35 Вплив шуму на організм людини

Шкідливий та небезпечний вплив шуму на організм людини встановлено тепер з повною визначеністю. Ступінь такого впливу, в основному, залежить від рівня та характеру шуму, форми та тривалості впливу, а також індивідуальних особливостей людини. Шум належить до загальнофізіологічних подразників, які за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму людини. Дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо. Слід звернути увагу на той факт, що протягом багатовікової еволюції людина так і не набула здатності адаптуватись до дії шуму, як і не було створено природного захисту для високочутливого та досконалого органу слуху людини від дії інтенсивного шуму.

Не зайве нагадати, що у зв'язку з вищезазначеним у нашій країні, як і у багатьох інших, діє заборона щодо порушення тиші у житлових масивах з 23.00 до 7.00.

Найбільш повно вивчено вплив шуму на слуховий апарат людини.

Крім безпосереднього впливу на орган слуху шум впливає на різні відділи головного мозку, змінюючи при цьому нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей, так званий, неспецифічний вплив шуму може виникнути навіть раніше ніж зміни в самому органі слуху. Характерними є скарги на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, роздратованість, апатію, послаблення пам'яті, погану розумову діяльність і т. п.

Шкідливі та небезпечні наслідки дії шуму проявляються тим більше, чим вищий рівень сили звуку та триваліша його дія.

36 Наслідки травматизму і професійних захворювань.

Нещасний випадок на виробництві - це раптовий вплив на працівника

небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок яких заподіяна

шкода здоров'ю або настала смерть.

Професійне захворювання - це патологічний стан людини, обумовлений

роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою

дією шкідливих виробничих чинників.

Виробнича травма - це порушення анатомічної цілісності організму людини

або його функцій унаслідок впливу виробничих чинників (факторів).

Травми залежно від характеру дії бувають:

• механічні (забите місце, переломи);

• термічні (опіки, обмороження);

• хімічні (отруєння, опіки);

• електричні,(електричні опіки, електричні мітки (знаки), електроофтальмія,

фібриляція серця, електричний шок тощо);

• психічні (переляк, шок)

Залежно від тяжкості наслідку втрата працездатності може бути:

• тимчасова - людина відновила працездатність після травми і повернулася на

роботу;

• постійно-тимчасова - людина відновила працездатність після травми і

повернулася на роботу, але залишились наслідки травми (втратила палець або

кульгає внаслідок перелому);

• постійна - постійна втрата працездатності (інвалід І групи).

Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних

випадків на виробництві, називається виробничим травматизмом.

Явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань,

називається професійною захворюваністю.

37 Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату.Для визначення температури повітря в виробничих приміщеннях використовуються звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Термоанемометр ЭА-2м визначає температуру повітря в межах від 10 до 60 °С, а термоанемометр ТА-8м в межах від 0 °С до 60 °С..В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим. Посріблений віддзеркалює променисте тепло і реагує на конвек-тивне, а зачорнений реагує на променисте і на конвективне.При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху повітря можна користуватися кататермометром . Це спиртовий термометр, шкала якого поділена на три градуси . Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспі-раційними психрометрами. Психрометри складаються з сухого та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра знаходиться у зволоженому середовищі. По різниці показників термометрів, користуючись психрометричною таблицею, визначають відносну вологість. Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри.. При необхідності реєстрації параметрів мікроклімату протягом часу використовують самопишучі прилади: термографb, гігрографи, барографи. В приміщеннях зі значним надходженням тепла для визначення енергетичної освітленості освітлювальних приладів, сонячного випромінювання, заст.. прил: радіометри, дозиметри спектррадіометри .

39 Небезпечні для людини фактори пожежі.

Розрізняють такі небезпечні та шкідливі фактори пожежі:

1) висока температура полум'я (до 1200-1400°С) – один з надзвичайно небезпечних чинників пожежі. Однак випадки безпосередньої дії вогню на людей мають місце відносно рідко;

2) передача теплоти випромінюванням і конвекцією, що може викликати опіки та больові відчуття. Мінімальна відстань від полум’я у метрах, на якій людина може перебувати, приблизно складає: R = 1,6хН (R – відстань до полум’я, у метрах; Н – середня висота факелу полум'я, у метрах);

3) наявність диму, який викликає інтенсивне подразнення очей та верхніх дихальних шляхів, що негативно відбивається на рятівних роботах і пожежегасінні;

4) наявність токсичних речовин в диму (чадний газ, окис азоту, сірнистий газ, фосген та ін.), що може призвести до отруєнь і смерті;

5)підвищена температура середовища, що негативно може відбитись на органах дихання, центральній нервовій системі, викликати тепловий удар;

6) перенесення вогню на інші об'єкти іскрами, випромінюванням, конвекцією;

7)висока температура, вибухи можуть зруйнувати будівельні конструкції. При цьому люди часто одержують значні механічні травми, опиняються під уламками завалених конструкцій;

8) створення екстремальної ситуації, коли дія чинників пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей особистості. Людину може охопити паніка, настати депресивний стан з відповідними негативними наслідками;

40 Методи аналізу виробничого травматизму і професійних захворювань

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та тяжкості:

де Пчт — показник частоти травматизму;

А — кількість випадків травматизму за звітний період;

Т — середньоспискова чисельність працівників;

Птт — показник тяжкості травматизму;

Д — кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності — це число людиноднів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

важливо також визначити показники рівня загальної захворюваності. З цією метою розраховують показник частоти випадків захворювань f]43 та показник днів непрацездатності Пдн> як* припадають на 100 працюючих:

де 3 — кількість випадків захворювань за звітний період; Д — кількість днів непрацездатності за цей же період; Т — загальна кількість працюючих.

41 Пилове забруднення виробничих приміщень

Людина, що працює, проводить на виробництві значну частину свого життя. Тому для її нормальної життєдіяльності в умовах виробництва треба створити санітарні умови, які б дали змогу їй плідно працювати, не перевтомлюючись та зберігаючи своє здоров'я. Для цього треба, щоб енергетичні витрати при праці компенсувалися відпочинком та умовами навколишнього середовища. Ці умови створюються забезпеченням працюючого:

- зручним робочим місцем;

- чистим повітрям, необхідним для нормальної життєдіяльності;

- захистом від дії шкідливих речовин та випромінювань, що можуть потрапити в робочу зону;

- нормованою освітленістю;

- захистом від шуму та вібрацій;

- засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;

- робочим одягом та різними засобами індивідуального захисту (за необхідності);

- побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що призначені створювати безпечні та нормальні санітарні умови праці;

- медичним обслуговуванням та санітарно-профілактичними

заходами, що призначені для збереження здоров'я.

Санітарними нормами та нормами безпеки регламентуються розміри виробничих приміщень

42 Електробезпека.

Електробезпе́ка — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу, обслуговуючого електроустановки і електроустаткування.

Можливі способи захисту

електрична ізоляція

захист від випадкового дотику до струмоведучих частин

захисне заземлення, занулення, захисне відключення

контроль і профілактика пошкодження ізоляції

захист від небезпеки при переході з вищої сторони на нижчу

електричне розділення мереж

застосування індивідуальних захисних засобів

43 Інфекційні захворювання людей. Епідемії. Заходи і засоби профілактики під час епідемій та карантину.

Інфекційні захворюваня – це є розлади здоров’я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, грибками, бактеріями, кліщами, ...), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених до здорових осіб і схильні до масового поширення.

Інфекційні захворювання можуть передаватися різним шляхом, а саме: через повітря, контакт з хворими і предмети, які контактували з хворими. А також інфекційні захворювання можуть передаватися через продукти харчування.

Такі складники, які є необхідними для виникнення і розвитку інфекційного процесу:

•наявність патогенного мікроба;

•проникнення його в сприйнятливий макроорганізм;

•певні умови зовнішнього середовища, в якому відбувається взаємодія між мікро- і макроорганізмом.

Епідемії — тип захворювання, яке є новим для даної популяціїпротягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу).

В передепідемічний період проводиться:

засклення вікон, ремонт дверей, забезпечення нормальної

роботи опалення, вентиляції, влаштовується місце для просушування

одягу людей, які працюють на відкритому повітрі, та проводяться

профілактичні щеплення.