Міністерство освіти і науки України

Сумський технікум харчової промисловості

Національного університету харчових технологій

Основи правознавства

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до вивчення дисципліни

для студентів спеціальності

№ 5.092503 «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації і технологічного виробництва»

Розглянуто і затверджено

На засіданні циклової комісії

Суспільних дисциплін

Протокол № ____від_________

Голова комісії _____О.І.Лесько

2011р.

Укладач : Лесько О.І. – викладач СТХП НУХТ

Зміст:

1. Загальні відомості ( мета і цілі вивчення предмету).

2. Вимоги до знань і умінь.

3. Критерії оцінювання знань студентів з предмету.

4. Перелік запитань до заліку.

5. Питання для обговорення на семінарських заняттях.

6. Перелік літератури.

1. Загальні положення

Термін “право” в перекладі з латинської мови означає справедливість. Існує дві концепції до розуміння права. Відповідно до соціологічної концепції, право – це засіб зміцнення законності і правопорядку, міра справедливості. Відповідно до нормативної концепції, право – це система загально обов’язкових формально визначених правил поведінки, які встановлюються, гарантуються і охороняються державою з метою регулювання суспільних відносин.

Основною метою викладання дисципліни “Основи правознавства” є формування у студентів необхідного обсягу знань Конституції та законодавства України, формування правосвідомості студентів як громадян України, прищеплення поваги до державності України.

Мета викладання навчальної дисципліни випливає з потреби підготовки спеціалістів, що працюватимуть в умовах функціонування ринкової економіки та розв’язання суспільством завдання побудови демократичної правової держави, яка грунтується на таких загальнолюдських цінностях, як визнання пріоритету людини, її прав, свобод, утвердження законності і правопорядку в суспільних відносинах.

У загальногромадському плані викладання дисципліни сприяє формуванню правової культури, що включає усвідомлення закону як найважливішого регулятора відносин між громадянином і державою, а отже, й необхідності неухильного додержання законності.

У професійному плані завданням навчальної дисципліни є поширення зазначених положень на сферу виробничих відносин, оскільки підготовка кваліфікованого спеціаліста передбачає опанування ним певного мінімуму правових знань як обов’язкову умову успішної виробничої діяльності.

Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі вивчення дисципліни, є засвоєння студентами основних принципів регулювання суспільних відносин, а саме:

• регулювання конституційних відносин;

• регулювання основних положень цивільних відносин (майнових та особистих немайнових);

• регулювання трудових відносин;

• регулювання екологічних відносин;

• регулювання кримінальних відносин.

Форми навчального процесу з основ правознавства визначаються відповідно з Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах і включають лекційні і семінарські заняття, консультації, самостійну та інші види робіт, а також такі контрольні заходи: поточний контроль, контроль на семінарських заняттях, проміжний контроль – в кінці теми чи розділу, рубіжний в кінці семестру, підсумковий – залік.

Критерії оцінювання знань студентів з основ правознавства.

Оцінка	Бали	Критерії оцінювання
Відмінно	5	Студент має системні знання з різних галузей права, вміє їх самостійно набувати; користується широким арсеналом засобів доказів своєї думки, вирішує проблемні завдання, розв’язує правові ситуації, схильний до системно-наукового аналізу; логічно та творчо викладає матеріал в усній та письмовій формі; вміє застосовувати теоретичні знання і приписи нормативних актів у практичному житті, в виробничій діяльності.
Добре	4	Студент має глибокі та повні знання з основних галузей права; використовує додаткові джерела та матеріали; розв’язує правові ситуації; чітко тлумачить поняття, але потребує консультацій з викладачем.
Задовільно	3	Студент знає більше половини навчального матеріалу, здатен відтворити його з помилками та неточностями; має стійкі навики роботи з текстом підручника, формулює основні поняття, наводить приклади, відповідає за планом, але самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі; відповіді непослідовні і нелогічні.
Незадовільно	2	Студент може відтворити 2-3 поняття; мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності; відповідь студента при відтворення навчального матеріалу – елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення .