- •Предмет історії економіки та економічної думки.
- •Методи дослідження та джерела історії економіки та економічної думки.
- •Підходи до періодизації історії економіки та економічної думки.
- •Особливості господарства в добу каменю та металів.
- •Неолітична революція та її господарське значення.
- •Господарство та економічна думка в Стародавньому Єгипті.
- •Закони царя Хамураппі.
- •Господарство часів трипільської культури та Східних слов'ян.
- •Господарство та економічна думка Стародавнього Китаю, Стародавньої Індії.
- •Господарство та економічна думка Стародавньої Греції.
- •11.Господарство та економічна думка Стародавнього Риму
- •12. Встановлення та розвиток феодального господарства держави Франків
- •13.Форми феодального землеволодіння в Зх. Європі.
- •14.Економічна думка доби Середньовіччя:а)”Салічна правда”,б) «Капітулярій про вілли» в) Еконочмічні погляди Фоми Аквінського
- •15.Середньові́чні міста, ремісничі цехи та торгівельні гільдії.
- •16.Господарство України в добу Київської Русі та в Литовсько-Польську добу
- •18. Великі географічні відкриття та їх роль економічна роль. Первісне нагромадження капіталу.
- •19.Розвиток мануфактурного виробництва в країнах західної Європи та на українських землях
- •21. Український меркантилізм та його представники.
- •25. Суть та особливості промислового перевороту
- •26. Досягнення промислового перевороту
- •27. Розвиток господарства в Англіі в сер хvii- пер пол. Хіх
- •29. Господарство Німеччини сер.Хvii- пер пол. Хіх
- •31. Основні пол. Марксистської економічної теорії (Вчення про капітал, Додаткова вартість, Відтворення)
- •32. Економічні умови та особливості виникнення сша.
- •34. Передумови виникнення та основні методологічні принципи маржиналізму
- •35.Австрійська школа граничної корисності (Видатні представники – Карл Менгер, Фрідріх Візер, Ойген фон Бем –Баверк).
- •36.Економічнівчення а. Маршала.(принцип ціноутворення)
- •37.Американська школа маржиналізму.
- •38.Математична школа маржиналізму.
- •40.Рефоми 1848 та 1861рр в Україні.
- •41. Укр. Ек. Думка до реформаційного періоду. Головні напрямки економічних поглядів м.Драгоманова
- •43.Особливості та досягнення промислового перевороту на українських землях.
- •44. Економічні причини та наслідки Першої світової війни
- •46. Плани Дауеса та Юнга.
- •47. Причини виникнення виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 років .
- •48. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д.Рузвельта.
- •49. Теоретична система та економічна програма Дж. Кейнса (теорія ефективного попиту, зайнятості,теорія мультиплікатора)
- •50.Наслідки Другої світової війни.(Суть Плану Маршала)
- •51.Формування 3-ох центрів економічного розвитку(сша, фрн, Японія). Умови їх зростання.
- •52.Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •53. Теорії конкуренції е. Чемберлена, Дж. Робінсона,Шумпетра.
- •54.Посткейнсіанство та кейнсіансько- неокласичний синтез.
- •55. Укр. Економіч. Література 20-30хрр????????????
- •56. Укр. Економіч. Література 20-30хрр?????????????
- •58. Суть політики „воєнного комунізму” і неПу
- •59.Лібералізація адміністративно-командної сис-и гос-ва вперіод „хрущовської відлиги”.
- •60Суть та наслідки Косигінської реформи.
- •61. Економіка України у 70-80-хрр. 20 ст
- •62Горбачовська перебудова та її наслідки.
- •63.Стан економіки України на момент проголошення незалежності.
- •64.Укр. Економічна думка 1-ої пол. 90-х.Р.
- •65.Ринкові перетворення в Укр. (1991-1994рр)
- •66.Економіка України 2-ої пол. ХХст.
- •67.Сучасний стан Укр. Господарства.
- •68.Неолібералізм та інституціоналізм: представники та основні положення.
- •69. „Рейганоміка” та „Тетчеризм”.
- •70. Теорія монетаризму. М. Фрідмен.
- •71. Теорема р.Коуза.
Господарство та економічна думка в Стародавньому Єгипті.
За археологічними свідченнями, найдавніші поселення землеробів та скотарів у долині р. Ніл виникають на межі V та IV тис до н.е.
Державний апарат складався з 3 основних ланок: центрального, номового і місцевого. Очолював центральне управління країною цар.
Природнокліматичні умови місцевості були особливо придатні для сільськогосподарського виробництва. Жаркий клімат у поєднанні з долинами родючих грунтів дозволяв отримувати з землі значний додатковий продукт навіть з урахуванням низького рівня техніки землеробства. Основою виробництва додаткового продукту була висока продуктивність землеробства завдяки родючості долинних земель, але господарське використання яких було можливим лише за умови створення зрошувальної системи (будівництва мережі каналів, дамб, гребель).
Держава об'єднувала господарські дії сільських спільнот для будівництва зрошувальних систем, і це перетворювало вже сформовану общинну трудову повинність індивідів спільно здійснювати господарську діяльність у державну трудову повинність. Саме через суспільні роботи східні владики підпорядковували собі вільних сільських землеробів, які фактично переставали бути вільними. Отже, можна стверджувати, що до III тисячоліття до н. є. в Єгипті було сформовано господарську модель тотальної підпорядкованості населення і його залучення в систему державного господарства.
Це і засвідчують найдавніші пам'ятки економічної думки. Так, у «Повчанні гераклеопольського царя своєму синові Мерікара» (XXII ст. до н.е.), написаного в формі порад батька синові, підкреслюється важливість і корисність централізованої влади та контролю за виробництвом і розподілом. А для цього правитель повинен був дбати про матеріальне заохочення чиновників та жерців. Згуртованість підданих, підпорядковане функціонування системи управління розглядається як запорука стійкого владарювання.
Про наслідки руйнації централізованої системи управління, що порушує сувору регламентацію господарського життя та необхідності відродження деспотично-бюрократичного механізму регулювання господарства і повернення до системи трудових повинностей для будівництва пірамід та іригаційних систем, ідеться в таких документах, як «Речення Іпусера» (XVIII ст. до и.е,) і «Пророцтво Нефертіті» (XV ст. до н.е.).
Адміністративно-господарські документи Стародавнього Єгипту (переписи населення, земельні кадастри, документи господарської звітності, юридичні акти) відображають особливості організації господарської діяльності різних верств населення. Вони засвідчують, що все населення було розбите па вікові групи (діти, юнаки, зрілі чоловіки, старі люди) та соціальні розряди (зокрема це воїни, жерці, царські землероби та майстри).
У господарському житті давнього єгипетського суспільства провідна роль належала натуральному господарству. Проте в цей період почали зароджуватися і перші ознаки торговельно-обмінних відносин. З'являються такі суб'єкти товарно-грошових відносин, як торгівці та лихварі, люди пов'язані з ринком.
Мірою вартості виступає зерно. Про особливості сфери обігу певне уявлення дають древньоєгипетські юридичні акти, за допомогою яких здійснювалося оформлення торгово-лихварських операцій: купівля-продаж землі, худоби, рабів, боргові зобов'язання.
На межі 1 тисячоліття до н.е. в Давньому Єгипті посилюються тенденції децентралізації господарської системи. Земельні ділянки, які держава виділяла чиновникам в умовне користування, переходили в їхню особисту власність. Соціально-економічними наслідками формування особистої власності є процес ожебрачешія землеробів і збагачення власників землі, зростання лихварської залежності, послаблення централізації, зменшення розмірів державної скарбниці. У 1 тис до н.е. Стародавній Єгипет перетворюється в залежну країну, яка постачає зерно та поповнює скарбниці провідним країнам Західної Азії.