Індивідуальна робота.

1. Підготувати реферат за темою.

Література

1. Педагогічна майстерність: підруч. / [І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.]; за ред. І.А.Зязюна. – [2-е вид.] – К.: Вища школа, 2004. – 422 с .

2. Педагогічна майстерність: підруч./ [І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.]; за ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.

3. Основы педагогического мастерства/ [И.А.Зязюн, И.Ф.Кривонос, Н.Н.Тарасевич и др.]; под. ред. И.А.Зязюна. – М.: Просвещение, 1989. – 302 с.

4. Педагогічна майстерність. Хрестоматія: навч.посіб./ [І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.]; за ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 2006. – 606 с.

5. Синиця І. О. Педагогічний такт і майстерність учителя. / Синиця І.- К., 1981. - С. 18-115.

6. Куриленко Т. М. Задачи и упражнения по педагогике. - Минск, 1978. – 178с.

7. Сухомлинський В. О. Слово вчителя в моральному вихованні. Щоб душа не була пустою. Лист про педагогічну етику // Вибр. Твори: В 5 т. - К., 1977. -Т.5. - С.267 -268, 321-328, 591-600.

Змістовий модуль № 4 «Психолого-педагогічні умови майстерної взаємодії у педагогічному спілкуванні»

Навчальні цілі:

• Формувати уявлення про роль комунікативності педагога у професійній діяльності, усвідомити головні компоненти комунікативності;

• Засвоїти основні способи комунікативного самовиховання;

• Створити установку на формування комунікативної культури майбутнього педагога;

• Усвідомити роль уяви, уваги та спостережливості у діяльності педагога;

• Оволодіти прийомами керування власною уявою, увагою.

Тематичний план навчального модуля

№ модуля	Назва модуля, теми	Усього годин	Лекції	Семінар. заняття	Самост. робота
4. 4.1. 4.2.	Психолого-педагогічні умови майстерної взаємодії у педагогічному спілкуванні. Умови майстерної взаємодії у педагогічному спілкуванні. Формування комунікативних здібностей педагога.	18 9 9	4 2 -	4 2 -	10 5 9

Лекція № 4.1

Тема: Психолого-педагогічні умови майстерної взаємодії у педагогічному спілкуванні.

План

• Особистість педагога як інструмент впливу в педагогічній взаємодії.

• Увага й уява педагога, як перцептивна сторона педагогічного спілкування.

Ключові поняття: увага, уява.

Лекція № 4.2

Тема: Формування комунікативних здібностей педагога.

План

• Способи комунікативного впливу: переконання і навіювання.

• Стратегії взаємодії у спілкуванні як інтерактивна сторона педагогічної взаємодії.

Ключові поняття: переконання, навіювання, стратегії взаємодії.

Практичне заняття № 4

Тема: Розвиток уваги, уяви, спостережливості педагога спілкуванні.

План заняття.

1. Діагностування індивідуальних особливостей уваги та спостережливості студентів.

2. Обговорення теоретичних питань:

• роль уваги, уяви педагога в організації педагогічної взаємодії;

• спостережливість як професійно значуща властивість педагога;

3. Виконання вправ на розвиток уваги, уяви, спостережливості.

Хід заняття (з методичними вказівками).

І. Діагностування індивідуальних властивостей уваги, уяви та спостережливості студентів.

Вправа № 1. Визначення обсягу та точності уваги. На картах записано 9 знаків (цифр чи літер), наприклад: ЗФМХБСЛТЧ або 162784359, Сприйнявши цю інформацію протягом трьох секунд, відтворіть її на папері. За наслідками роботи визначається обсяг (кількість сприйнятих літер чи цифр) і точність уваги (правильно сприйняти літери чи цифри в тій послідовності, в якій їх демонстрували).

Вправа № 2. Визначення здатності до розподілу уваги. Запишіть числа від 1 до 20 і водночас рахуйте вголос від 20 до 1. Зафіксуйте час виконання вправи і кількість допущених помилок.

Вправа № 3. Визначення індивідуальних особливостей уяви. Створіть образ (наприклад, міський парк: атракціони, усміхнені люди, вечірня свіжість). Як побачив би цю картину міліціонер, художник, педагог?

Вправа № 4. Визначення особливостей спостережливості. Назвіть членів своєї навчальної групи: в кого сірі та карі очі, темне та світле волосся. Опишіть зовнішній вигляд, емоційний стан сусіда, що сидить поруч сьогодні та був учора.

2. Обговорення теоретичних питань.

Під час підготовки відповіді на питання слід пам'ятати, що в курсі психології студенти докладно розглянули значення уваги та спостережливості в діяльності людини, зміст та функції цих психічних процесів. Так, увага становить спрямованість і зосередженість свідомості на об'єкті чи предметі, що підвищує рівень сенсорної, інтелектуальної чи рухової активності.

Увага дає вчителеві змогу вибірково сприймати ситуацію педагогічної взаємодії, співвідносячи її з метою та завданнями діяльності, контролювати реалізацію заздалегідь розробленої програми педагогічної взаємодії. Увага вчителя є своєрідним регулятором активності його професійної діяльності. Особливості уваги вчителя передусім визначаються специфікою педагогічної діяльності. Об'єктом його уваги має стати внутрішній світ учня, а також система організованої педагогічної взаємодії, що формує його духовність, особистісну зрілість. У зв'язку з цим висуваються певні вимоги до розвитку основних властивостей уваги педагога: стійкості, розподілу, переключення та обсягу.

Стійкість уваги педагога характеризується тривалістю зосередження на об'єктах професійної діяльності: системі прийомів та засобів керування психічним розвитком учня у навчально-виховному процесі. Стійкість уваги є необхідною умовою доведення педагогічного завдання до кінця. Чинником, який позитивно впливає на стійкість уваги є наявність професійної спрямованості педагога, потреби у спілкуванні з учнями, розвиненості вольових процесів.

Переключення уваги - це довільна зміна людиною спрямування її діяльності. Ця властивість має особливе значення для педагога. Так, упродовж 45 хвилин уроку вчитель виконує багато різних завдань: формує в учнів навчальну мотивацію, забезпечує продуктивну комунікативну мережу, створює проблемні ситуації, контролює та оцінює ефективність пізнавальної діяльності дітей тощо. Тому недорозвиненість здатності переключати увагу може негативно впливати на процес професійного ставлення педагога.

Розподіл уваги - одночасне виконання людиною двох або кількох видів діяльності. Педагог має досягти високого рівня розвитку цієї властивості. Пояснюється це не тільки тим, що вчитель контролює пізнавальні дії як окремого учня, так і класу в цілому. Він мусить контролювати водночас і власні дії, узгоджувати їх з діями учнів. Правильному розподілу уваги сприятиме сформованість професійних умінь та навичок.

Обсяг уваги визначається кількістю об'єктів, які людина утримує в полі зору за одиницю часу. За цією ознакою увага педагога може бути вузькою або широкою. Здатність педагога бачити усіх учнів у класі одночасно є ознакою широкої уваги.

Розвиток основних властивостей уваги сприяє становленню уважності вчителя. Уважність має тісний зв'язок із спостережливістю. Ця властивість дає педагогові змогу добирати найістотніші характеристики, що вказують на індивідуальні особливості учня.

Спостережливість є психічною властивістю, вона ґрунтується на відчутті та сприйманні. Завдяки спостережливості людина розрізняє Ознаки та об'єкти, що мають незначні відмінності, помічає різницю в подібному, помічає її під час швидкого руху, при зміні ракурсу, має можливість скоротити до мінімуму час сприйняття ознаки, об'єкта, процесу.

Л.Регуш розглядає спостережливість як властивість сенсорної організації, тісно пов'язаної з різними психічними явищами. Спостережливість передбачає добре розвинений зоровий аналізатор, високу абсолютну та відносну чутливість. Вона залежить також від установок та переконань людини. Л.Регуш визначила особливості спостережливості для професій на зразок «людина - людина». Так, для цього типу професій спостережливість повинна охоплювати понятійний, перцептивний та емпатійний компоненти. Спостережливість учителя має такі складові та зміст:

Понятійна складова містить систему професійних знань про вікові та індивідуальні особливості учнів, механізми становлення дитячих і підліткових груп та їх вплив на особистісний розвиток школяра. Зрілий педагог може побачити у поведінці учня значно більше, ніж початківець.

Перцептивна складова спостережливості виявляється у здатності педагога за зовнішньою поведінкою учня зрозуміти його внутрішні переживання.

Емпатійна складова передбачає емоційне сприйняття внутрішнього світу дитини, вміння відчути та пережити його проблеми.

Розвиток взаємозв'язку між перцептивним, понятійним та емпатійним компонентами спостережливості сприяє розвиткові здібності педагога передбачати поведінку учнів. Саме тому спостережливість є професійно значущою властивістю особистості вчителя. Об'єктом спостережливості педагога є учні (колеги, батьки) і процеси взаємодії з ними Він повинен уміти:

• за зовнішньою поведінкою або самою зовнішністю дитини побачити її внутрішні психічні стани;

• диференціювати ознаки, через які дитина виявляє себе зовні;

• відчувати зацікавленість дитиною;

• сприймати як об'єкт спостереження не тільки учня, а й процес організації взаємодії з ним.

Увага й спостережливість - це властивості, які піддаються розвитку та удосконаленню завдяки системі вправ. Сучасна психологічна практика має продуктивні тренінгові програми для розвитку цих психічних утворень.

3. Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уваги, уяви і спостережливості

Вправа 1. Для тренування концентрації і розподілу уваги, її переключення. Пропонується ознайомитися з працею К.Станіславського «Робота актора над собою», де описано особливості поведінки актора в малому, середньому та великому колах уваги, обговорити можливі прийоми організації кіл уваги в умовах професійної діяльності. Кожний учасник заняття визначає для себе зону сприймання, що відповідає малому, середньому та великому колам уваги в конкретній навчальній аудиторії (можна докладно описати ці об'єкти). Потім студентам пропонують встановити мале коло уваги (робочий стіл, речі на ньому) і поступово перейти до середнього (студенти, що сидять за першим столом), потім до великого кола уваги (вся аудиторія). Цю вправу слід виконати і у зворотному порядку. При обговоренні результатів роботи студентів потрібно проаналізувати причини можливих ускладнень в керуванні увагою, підготувати рекомендації щодо їх подолання.

Вправа 2. Опишіть одного з присутніх, відобразивши індивідуальні особливості його міміки, пози, жестів. Оцінюється точність і повнота висловлених характеристик зовнішності.

Вправа 3. Для відпрацювання умінь проводити спостереження відповідно до визначеної мети студентам пропонують скласти психологічну характеристику одного з присутніх, рекомендуючи його на посаду: 1) директора школи; 2) класного керівника; 3) завуча з виховної роботи. Аналізуючи результати роботи, слід звернути увагу на роль мети у відборі психологічних якостей людини.

Вправа № 4. «Скульптури».

Група розподіляється на пари. В кожній парі один студент грає спочатку роль «натурщика», другий - «скульптора», потім міняються ролями. Вихідне положення: «скульптори» стоять спиною до «натурщиків». За першим сигналом викладача «натурщики» приймають певну позу й мімічний вираз, за другим сигналом «скульптори» повертаються і на протязі 5 секунд розглядають своїх партнерів. За третім сигналом відвертаються. «Натурщики» швидко змінюють позу. За командою викладача «скульптори» підходять до «натурщиків» і починають «ліпити» вихідні пози і міміку.

Вправа № 5. «Розвідник».

Вибирається один із членів групи «розвідник». Ведучий промовляє: «Завмерли!», і вся група нерухомо завмирає. Кожний повинен запам'ятати прийняту ним позу і міміку, а «розвідник» намагається запам'ятати всіх. Через 1-2 хв., уважно вивчивши пози, міміку і зовнішній вигляд учасників, «розвідник» закриває очі. В цей час (приблизно через 10 секунд) студенти дещо змінюють в своїх позах, міміці, одязі. Після змін «розвідник» відкриває очі, його задача - знайти відповідні зміни.

Вправа № 6. «Чергова буква».

Усі учасники утворюють коло. Ведучий називає чергову букву і йде по колу. Той, перед ким він зупинився, повинен швидко назвати слово, яке починається з цієї букви (чергової). Відповідати треба швидко. Хто зупинився або повторив уже назване слово, вибуває з гри. Через деякий час називається інша чергова буква (можна склад).

Вправа № 7. «Що зліва (справа)?».

Студенти по черзі встають і описують те, що знаходиться від них справа (зліва, попереду, ззаду), закривши при цьому очі. Ведучій може запропонувати їм повернутися обличчям до вікна (дверей, шафи), при цьому змінюються орієнтири.

Вправа № 7. «Не зіб'юсь».

Студентові пропонують полічити до 30, при цьому замість чисел, в які входить цифра 3, і чисел, які діляться на 3, він повинен говорити : «Не зіб'юсь».

Вправа № 8.

Усі члени групи сідають у коло. Один тримає в руках чистий аркуш паперу і намагається уявити собі намальовану на ньому картину. Він починає детально описувати її, а всі інші намагаються «побачити» на аркуші те, про що він говорить. Потім аркуш передається наступному учаснику. Він продовжує створення «картини», доповнюючи вже «написане» новими деталями.

Виконання цієї справи стимулює процес створення образів, передбачення та емоційного сприйняття позиції партнера в розробці художнього задуму.

Вправа № 9.

Для відпрацювання вмінь проводити спостереження відповідно до визначеної мети студентам пропонують дати об'єктивну характеристику одного з присутніх, рекомендуючи його на посаду:

• викладача;

• завідувача д/с;

• вихователя.

Аналізуючи результати, слід звернути увагу на роль мети у виборі психологічних характеристик людини.

Вправа № 10, «Тренування спостережливості».

Студентові доручається:

• уважно оглянути аудиторію («групу дітей»), відвернутися і відповісти, хто із присутніх був уважний чи неуважний, в чому це проявляється ;

• уважно оглянути присутніх, відвернутися і розказати, в якій послідовності сидять студенти. Потім змінити розташування деяких предметів, пересадити 2-х студентів. Знову оглянути аудиторію і відмітити, що змінилося.

• розглянути протягом 2-3 секунд речі, які лежать на столі (6-7 предметів), потім накрити їх папером або хустиною, після чого описати речі (кількість, колір, розташування, величину і т. ін.)

• послідовно трьом студентам (по черзі) стати спиною до аудиторії і визначити звуки: слова, вимовлені пошепки; визначити за звуком падаючий предмет та ін.