15.4. Вимоги до звіту
15.4.1. Навести всі схеми, що були досліджені.
15.4.2. Навести отримані осцилограми і частотні характеристики.
15.4.2. Навести результати проведених дослідів з їх обґрунтуванням.
15.5. Завдання до самотестування і атестації
15.5.1. Обґрунтувати умови збудження коливань. Пояснити, як впливає величина контурного коефіцієнта підсилення на гармонічний склад коливань, що генеруються.
15.4.2. Пояснити вплив зміни параметрів елементів схеми на частоту генерації коливань.
15.4.3. Пояснити вплив температури на частоту генерації коливань.
15.4.4. Дати пояснення частотної характеристики схеми при розімкнутому контурі зворотного зв’язку.
15.4.5. Встановити експериментальні залежності частоти коливань генератора від параметрів коливального контуру і залежності на основі розрахунків.
15.6. Додаток
Таблиця варіантів для схем лабораторної роботи.
Номер варіанту |
Тип транзистора |
Номер варіанту |
Тип транзистора |
Номер варіанту |
Тип транзистора |
1 |
2N3711 |
6 |
2N4123 |
11 |
2N4409 |
2 |
2N3859 |
7 |
2N4124 |
12 |
2N4424 |
3 |
2N3760 |
8 |
2N4286 |
13 |
2N5088 |
4 |
2N3903 |
9 |
2N4400 |
14 |
2N5089 |
5 |
2N3904 |
10 |
2N4401 |
15 |
2N5172 |
Додаткове завдання
Пропонується самостійно провести дослідження і відлагоджування генератора синусоїдальних коливань на основі індуктивної трьохточкової схеми, яку наведено на рис. 15.12. В якості дроселя з середньою точкою можна використати трансформатор, в якому у режимі редагування задаються індуктивності розсіювання.
Рис. 15.12
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 16
Генератори синусоїдальних коливань на операційних підсилювачах
16.1. Мета роботи
Метою роботи є вивчення принципів побудови, особливостей схемотехніки і функціонування генераторів синусоїдальних коливань на базі операційних підсилювачів.
16.2. Використання пакету ЕWВ для виконання роботи
Для виконання роботи використовуються ті ж самі елементи, що й у попередній роботі, а також операційні підсилювачі, до яких не ставляться спеціальні вимоги.
Рис. 16.1
Рис. 16.2
Одним із варіантів генератора низької частоти на операційному підсилювачі є схема, умови генерації якої забезпечуються за допомогою напівмоста Віна (рис. 16.1, а), який має квазірезонансну частотну характеристику і нульовий фазовий зсув на частоті квазірезонансу (рис. 16.1, б). Схема такого генератора наведена на рис. 16.2. У цій схемі відома величина модуля коефіцієнта передачі напівмоста Віна на частоті квазірезонансу, тому досить легко визначаються умови збудження коливань, які досягаються шляхом відповідного встановлення величини опору зворотного зв’язку підсилювача.
Якщо величина контурного коефіцієнта підсилення досить велика, то це відбиватиметься на гармонічному складі вихідної синусоїди генератора. Зменшення коефіцієнта підсилення повинно приводити до наближення форми сигналу до синусоїдального.
Рис. 16.3
Іншим варіантом генератора синусоїдальних коливань є схема з використанням диференціюючих RС-ланок (рис. 16.3, а), амплітудно- і фазочастотні характеристики яких наведено на рис. 16.3, б.
Рис. 6.4
Принципова схема генератора з диференціюючими ланками наведена на рис. 16.4, а на рис. 16.5 – осцилограма генерованих коливань.
Рис. 16.5
У першій схемі позитивний зворотний зв’язок забезпечується за рахунок того, що частотно-залежне коло (напівміст Віна) має нульовий фазовий зсув на частоті квазірезонансу, тому зворотний зв’язок заведений на прямий вхід ОП. У другій схемі частотно-залежне RС-коло не має частоти квазірезонансу, тому генерація коливань у ній виникає на частоті фазового зсуву, що дорівнює 2k. Три однакові ланки створюють фазовий зсув на частоті генерації 180°, а решта забезпечується тим, що зворотний зв’язок заведений на інверсний вхід ОП.