Вступ.

Нині, в період жорсткої конкуренції між підприємствами, де на перше місце виходить виживаність підприємства (а це не лише сучасна затребувана продукція, але і умови забезпечення працівників заробітною платою що відповідає не лише прожитковому мінімуму, на одиничне, дрібносерійне, серійне виробництво існує замовлена система, тобто на кожен вид продукції відкривається окреме замовлення, яке не завжди можна внести на початку року в план виготовлення продукції. Складність календарного розподілу робіт полягає в тому, що у виробництві одночасно знаходиться ряд замовлень і необхідно забезпечити відповідно до встановлених термінів комплектне виконання кожного окремого замовлення, пов'язавши його з терміном технічної підготовки виробництва, і в той же час добитися рівномірного і високого завантаження виробничих цехів, ділянок і робочих місць.

Причому Замовник підвищив останнім часом вимоги як до якості і кількості так і до термінів виготовлення. Приклад цьому існуюча тендерна система як на закупівлю сировини так і на виготовлення продукції (в даному випадку металопродукції).

Внаслідок чого підприємству доводитися розробляти і удосконалити технологічні процеси по обробці прийнятої до виробництва деталі (вироби) вже в процесі виготовлення цієї деталі (вироби), а так само організовувати нові ділянки.

1. Освітлення та електропосточання.

1. Характеристика споживачів електроенергії і визначення категорії електропостачання.

Споживачами електроенергії РМЦ є привідні двигуни і освітлення. Так як відсутність напруги у РМЦ не приведе к ніяким серйозним наслідкам то приймаємо 2 категорію електропостачання.

Живлення РМЦ здійснюється від розподільчого щита підстанції.

Приймаємо величину напруги 3 х 380 В частотою 50 Гц вже існуючу в районі.

2. Характеристика приміщень, умов середовища, вибір степеню захисту електрообладнання, конструктивного виконання електродвигуна по засобу монтажу.

Приміщення РМЦ розташовано в окремій будівлі на відмітки 0.0. Так як в приміщенні немає підвищеної вологісті то по степеню захисту електрообладнання вибираємо 1Р-44, двигуни вибираємо з підшипниковими щитами, кінець валу циліндричний.

1.3 Освітлення та електропосточання.

1.3.1 Розрахунок і вибір загальних параметрів, розташування світильників.

Провів світлотехнічний розрахунок виробничого приміщення за наступними початковими даними: тип приміщення - РМЦ а; умови середовища - нормальні; розмір приміщень: А=40м;В=20м;Н=8м;

Визначення загальних параметрів електричного освітлення

1. В приміщенні ковальсько-пресувального цеху зорова робота пов’язана із загальними спостереженнями за розвитком технологічного процесу, показаннями пристроїв, мнемосхемою, виконанням ремонтно-налагоджувальних робіт. Приймаємо, що тло в приміщенні світле, контраст об’єкту з тлом середній.

За [8, табл. 4.1.,с. 87], [6, табл. 12.4.4, с. 286]обираємо розряд приміщення 14 площина нормування освітленості Г; Е_н=150 лк; показник засліпленості не більше 60%, коефіцієнт пульсації не більше 20 %; висота від підлоги 0,8 м.

2. Технологічне обладнання розташовано рівномірно по приміщенню, робоче місце оператора – пульт керування. Обираємо рівномірну загальну систему освітлення.

3. Враховуючи, що в приміщення виконується зорова робота середньої поточності, розрізняння кольорів не потрібне та висота більше 6 м; приймаємо за джерело дуго розрядна лампа.

4. З урахуванням вимог до світло розподілення, умов середовища, економічності за [6, табл. 12.3, с.240] обираємо освітлювач РСП05.

Таблиця 1.

Тип	Потужність, Вт	Ступінь захисту	КСС	ККД, загальний, %	Спосіб установк	Спосіб монтажу	Констр. схема
РСП05	400	ІР23	Г-3	80	С	Трубу або крюк	ІУА

5. Умови середовища в приміщенні – середня вологість, тому за [8, табл. 4.9, с. 118] обираємо коефіцієнт запасу К_з=1,5.

6. Завдамо відстань освітлювача від перекриття = 0,2м; висота робочої поверхні дається за [6, табл. 12.4ю4, с. 286] =0,8м.

Визначаємо можливі відстані між освітлювачами:

= 8 -(0,8+0,2)= 7 м

За [6, табл. 12.2, с. 238] для освітлювачів з КСС Г3

L/h=0,8-1,2

Визначаємо можливі відстані між освітлювачами:

L=(0,8 1,2) 7 =(5,6 8,4)м

Приймаємо положення освітлювачів за вершинами квадратних точок, L = 8 м.

Можливі відстані від крайніх освітлювачів до стіни

=(0,3 0,5) 8 =(2,4 4)м

Визначаємо кількість освітлювачів по довжині приміщення:

шт.

Визначаємо кількість освітлювачів по ширині приміщення:

шт..

Загальна необхідна кількість освітлювачів

шт.

Виконуємо план розташування освітлювачів використовуючи масштаб М 1:200.

мал.2 План розташування освітлювачів

1.2 Розрахунок електричного освітлення за методом коефіцієнту потоку світла

1. За [8, табл. 5.1, с. 126] обираємо коефіцієнт відбиття поверхонь: стелі =70%, стін =50%, робочої поверхні =30% (за Цигельманом с. 67).

1. Визначаємо індекс приміщення:

2. За [8, табл. 5.5, с. 130] знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку: ,7

3. Визначаємо світловий потік однієї лампи:

= лм.

А=ав=800 м²; z=1,15 [6].

4. Визначаємо допустимі межі світлового потоку для обирання лампи:

Ф_доп=(0,9 1,2)Ф_расч= (0,9 1,2)19714,23 = (17743 23657) лм.

5. За [6, табл. 4.4, с. 62] обираємо лампу ДРЛ 400(6)-2.

Таблиця 2

Тип лампи	Фл, лм	dк, мм	l, мм	h, мм	Тип цоколя
ДРЛ 400(6)-2	23000	111	240	178	Е40/45

6. Визначаємо фактичне освітлення:

7. Потужність освітлювальної установки: