43. Рентабельність ресурсів, продукції і промислових підприємств

Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою

Ра = Пз(ч)\ Ка •100

де Пз(ч) — загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;

Ка — середня сума активів за річним балансом.

Обчислюючи цей показник, виходять як із загального (до оподаткування), так і з чистого (після оподаткування) прибутку.

Рентабельність власного капіталу (Рвк) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

Рвк= Пч \ Кв•100

де Пч — чистий прибуток підприємства; Кв — власний капітал підприємства.

Величина власного капіталу береться за даними балансу підприємства або його звіту про власний капітал на певну дату

Рентабельність продукції (Рп) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою

Рп = Прп \ С рп • 100

де Прп — прибуток від реалізації продукції за певний період;

С рп— повна собівартість реалізованої продукції.

Рентабельність продукції можна обчислювати також як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції.

У багатономенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції обчислюється також рентабельність окремих її різновидів. Рентабельність одного виробу (Рі) розраховується за формулою:

Рі = (Ці – Сі)\Сі де Ці, Сі — відповідно ціна й повна собівартість і-го виробу.

44. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується рівнем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансовою стійкістю і динамікою структури джерел фінансування, спроможністю своєчасно розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Він істотно залежить від певних фінансових пропорцій, які аналізуються за даними балансу – підсумкового статистичного документу про наявність і використання коштів на певну дату. Баланс підприємства має дві частини: 1) актив, в якому відоб¬ражається склад ресурсів, що забезпечують діяльність підприєм¬ства; 2) пасив, який характеризує джерела їхнього формування.

В активі балансу фіксуються ресурси, які за своєю природою розмежовуються на матеріальні, нематеріальні та фінансові. У трьох розділах активу балансу підприємства відображаються ре¬сурси відповідно до зростання рівня ліквідності. Найбільшу (абсо¬лютну) ліквідність мають гроші та їхні еквіваленти, які служать платіжним засобом та можуть швидко реалізовуватися на ринку.

У пасиві балансу кошти підприємства складаються з двох частин — власного і залученого капіталу в різних формах за-боргованості. Власний капітал формується з двох основних джерел: 1) внесків власників підприємства або вартості прода¬них акцій акціонерного товариства, що утворюють статутний капітал (фонд); 2) акумульованого (нерозподіленого між влас¬никами і працівниками) прибутку від діяльності підприємства.

У цій частині балансу виокремлюються також зобов 'язання: довгострокові (ті, що погашаються не раніше ніж через рік після складання балансу) і короткотермінові (ті, які виконуються про¬тягом одного року); вони включають кредити й різні форми кредиторської заборгованості — за одержані товари, видані век¬селі, за розрахунками із заробітної плати, сплати податків, відра-хувань на соціальні заходи тощо.

Особливою формою коштів підприємства є кошти, що аку¬мулюються для забезпечення наступних виплат , і май¬бутні доходи. Активи: І розділ – необоротні активи, ІІ Оборотні активи, ІІ – Витрати майбутніх періодів. Пасиви: І – Власний капітал, ІІ - Забезпечення наступних виплат і платежів, ІІІ - Довгострокові зобов’язання , ІV – поточні зобов‘язання, V – доходи майбутніх періодів.

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства на певну конкретну дату здійснюється на підставі аналізу системи розрахункових показників:1) прибутковість: загальний прибуток, чистий прибуток, рентабельність (активів, власного капіталу, акціонерного, продукції, одного виробу) 2) ділова активність: оборотність активів, оборотність товарно-матеріальних запасів, середній термін оплати дебіторської заборгованості, середній термін кредиторської заборгованості. 3) фінансова стійкість: коефіцієнт автономії, коеф.забезпеченості боргів, фансвоий важіль (ліверидж). 4.Платоспроможність: 1) коефіціент загальної ліквідності, 2) коефіціент термінової ліквідності, 3) коефіціент абсолютної ліквідності