Література Основна

1. Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 148 с.

2. Крикавський Є.В. Логістика (для економістів): Підручник. - Львів:

3. Крикавський Є.В., Чухрай Н.І., Чорнописька Н.В.: Логістика: ком­пен­діум і практикум. Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006. – 340 с.

4. Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 222 с.

5. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посібник. - К.: Центр навча­льної літератури, 2003. - 192 с.

Додаткова

6. Маликов О.Б. Деловая логистика: Учеб. пособие. - СПб.: Поли­техника, 2003. - 223 с.

7. Мате Э., Тискье Д. Логистика / Пер. с фр. - Изд-е 5-е. - М.: Олма-Пресс Инвест, 2003. - 128 с.

8. Методы и модели логистики / Под ред. В.С. Лукинского. - СПб.: Питер, 2003. - 176 с.

9. Миротин Л.Б., Боков В.В. Современный инструментарий логисти­ческого управления: Учебник. - М.: Экзамен, 2005. - 496 с.

10. Николайчук В.Е. Заготовительная и производственная логистика. – СПб.: Питер, 2001. - 160 с.

11. Чухрай Н.І., Гірна О.Б. Формування ланцюга поставок: питання телрії та практики: Монографія.- Львів: Інтелект – Захід, 2007. – 232 с.

1.6. Виробнича логістика

Мета вивчення: з’ясувати завдання та функції виробничої логістики, сутність логістичної і традиційної концепції організації виробництва. Зрозуміти роль «штов­хаючих» систем управління матеріальними потоками у виробничій логістиці: MRP І, MRP ІІ, мікрологістичної системи «тягнучого» типу KANBAN.

Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків на підприємстві.

Відмінною рисою об’єктів виробничої логістики є їх територіальна компактність.

Виробнича логістика досліджує внутрішньовиробничі логістичні системи (ВЛС), які відіграють наступну роль:

- є джерелами матеріальних та інформаційних потоків;

- задають ритм гнучкому логістичному ланцюгові системам постачання: збуту, транспорту тощо;

- координує управління виробництвом, зокрема планування.

Завданнями ВЛС підприємства є:

- оперативно-календарне планування виробництва продукції;

- оперативне управління технологічним процесами;

- контроль якості продукції (послуг);

- планування постачання матеріальних та енергетичних ресурсів;

- організація внутрішньовиробничого складського господарства;

- прогнозування, планування і нормування витрат ресурсів при виробництві продукції;

- організація внутрішньовиробничого технологічного транспорту;

- управління запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і продукції в процесі виробництва;

- внутрішньовиробничий розподіл матеріальних ресурсів і продукції.

Таблиця 2.5.

Порівняльний аналіз традиційної і логістичної концепції організації виробництва

Традиційна організація виробництва	Логістична організація виробництва
Виробнича інтеграція розглядається як другорядне питання	Підтримка високого ступеня виробничої інтеграції
Оптимізація окремих функцій виробництва	Оптимізація потокових процесів
Прагнення до max продуктивності	Прагнення до високої гнучкості та адаптації виробництва до кон’юнктури ринку
Забезпечення високого значення коефіцієнта використання виробничих потужностей	Забезпечення високого рівня здатності виробничої потужності
Прагнення мати значні запаси матеріальних ресурсів	Оптимізація матеріальних запасів. Прагнення мати запаси виробничих потужностей для досягнення високої гнучкості та мінімізації технологічного циклу виробництва продукції
Перевага спеціалізованого обладнання	Перевага універсального обладнання
Орієнтація виробництва на максимізацію партій продукції на виконання виробничої програми, на склад	Мінімізація партій продукції

Виділять два підходи до управління матеріальними потоками у виробничій логістиці: «штовхаючий» та «тягнучий».

«Штовхаюча» система – це традиційна система організації виробництва, у якій предметами праці, що надходять на виробничу дільницю, безпосередньо цією дільницею не замовлюються.

Матеріальний потік «виштовхується» кожному наступному адресанту за командою, що надходить з центральної системи управління виробництвом.

Протягом свого виготовлення деталі проходять шлях від попередньої стадії виробництва до наступної.

Недоліки цієї системи:

- складність програмного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення;

- необхідність наявності матеріальних запасів на всіх стадіях виробництва, щоб запобігти збоїв виробництва.

Найбільш апробованими логістичними моделями штовхаючих систем є MRP I, MRP II.

«Тягнуча» система є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються до наступної технологічної операції по мірі необхідності.

Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки.

Основною функцією центру управління є постановка завдання кінцевій ланці виробничого технологічного ланцюга.

Цілями «тягнучої» системи є:

- запобігання поширенню зростаючих коливань попиту або обсягів продукції від наступного процесу до попереднього;

- зведення до мінімуму коливань параметрів запасів між технологічними процесами;

- максимальне спрощення управління запасами у процесі виробництва шляхом його децентралізації.

До «тягнучих» логістичних систем належать системи KANBAN і ОПТ.

Системи MRP – це системи «планування» потреби в матеріалах і виробничого планування потреби в ресурсах (materials/manufacturing/resource planning).

Метою систем MRP І та MRP ІІ є:

• задоволення потреби у матеріалах, компонентах і продукції;

• підтримка низького рівня запасів;

• планування виробничих операцій, графіків закупки тощо.

Рис. 2.1. Блок-схема системи MRP-І

Входом системи MRP І є замовлення споживачів, а також прогнози попиту на продукцію, що (є основною для складання) виробничого розкладу (графіку випуску продукції).

База даних про матеріальні ресурси містить:

інформацію про номенклатуру та параметри сировини, напівфабрикатів тощо;

- норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції;

- час постачання відповідних матеріальних ресурсів у виробничі підрозділи.

База даних про запаси матеріальних ресурсів має інформацію про:

- наявність та обсяги виробничих, страхових та інших запасів на складах;

- близькість запасів до критичного рівня і необхідність їх поповнення;

- відомості про постачальників і параметри постачання матеріальних ресурсів.

Програмний комплекс MRP І:

- опрацьовує інформацію про замовлення на обсяги вхідних матеріальних ресурсів;

- розміщують замовлення на обсяги вхідних матеріальних ресурсів для ділянок виробництва продукції.

Вихідний комплекс машинограм системи MRP І передається операційним менеджерам та менеджерам з логістики для прийняття рішень щодо забезпечення виробничих ділянок і складського господарства матеріальними ресурсами.

Недоліки системи MRP І:

- значні обсяги підрахунків, обробки великої кількості інформації;

- зростання логістичних витрат;

- нечутливість до короткочасних змін попиту.

Системи MRP ІІ є інтегрованими мікрологістичними системами, у яких об’єднані фінансове планування і логістичні операції, в якій система MRP І є складовою частиною.

Крім неї, до складу MRP ІІ входять:

- блок прогнозування та управління попитом;

- розрахунки виробничого розкладу (графіку випуску продукції);

- розрахунок плану завантаження виробничих потужностей;

- блок розміщення замовлень і контролю закупівель матеріальних ресурсів тощо;

- алгоритми прогнозування попиту, потреби в матеріальних ресурсах, рівня запасів тощо.

Термін KANBAN з япон. мови означає «картка». Система KANBAN розроблена корпорацією Toyota Motor в 1972 р.

Система KANBAN відноситься до «тягнучих» мікрологістичних систем. Особливістю її є те, що всі виробничі підрозділи забезпечуються матеріальними ресурсами тільки в необхідній кількості і необхідні строки.

Засобом передачі інформації в логістичній системі є спеціальна картка «Kanban» двох видів:

- картка відбору, на якій зазначається кількість деталей, що необхідно взяти на попередній ділянці обробки;

- картка виробничого замовлення, на якій вказується кількість деталей, що необхідно виготовити чи скласти на попередній виробничій ділянці.

Картки прикріплюються до ярликів з деталями.

Коли матеріальні ресурси (дедалі) витрачені, картка замовлення направляється постачальникам, щоб вони поповнили резерви.

Мікрологістична система KANBAN включає інформаційну систему, що окрім карток включає:

- графіки (виробництва, транспортування та постачання);

- технологічні карти;

- система регулювання потреби і професійної ротації кадрів;

- система загального контролю якості (TQM);

- система вибіркового контролю якості «Дзідока» тощо.

Застосування системи KANBAN дозволило багатьом машинобудівним підприємствам зменшити виробничі запаси на 50%, запаси готової продукції - на 8%, прискорити обертання обігових коштів.

Система організації виробництва і постачання «Оптимізована виробнича технологія» (Optimized Production Technology – ОРТ) розроблена ізраїльськими та американськими фахівцями, належить до класу тягнучих систем.

Основний принцип ОПТ – виявлення у виробництві вузького місця або критичних ресурсів (запасів, машин і обладнання, технологічні процеси, персонал).

У системі ОПТ в автоматизованому режимі вирішується ряд завдань оперативного та короткострокового управління виробництва, в т.ч. формування графіка виробництва на один день, тиждень.

Алгоритм роботи ОПТ:

- для формування на ЕОМ графіків з бази даних ОПТ використовують три масиви: замовлення, технологічні картки, ресурси;

- дані файлу матеріалів і комплектуючих виробів обробляються паралельно з даними файлу технологічних карт, внаслідок чого формується граф – технологічний маршрут;

- цей технологічний маршрут обробляється за допомогою програмного модуля, який ідентифікує критичні ресурси (на цьому етапі технологічний маршрут розгалужується);

- включається наступний програмний модуль, який за допомогою ітеративної процедури робить розрахунок завантаження кожного ресурсу та впорядкування цих ресурсів за ступенем їх використання;

- потім наступний програмний модуль здійснює пошук критичних ресурсів у виробничій програмі;

- далі один з модулів ОПТ за допомогою деякого (певного) алгоритму оптимізує використання критичних ресурсів;

- програма ранжує використання некритичних модулів;

- після пошуку і виправлень помилок процес повторюється;

- друкуються машинограми «Графік виробництва», «Потреба в сировині і матеріалах», «Стан запасів на складах» тощо.

Переваги застосування системи ОПТ:

- збільшення виходу готової продукції;

- зниження виробничих і транспортних витрат;

- зменшення обсягів незавершеного виробництва;

- скорочення виробничого циклу;

- зниження потреби у складських і виробничих площах;

- підвищення ритмічності відвантаження продукції замовнику.

Логістична концепція «Худе виробництво» (lean production, LP) є розвитком концепції «точно вчасно» і містить у собі концепції KANBAN і «планування потреб/ресурсів».

Ключовими елементами цієї концепції є:

- загальна виробнича підтримка (без відповідність роботи обладнання, високого рівня підготовки персоналу);

- партнерство з надійними постачальниками;

- робота з мінімальними страховими запасами без складування матеріальних ресурсів (принцип тягнучих систем);

- загальний контроль якості (TQM) за стандартами ISO 9000;

- усунення зайвих операцій;

- зменшення підготовчо-заключного часу;

Результати впровадження концепції «худе виробництво»:

- висока якість продукції;

- низькі виробничі витрати;

- швидке реагування на зміну попиту;

- невеликий час переналагоджування устаткування.