для проектування ЕТ називаються табличними процесорами. Головна перевага ЕТ - можливість миттєвого перерахування всіх даних, пов'язаних формульними залежностями у випадку змінення значення любого операнда. Функції табличних процесорів. Створення і редагування ЕТ, оформлення та друк ЕТ; Створення багатотабличних документів, об'єднаних формулами; Побудова діаграм, їхня модифікація й розв'язання задач різними методами; Робота з ЕТ як із базами даних (сортування, вибірка за запитом); Створення підсумкових і зведених таблиць; Розв'язання задач типу "Якщо" шляхом підбору параметрів; Розв'язання оптимізаційних задач; Статистичне опрацювання даних та інше. Одним з найважливіших засобів опрацювання і зберігання інформації є таблиці. Вони можуть утворювати документ або бути його частиною. Програми, які забезпечують автоматизацію процесу створення, опрацювання, форматування, зберігання і виведення на друк документів у формі таблиць або їх частин, надзвичайно корисні і потрібні.

38. Інтерфейс табличного процесора Excel 2007. Поняття про книги, аркуші, рядки, стовпці, клітинки. Навігація в таблицях.  Після завантаження програми Excel у її вікні можна побачити вже знайомі елементи такі як рядок заголовку, кнопки керування вікном, рядок меню, панель інструментів, рядок стану. Але у вікні програми присутні елементи, які властиві тільки програмі MS Excel: Рядок формул – це панель у верхній частині вікна Excel, що використовується для введення і редагування вмісту комірки. Змістом комірки може бути як постійне значення (число, текст) так і формула. Поле імені – це текстове поле, у якому відображається ім’я виділеної комірки або елемент діаграми. Робоча частина аркуша – це область, де відображаються дані електронної таблиці. Вкладки аркушів – слугують для перемикання між аркушами робочої книги. Робочий лист складається із рядків та стовпців, на перетині яких утворюється комірка. Також на робочому листі містяться рядки заголовків стовпців та комірок. Комірка – це мінімальний елемент електронної таблиці. Вона має адресу, яка складається із імені стовпця й імені рядка на перетині яких вона розташована. Назви стовпців складаються із літер латинського алфавіту. Назви рядків – із натуральних чисел. Один аркуш містить 256 стовпців та 65536 рядків. Наприклад адреса комірки B2 показує, що комірка знаходиться на перетині стовпця з іменем B та рядка із іменем 2. До комірки може вводитись різна інформація: текстова, числова (цілі числа, дроби, дані грошового формату, формату дати). Виділена комірка називається активною або поточною. Коли комірка активізована, в полі імені відображається її адреса. Чимало операцій в Excel можна виконувати не тільки над окремими комірками, а й над багатьма комірками. Це можуть бути операції копіювання та переміщення даних, форматування комірок, оброблення даних різних комірок за однією формулою. Сукупність комірок електронної таблиці називається діапазоном

39.

- тип даних(текст, число, валюта тощо)

- формат числа

- обрамлення(рамки)

- вирівнювання(ліворуч, праворуч, середина, по ширині, поверху, по низу тощо.)

- шрифт(аналогічно MS Word)

-захист комірки

40.

Адреса комірки задається номерами стовпця та рядка, на перетині яких вона знаходиться, наприклад, А1, С3.

Завжди одна з комірки електронної таблиці є поточною. Її адреса відображається в полі Ім’я.

Під час копіювання формул відбувається їхня модифікація за таки правилом: номери стовпців (рядків) у посиланнях змінюються на різницю номерів кінцевого і початкового стовпців (рядків). Під час переміщення формули не модифікуються.

Посилання яке модифікується під час копіювання формули, називається відносним – А4.

Посилання, яке не модифікується під час копіювання формули, назівається абсолютним - $A$4.

Посилання, у якому під час копіювання модифікується або номер стовпця, або номер рядка назівається мішаним - $A4, A$4.

41 В клітинах Excel можуть розміщуватися числа, текст, логічні значення, функції. Для введення інформації в клітини робочого листа спочатку слід клітину, в яку вводяться дані, зробити активною – клацнути клітину, після чого в ній розміщується табличний курсор. Після цього можна або безпосередньо вводити дані з клавіатури (при цьому текстовий курсор знаходиться всередині клітини – такий режим називається редагуванням у клітинці), або клацнути лівою кнопкою миші в стрічці формул і після цього вводити дані (при цьому текстовий курсор знаходиться в стрічці формул над робочим листом – такий режим називається редагуванням у стрічці формул). Введення тексту. За замовчуванням текст вирівнюється по лівому краю клітини, а числа – по правому. Можна змінити розташування тексту в клітині шляхом її форматування. Якщо уведений в клітину текст займає місця більше, ніж ширина стовпця, то він відображається в сусідніх праворуч порожніх клітинах, якщо розташована праворуч клітина містить які-небудь дані, то буде видна тільки та частина тексту, що розмішена в межах ширини стовпця. Введення чисел. За замовчуванням числа вирівнюються по правому краю клітини, однак при форматуванні число можна вирівняти по лівому краю або по центру. Числа, що вводяться в таблицю, можуть містити в собі цифри від 0 до 9, розділювач цілої і дробової чостини і спеціальні символи (наприклад, грошові вимірники, відсотки, і інші). При введенні відємного числа перед ним ставиться знак мінус. Якщо кінець десяткового дробу не може бути відображений цілком в клітині, то він округляється з такою кількістю знаків, скільки міститься по ширині стовпця. Якщо ширина клітини недостатня для показу всіх цифр, число може відображатися символами ######, що свідчать про те, що для відображення даних треба збільшити ширину клітини. Уведення дати й часу. Дата й час можуть бути представлені в різних форматах. Щоб увести час із використанням 12-годинного формату, потрібно ввести після значення часу відділені пробілом букви AM або РМ, у випадку відсутності вказівок на 12-годинний формат час сприймається в 24 годинному форматі. Щоб увести дату й час доби в ту саму клітину, як роздільник дати й часу слід використати пробіл. З даними типу дата й час можна виконувати різні арифметичні й логічні операції. Редагування даних. Редагувати вміст клітини можна декількома способами: ü виділити клітину і редагувати її в рядку формул, перемістивши курсор на потрібне місце. ü двічі клацнути клітину мишею або виділити клітину і натиснути клавішу F2. У цьому випадку редагування даних можна робити безпосередньо в клітині. Після завершення редагування клітини натискають клавішу Enter або кнопку Підтвердження дії у рядку формул. Щоб очистити вміст клітини, рядки або стовпці, потрібно їх виділити і натиснути клавішу Delete. Якщо виділити заповнену клітину і ввести в неї символи, то ці символи замінять дані, які перебували в клітині раніше.

43.

Формула в Excel 2007 – це вираз, який задає порядок обчислен-

ня в електронній таблиці. Починається формула зі знака = і може

містити числа, тексти, посилання на клітинки, знаки дій (операто-

ри), дужки та функції.

для позначення дії піднесення до степеня використовується оператор ^;

 для позначення дії знаходження відсотків використовується опера-

тор %; наприклад формула знаходження 25% від числа 134 вигляда-

тиме так: =134*25%;

 не можна опускати оператор множення;

 порядок виконання (пріоритет) операцій збігається з порядком (пріори-

тетом), прийнятим у математиці, за окремими винятками.

для зміни порядку виконання дій використовують круглі дужки;

Під час уведення формули, яка містить ім’я клітинки, можна виконати Фор-

мули  Визначені імена  Використовувати у формулі і вибрати по-

трібне ім’я зі с писку, що відкриється, або виконати Формули  Визначені

імена  Використовувати у формулі  Вставити імена і вибрати потрібне

ім’я у вікні Вставлення імені.

Якщо формула містить ім’я клітинки і областю застосування імені є вся книга,

то посилання на аркуш указувати не потрібно.

При використанні формул в клітинках електронної таблиці можуть

з’являтися повідомлення про помилки.

44. Під час копіювання формул відбувається їхня модифікація за таки правилом: номери стовпців (рядків) у посиланнях змінюються на різницю номерів кінцевого і початкового стовпців (рядків). Під час переміщення формули не модифікуються.

Посилання яке модифікується під час копіювання формули, називається відносним – А4.

Посилання, яке не модифікується під час копіювання формули, назівається абсолютним - $A$4.

Посилання, у якому під час копіювання модифікується або номер стовпця, або номер рядка назівається мішаним - $A4, A$4.

48.

Сервіси мережі Інтернет:

• Гпертекстова система WWW( World Wide Web) — глобальна система поширення інформації, в якій для пошуку та перегляду файлів застосовуються гіпертекстові зв'язки.

• Електронна пошта — засіб обміну повідомленнями, який нагадує роботу звичайної пошти, але значно переважає її за швидкістю до¬ставки повідомлень.

• Тематичні конференції Usenet — це електронні дошки, куди учасники конференції можуть передавати повідомлення й отримувати відповіді на них.

• Розмова в мережі або IRC (Iпtеrnеt Rеlау Сhаt) — спілкування співбесідника шляхом введення тексту з клавіатури.

• Голосове спілкування і відеоконференції — надає можливість двом і більше абонентам чути і бачити один одного. Для проведения голосових та відеоконференцій абоненти повинні мати певне обладнання (мікрофон, динаміки, відеокамеру) і програмне забезпечення.

• FТР (File Transfer Protocol — протокол передавання файлів) — передавання програм і файлів даних між комп'ютерами глобальної мережі.

• Internet Expolorer, Opera, FireFox — web-браузери — програми для перегляду web-сторінок;

• Outlook Express, TheBat — програми для роботи з електронною поштою;

• Skyre, ICQ — звуковий, текстовий та відеозв'язок з іними комп'ютерами, організація чатів, участь у конференціях, можливість здійснювати телефонні дзвінки на стаціонарні та мобільні телефони (нослуга платна) по Україні та за кордон;

• програми автодозвону;

• FlashGet, DownloadMaster — програми для «скачування» інформації.

Microsoft Outlook — застосунок-органайзер (Personal Information Manager) з функціями поштового клієнта і групової роботи від компанії Майкрософт, що входить в пакет офісних програм Microsoft Office.

Робота програми Outlook Express після запуску і підключення до Інтернету починається з перевірки надходження пошти. Надалі така перевірка здійснюється за умовчанням кожні 30 хвилин. Якщо надійшли нові повідомлення, то в правому нижньому куті вікна Outlook Express з’явиться значок конверта. Можна задати звукове сповіщення про надходження пошти. Якщо програмі Outlook Express не вдалося встановити з’єднання і відправити повідомлення, то повторних спроб програма не робитиме. Введення адрес електронної пошти істотно спрощується при використанні адресної книги.

Принцип функціонування пошти

Кожний абонент, підключений до поштового серверу, має свою електронну адресу або, образно кажучи, поштову скриньку. Доступ до цієї поштової скриньки захищений паролем абонента. Завдяки електронній адресі можна ідентифікувати будь-якого абонента у  мережі. Абонент і сервер для обміну повідомленнями використовують кабель або звичайну телефонну лінію. Коли повідомлення надходять на сервер призначення, адресат при черговому з’єднанні із сервером одержує повідомлення про надходження пошти, тобто йому не потрібно залишати постійно включеним свій комп’ютер. Електронна пошта з’явилася для обміну текстовими повідомленнями через мережі великої довжини. Нині засоби електронної пошти дозволяють передавати і приймати будь-які файли – виконувані, графічні, звукові, відео. 

Повідомлення електронної пошти знаходить свого адресата за допомогою поштової адреси (E-mail). Щоб користувач міг надсилати й одержувати електронні повідомлення, на його комп’ютері слід програмне забезпечення клієнта електронної пошти. 

Для «ручного» отримання листів із серверу клацніть по кнопці Доставить почту на панелі інструментів або виконайте команду меню Сервис-Доставить почту. При цьому також будуть відправлені всі повідомлення із папки Исходящие. Якщо надійшли нові повідомлення, то в правому нижньому куті вікна Outlook Express з’явиться значок конверта. Можна задати звукове сповіщення про надходження пошти. 

Щоб вивести лист, який вас цікавить, на екран, клацніть мишею по значку листа в списку повідомлень (виведення вмісту листа до зони перегляду) або зробіть подвійне клацання на заголовку листа (виведення в окреме вікно).

 Щоб надіслати комусь листа по електронній пошті, потрібно зайти в панель керування електронною скринькою та натиснути «Написать письмо». На сторінці, що відкриється, обов’язково заповнити поле «Кому» та поле основного змісту повідомлення, після чого натиснути кнопку «Отправить». Інші поля заповнюються за бажанням.

При відправленні відповіді на будь-який лист дані про адресата автоматично будуть занесені до адресної книги.