Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
волос.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
677.38 Кб
Скачать

3.План по собівартості продукції.

    1. Розрахунок амортизаційних відрахувань

    2. Розрахунок потреби і вартості електроенергії та пари

    3. Кошторис витрат по утриманню і експлуатації обладнання

    4. Кошторис загально виробничих витрат

    5. Кошторис адміністративних витрат

    6. Калькуляція собівартості виробу

    7. Кошторис витрат на виробництво

    8. Розрахунок прибутку підприємства і рентабельності продукції

    9. Розрахунок середньорічної вартості нормативних оборотних коштів

    10. Зведений план по прибутку і рентабельності

4.Основні показники виробничо – господарської діяльності підприємства

5.Висновки

Література

Вступ

Господарство України складається з галузей промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі, транспорту тощо. Кожна галузь складається з окремих підприємств і організацій. До них належать заводи , фабрики, шахти, торгівельні підприємства тощо.

Будь-яка діяльність пов’язана з виробництвом, обміном та споживанням матеріальних і нематеріальних цінностей, наданням та використанням послуг. Вона складається з господарських процесів, які поділяються на господарські операції.

На виробничому підприємстві характерні операції із закупівлі сировини та інших матеріалів складають у своїй сукупності процес заготівлі, операції з виготовленням сировини та інших матеріалів , виробів, утворюють процес виробництва операції з продажу вироблених виробів , належать до складу процесу реалізації.

Економіка галузей лісового комплексу розглядає процес суспільного виробництва головним чином з точки зору економічних відносин.

Лісова промисловість – одна з важливих галузей промисловості, яка здійснює транспортування і добування лісоматеріалів, смолу та живиці на кінцеві пункти.

Деревообробна промисловість – це обробна галузь промисловості, що переробляє круглі лісоматеріали на інші види продукції шляхом механічної обробки, подрібнення й ущільнення деревини.

Майже всі галузі народного господарства споживають лісоматеріали або вироби, виготовлені з деревини. Основне завдання лісової промисловості – це нарощування обсягів виробництва за рахунок комплексного та ефективного використання ресурсів деревини. Стабілізація обсягів лісозаготівель має важливе екологічне, економічне і соціальне значення, адже ліси є цінним компонентом природи. Якщо скоротити вирубку лісів, це може сприяти поліпшенню клімату, підвищенні продуктивності сільськогосподарських угідь. До основних економічних показників роботи підприємства відносять: продуктивність праці, собівартість, рентабельність, ефективність використання основних виробничих фондів і матеріальних ресурсів.

Прибуток – це грошове вираження різниці між вартістю реалізованої продукції і витратами на її виробництво.

В умовах ринкової економіки він є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств. Прибуток буває фактичний, плановий, понадплановий і чистий. Прагнення отримати якомога більший прибуток стимулює підприємців ефективніше використовувати економічні ресурси, знижувати витрати, впроваджувати досягнення науково – технічного прогресу, освоювати нові виробництва.

Насамперед з прибутку вираховують податки до державного бюджету. Частина прибутку вилучається як орендна плата ( за користування землею, будівлями). За рахунок прибутку підприємства сплачують відсотки банківським установам за запозичені кошти. Певна частина прибутку витрачається на створення благодійних та інших фондів. Підприємства, які віддають частину своїх прибутків на благодійну діяльність, користуються податковими та іншими пільгами.

Темпи зростання прибутків у промисловості, галузях хіміко-лісового та лісового комплексів України є майже однаковим. Дещо вищі темпи їх зростання в лісовій, деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості України пояснюється високими темпами розвитку деревообробної промисловості (особливо в регіоні Карпат) і більш високим рівнем організації виробництва.

Зростання прибутків підприємств галузей лісового комплексу значною мірою залежить від системи оподаткування. При збільшенні ставок податків, зменшується зацікавленість підприємств у підвищенні ефективності виробництва.

Рентабельність продукції характеризує особливість, дохідність підприємства. Вона дає можливість визначити, яка продукція більш прибуткова, тобто вигідніша для виробництва. Однак слід урахувати, що собівартість має відповідати витратам виробництва на основі рівноважних цін.

Відношення прибутку до основних виробничих фондів і оборотних засобів характеризує рентабельність підприємства. Рівень рентабельності прямо пропорційний обсягу виробленої продукції та обернено пропорційний вартості використовуваних основних виробничих фондів й оборотних засобів. Рентабельність є інтегральним показником ефективності роботи підприємства.

Собівартість – це частина вартості продукту праці, сукупність витрат, виражена в грошовій формі, яка використовується на відновлення спожитих засобів виробництва й оплату праці.

Зниження собівартості продукції у всіх галузях лісового комплексу є важливою народногосподарською проблемою, вона особливо актуальна для лісової промисловості. Для виявлення резервів зниження собівартості продукції в галузях лісового комплексу важливо знати фактори, які впливають на рівень витрат на виготовлення окремих видів продукції, їх можна об’єднати в такі групи: народногосподарські, природні, внутрівиробничі.

Основні напрямки зниження собівартості продукції в галузях лісового комплексу такі:

1.Економне використання пального, мастил і електроенергії;

2.Ефективне використання машин і устаткування;

3.Раціональне використання лісосічного фонду, сировини та матеріалів;

4.Підвищення культурно-технічного рівня працівників;

5.Зменшення витрат заробітної плати на одиницю виготовленої продукції за рахунок підвищення продуктивності праці;

6.Зменшення накладних витрат за рахунок нарощування концентрації виробництва.

Досягнути стабільного зниження собівартості продукції можна в тому випадку, коли будуть налагоджені дієві економічні відносини, спрямовані на посилення режиму економії, створення матеріальної зацікавленості в досягненні високих кінцевих результатів праці і прискорення темпів науково-технічного прогресу.