Стандартні типи даних

Для програмування складних задач потрібно використовувати різні типи даних. Наведемо наступну таблицю стандартних типів мови Pascal.

Цілі типи даних

Назва типу	К-ть байт	Діапазон
Byte	1	0..255
ShortInt	1	-128..127
Word	2	0..65 535
Integer	2	-32 768..32 767
LongInt	4	-2 147 483 648..2 147 483 647

Над цілими числами можна виконувати стандартні математичні операції: додавання (+), віднімання (-), множення (*), ділення націло (div), обчислення остачі від ділення (mod).

Дійсні типи даних

Назва типу	К-ть байт	Діапазон
Single	4	7-8 знаків після коми, 2 знаки для запису порядку
Real	6	11-12 знаків після коми, 2 знаки для запису порядку
Double	8	15-16 знаків після коми, 3 знаки для запису порядку
Extended	10	19-20 знаків після коми, 4 знаки для запису порядку

Для округлення дійсних змінних використовують наступні функції мови Pascal:

Round(x) – округлити x;

Trunc(x) – відкинути дробову частину x;

Int(x) – взяти цілу частину від x;

Frac(x) – взяти дробову частину від x.

Символьний тип Char

Для розміщення об’єктів типу Char використовується комірка оперативної пам’яті розміром 1 байт, в який записується код символа. Для кодування символів використовується таблиця ASCII. Перші 128 символів включають управляючі символи, арабські цифри та символи латинського алфавіту. У другій половині кодової таблиці розміщені графічні символи та символи національних алфавітів. Впорядкування символів в алфавіті співпадає з їх впорядкуванням у кодовій таблиці.

Об‘єкти типу Char можна порівнювати між собою. Символ вважається більшим, якщо його ASCII-код більший. Наприклад,

‘A’<’C’ {код ‘A’=65, код ’C’=67}

Функція, що повертає код символа називається Ord(). Обернена до неї функція Chr() за кодом повертає сам символ. Наприклад,

Ord(‘A’)=65, Chr(67)=’C’.

Кількість всіх символів, які можуть використовуватись у мові Pascal, дорівнює 256.

Логічний тип Boolean

Змінна логічного типу може приймати лише два значення True (істинно) або False (хибно), хоча для її розміщення використовується комірка пам’яті розміром 1 байт. До змінних логічного типу можна застосовувати логічні операції: not, and, or, таблички істинності яких наведені вище.

Приклади програм

Приклад 3: Перевірити чи належить точка з координатами (x,y) колу радіусом R з центром в т.(0,0)

Program pr3;

Var

B: Boolean;

x, y, R: Real;

Begin

Writeln(‘Введіть радіус R’);

Readln(R);

Writeln(‘Введіть координати (x, y)’);

Readln(x, y);

B:=Sqr(x)+Sqr(y)<=Sqr(R);

Writeln(B);

End.

Приклад 4: Знайти корені квадратного рівняння .

Program pr4;

Var

a, b, c, D: Real;

Begin

Writeln (’Введіть коефіцієнти рівняння a, b, c’);

Readln(a, b, c);

D:=b*b-4*a*c;

If D>0 then

begin

D:=Sqrt(D);

Writeln(‘x1=’,(-b-D)/(2*a);

Writeln(‘x2=’ ,(-b+D)/(2*a));

end

else

If D=0 then Writeln(‘x1=x2=’,-b/(2*a))

else Writeln(‘Немає коренів!’);

End.

Приклад 5: Написати програму для здійснення операцій додавання, віднімання, множення, ділення за вибором користувача.

Program pr5;

Var

op: Char;

a, b: Real;

Begin

Writeln (’Введіть операцію (+,-,*,/)’);

Readln(op);

Writeln (’Введіть значення a та b’);

Readln(a, b);

Case op of

‘+’: Writeln(‘Результат =’,a+b);

‘-’: Writeln(‘Результат =’,a-b);

‘*’: Writeln(‘Результат =’,a*b);

‘/’: Writeln(‘Результат =’,a/b);

else Writeln(‘Невідома операція!’);

end;

End.