Терміни та визначення

Інститут соціальний – це стійкий, самовідновлюваний вид соціальної взаємодії, сукупність ролей та статусів, покликаних задовольняти ті чи інші людські потреби.

Інституціоналізація – формування різних типів соціальних практик як соціальних інститутів, процес визначення і закріплення соціальних норм, статусів і ролей, приведення їх до системи, здатної діяти у напрямку задоволення певної суспільної потреби.

Організація соціальна – це соціальна група, свідомо утворена і орієнтована на досягнення взаємопов’язаних і специфічних цілей.

Санкція – соціальне покарання або заохочення, яке сприяє дотриманню норм.

Соціальна норма – загальновизнане правило, зразок поведінки.

Соціальна роль – поведінка, яка очікується від людини, що займає певний соціальний статус.

Соціологія освіти – галузева соціологічна дисципліна, об’єктом дослідження якої є система освіти як соціокультурний інститут.

План семінару

1. Сутність, типи та функції соціальних інститутів.

2. Поняття, основні риси та внутрішня структура організації.

Теми доповідей.

1. Типи соціальних інститутів та їх роль в життєдіяльності українського суспільства.

2. Ркулама як соціальний інститут.

3. Характеристика системи освіти України в контексті глобальних проблем освіти.

4. Проблеми реформування освіти в Україні.

5. Типологія організацій.

Контрольні питання

1. Що таке “соціальний інститут”, які він має ознаки?

2. Які основні причини сприяли виникненню і розвитку соціальних інститутів?

3. Назвіть і охарактеризуйте типи соціальних інститутів.

4. Розкрийте зміст функцій соціальних інститутів. Наведіть приклади латентних функцій.

5. Чому соціальні інститути вважають великим винаходом людства?

6. Що таке соціальна організація і які функції вона виконує?

7. Охарактеризуйте спільні і відмінні риси соціальних інститутів і організацій.

8. Дайте типологію соціальних організацій.

Література

1. Войтович С. Проблема соціальних інститутів в соціології //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. - №2.

2. Вебер М. Философия и социология религии // Работы М. Вебера по социологии религии и культуры. Вып. I. М., 1991.

3. Герасіна Л.М. Оновлення сучасної вищої школи в контексті глобальних проблем освіти. - Харків, 1994.

4. Державна національна программа “Україна XXI cтоліття: стратегія освіти”. - К., 1993.

5. Ласиця Н. Реклама як соціальний інститут // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998, № 3.

6. Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. - М., 1991.

7. Нечаев В.А. Социология образования. - М., 1992.

8. Норт Д.К. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. –М., 1997.

9. Пригожин А.И. Современная социология организаций. – М., 1995.

10. Развитие образования в Украине. - К., 1992.

11. Смелзер Н. Социология. - М., 1994.

12. Соціологія: наука про суспільство. - К. - Харків, 1998.

13. Социология. Основы общей теории. / Под ред. Осипова Г.В., Москвичева Л.Н. - М., 1996.

14. Филиппов Ф.Р. Социология образования. – М., 1991.

15. Фролов С.С. Социология. – М., 1996.