1)Хар-ра ринков. Системи господарювання. Поняття про ринок тта механізм його функціонування.

Ринок — це не просто сфера обміну, а така сфера, в якій обмін товарів здійснюється за суспільною оцінкою, що знаходить своє відображення у ціні. Тобто, збалансування актів купівлі-продажу має досягатися за допомогою цін. Ринок виконує роль механізму, через який досягається рівновага попиту і пропозиції.

Ринок має суб’єкти та об’єкти.

Суб'єкти ринку — це фізичні та юридичні особи, що вступають до економічних відносин товарообміну та послуг в одних випадках як споживачі, в інших — як виробники. Суб'єктами є індивідуальні товаровиробники, фірми, сім'ї, організації, держава та ін.

Об'єкти ринку — це специфічні групи товарів та послуг, що мають стійкий попит, постійно надходять на ринок. Об'єктами ринку є товари, послуги, технології, інформація тощо.

Більш повно сутність ринку розкривається через функції, які він виконує. Головні з них такі: регулююча, контролююча, розподільча, стимулююча, інтегруюча.

Регулююча функція ринку полягає у регулюванні виробництва товарів та послуг, встановленні пропорцій суспільного виробництва. Ринок сам диктує, що і скільки виробляти.

Контролююча функція ринку визначає суспільну значущість виробленого продукту та витраченої на його виготовлення праці.

Розподільча функція ринку встановлює необхідні відтворювальні пропозиції, забезпечує збалансованість економіки, диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців та переможених.

Стимулююча функція ринку сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництва для одержання найкращих остаточних результатів, спонукає зростання продуктивності праці, використовування нової техніки тощо. Тобто ринок повертає економіку обличчям до потреб людей, робить всіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими у задоволенні цих потреб.

Інформаційна функція ринку сповіщає про рівень ринкової кон'юнктури, цін, кредитних ставок, що залежать від змін кількості, асортименту, якості товарів і послуг.

Інтегруюча функція ринку об'єднує економіку в одне ціле, розкриваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. Ринок сприяє проникненню товарів у різні країни і куточки світу.

Ринкова система характеризується пануванням приватної власності, суспільним поділом праці, широким розвитком товарно-грошових відносин. Як і кожна інша соціальна система, вона постійно розвивається. Сформований за товарного господарювання одночасно з виникненням товарно-грошових відносин, ринок поступово перетворився на всеохоплюючу багатоукладну систему, яка спирається на приватне підприємництво. Система вільного підприємництва, що базується на приватній власності, системі вільного ціноутворення та конкуренції, є не що інше, як ринкова економічна система. Сучасна ринкова система розвивається на основі високорозвинутої технології, різноманітних форм власності та активної участі держави в економіці. В кожній окремій країні цей розвиток відбувається у специфічних варіантах — вільне ринкове господарство, соціально орієнтована ринкова економіка, перехідна до ринку економіка. У ринковій системі діють специфічні стимули та принципи господарювання, що ґрунтуються на свободі підприємництва, свободі професійного вибору, свободі споживчого вибору (в межах бюджетного обмеження), свободі вибору кожним суб'єктом джерел доходів — заробітної плати, підприємницького прибутку, відсотка за банківськими вкладами, дивідендів на акції тощо. Стимулом підприємницької діяльності та ринкового вибору є приватна, економічна зацікавленість. Підприємці зацікавлені в максимізації прибутку, власники засобів виробництва — в отриманні високого доходу за їх використання, а споживачі, купуючи необхідні їм товари та послуги, намагаються досягти оптимальної вигоди та максимізувати отриману корисність. 2)Теорії підприємств

У функціонування підприємств виділяють теорії: - неокласична – підприємство розглядається як цілісний об‘єкт, який здійснює перетворення вхідних ек.ресурсів в продукцію на основі власного чи залученого капіталу. Модель підприємства визнач.його виробничою функцією, яка характеризує взаємозв‘язок кількості продукції від обсягів витрачених ресурсів; - інституціональна – підприємство виступає організацією, яка ств.людьми для ефективного використання їх можливостей; - еволюційна – системне уявлення про підприємство, яке базується на двоїстому підході: 1 – п-мство виступає членом ділового співтовариства і відчуває на собі всі зміни цього товариства, 2 – п-мство володіє власними традиціями в певній сфері господарювання, а також обсягом та пропорціями ЕК.ресурсів; - підприємницька – спирається на дослідження підприємства, як на сфері реалізації підприємницьких талантів та інновац.ініціатив, на основі доступних для підприємця ЕК.ресурсів; - інтеграційна – інтегруюча функція підприємства, яка полягає не в реалізації ЕК.інтересів певних учасників бізнесу, а в вибудовуванні раціональної внутр.логіки функціонування організацій. Виділяють наступні осн.наукові спрямування ЕП: 1. наука про використання факторів виробництва; 2. наука про прийняття рішень; 3. ,яка орієнтована на системний підхід; 4. що базується на еколог.критеріях. 5. використ.люд.потенціал. 6. суп.корисність госп. процесів.