- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні рекомендації
- •Частина і “Основи іхтіології”
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи з курсу “Технологія виробництва продукції аквакультури” Частина і “Основи іхтіології”
- •Історія розвитку іхтіології
- •2. Місце риб в системі тварин
- •3. Абіотичні фактори та їх вплив на риб
- •Світові водні ресурси
- •4. Основні частини і форми тіла риб
- •5. Зовнішня будова головного відДіЛу РиБ
- •6. Плавники риб, пОзначенНя, будова і функцІї
- •7. Бокова лінія і типи луски риб
- •8. Анатомічні особливості хрящових ганоїдів (хрящокостистих риб)
- •9 Анатомічні особливості костистих риб (топографія внутрішніх органів)
- •Скелет костистої риби
- •Література:
2. Місце риб в системі тварин
Риби, а також і круглороті в системі тварин займають саме низьке місце серед хребетних (рис. 1). Вони відносяться до типу хордових Chordata (завдяки наявності хорди – еластичного тяжа, який є у них початковим осьовим скелетом, у більшості риб замінюється хребтом), підтипу хребетних або черепних Vertebrata чи Craniata.
Серед сучасних риб виділяють два класи – хрящові (Chondrichthyes) і костисті (Osteichthyes) риби. До підтипу хребетних відноситься і клас круглоротих (Cyclostomata) – міноги і міксини; менш досконалі, ніж справжні риби, вони не мають ще щелеп і парних плавців і називаються рибоподібними.
Риби – древня група, яка нараховує сотні мільйонів років. Найбільш ранні останки хребетних належать круглоротим і панцирним рибам, знайденим у Європі та Америці в силурійських відкладеннях (палеозойська ера). Примітивні рибоподібні тварини за будовою були близькі до круглоротих, вони з’явилися та мешкали в прісних водах.
Пізніше виникли акули та скати. Їх появу відносять до кінця палеозойської ери (карбонський і пермський періоди) і до початку мезозойської ери (тріасовий і юрський періоди), але потім ця група почала згасати.
До палеозойської ери приурочують і появу достатньо складно організованих риб, які характеризуються більш чи менш окостенівшим скелетом. В середньому девоні древні лучепері, кистепері та двоякодихаючі риби вже багаточисельні у прісних водах, а в мезозойській ері починається перехід лучеперих у моря.
Костисті риби (Teleostei) були виявлені у мезозойській ері (тріасовий і крейдяний періоди), переважали як у прісних, так і у морських водоймах.
На теперішній час нараховують більше 22 тис. видів риб, що мешкають у морських і прісних водах.
У відповідності з зоною мешкання у водоймах різних типів виділяють такі біологічні групи риб:
морські – живуть тільки у солоній воді морів та океанів (пеламіда, тунець, скумбрія, анчоус і ін., всього 11,6 тис. видів);
Тип
Chordata
-
Хордових
Підтип
Vertebrata
(Craniata)
– Хребетних (Черепних)
Надклас
Gnathostomata
– Щелепноротих
Надклас
Agnatha
–
Безщелепних
Підклас
Holocephali
- Цільноголових
Клас
Chondrichthyes
– Хрящових
риб
Клас
Osteichthyes
– Костистих
риб
Підклас
Elasmobranchii
- Пластинчатозябрових
Клас
Cyclostomata
Круглоротих
Надзагін
Selachomorpha
Акули
(8заг., 21родина, 85родів, 350видів)
Надзагін
Batomorpha
Скати
(5заг., 16родин, 50родів, 340видів)
Підклас
Actinopterygii
Лучеперих
риб
Підклас
Sarcopterygii
Лопастеперих
риб
Підклас
Maxine
Міксини
(1заг., 2род., 5родів,
19видів)
Надзагін
Crossopterygii
Кистеперих
(1заг., 1род., 1рід, 1вид)
Надзагін
Chondrostei-morpha
Хрящові
ганоїди (1заг., 2род., 6родів, 26видів)
Надзагін
Telcostei
Костисті
риби (30заг., 420род., 20000видів)
Надзагін
Polipteri-morpha
Багатопері
(1заг., 1род., 2 роди, 11видів)
Надзагін
Holostei-morpha
Кісткові
ганоїди (2заг., 1род., 2роди, 7-8видів)
Підклас
Petromyzones
Міноги
(1заг., 1род., 7родів, 20-24 види)
Надзагін
Dipnoi
Двоякодихаючі
(1заг., 2 родини, 6видів)
Рис.1. Положення основних груп риб у системі тварин
прісноводні – мешкають тільки у прісних водах (карась, щука і ін., всього біля 8,3 тис. видів);
солонуватоводні – живуть у солонуватій воді опріснених ділянок морів, передгирлових просторах (бички, річкова камбала і ін.);
прохідні – у певні періоди життя міняють морське середовище на прісноводне і навпаки; при цьому морські заходять для нересту у річки, до їх верхів’їв (осетер, білуга, лососеві роду Oncorihynchys), а прісноводні виходять з річок нереститися в море ( вугор, всього біля 130 видів);
напівпроходні – це мешканці опріснених просторів морів, що піднімаються на нерест невисоко в річки (сазан, лящ, сом, судак).
За мешканням в характерних екологічних зонах водойми – пелагіалі (товща води), бенталі (придонна зона), лотиралі (при берегова зона) розрізняють риб пелагічних, бентичних, лотиральних.
У межах цих великих груп виділені більш вузькі екологічні групи у зв’язку з особливостями живлення, розмноження й ін.