Розрахунок вартості комбікорму

Зміст запису	Кількість, кг	Собівартість 1 кг, грн.	Сума, грн.
Залишок на 01.03.2003р.	1200	0,50	600
Прибуток у березні 2003 року, усього	4200	-	2370
у т.ч.: - 0.5.03.2003р.	1000	0,52	520
- 15.03.2003р.	1400	0,55	770
- 25.03.2003р.	1800	0,60	1080
Витрата за березень 2003 р.	3300	0,54	1782
Залишок на 31.03.2003 р.	2100	0,57	1188

З таблиці 4.5 видно, що собівартість 1 кг комбікорму в залишку на 31.03.2003р. перевищує його нормативу собівартість. Отже, у цьому разі необхідно переглянути і скоригувати нормативні витрати.

Застосування різних методів оцінки вибуття запасів має різній вплив на чистий прибуток. При використанні методу середньозваженої собівартості чистий прибуток набуває середнього значення; в умовах зростання цін собівартості запасів на кінець звітного періоду звичайно є нижчою за ринкову вартість. При виконанні ФІФО вартість кінцевих запасів наближена до їхньої поточної ринкової вартості, а собівартість реалізованої продукції знижується, що призводить до максимального значення чистого прибутку; в умовах зростання цін виникає найнижча собівартість реалізованої продукції внаслідок низьких цін на раніше придбану продукцію і як результат – найвищий чистий прибуток. Результатом застосування методу ЛІФО є максимально наближена до дійсності собівартість реалізованої продукції, менший порівняно з іншими методами оцінки чистий прибуток (за умови зростання цін); в умовах зростання цін підприємство матиме найвищу собівартість реалізованої продукції (через високі ціни) і найменший чистий прибуток. При застосуванні методу ідентифікованої с/б конкретної партії підприємство має можливість регулювати свій прибуток шляхом реалізації найдорожчих або найдешевших одиниць запасів.

На дату балансу запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодовувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.