- •Методичні вказівки
- •6.040106 “Екологія і охорона навколишнього середовища”
- •1.1.2 Основні поняття про хімічний склад води
- •1.1.3 Види хімічних аналізів
- •1.1.4 Форми відображення результатів хімічних аналізів
- •Завдання для практичної роботи
- •1.2 Оцінка придатності води для зрошення
- •1.3 Визначення інтенсивності перетікання та витрат грунтових вод на випаровування
- •2.1.2 Вихідні дані та завдання роботи
- •2.1.3 Побудова карти загальної мінералізації ґрунтових вод
- •2.2 Побудова карт гідроізогіпс і глибин залягання ґрунтових вод
- •2.2.1 Теоретичні відомості
- •2.2.2 Грунтові води
- •2.2.3 Будування карт гідроізогіпс і глибин залягання ґрунтових вод
- •2.2.4 Аналіз карт гідроізогіпс
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 1
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 2
- •2.3 Визначення припливу води до водозабірних споруд
- •2.3.1 Загальні положення
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Завдання
- •Перелік використаної літератури
1.1.2 Основні поняття про хімічний склад води
Хімічний склад підземних вод слід розглядати як систему “порода- газ-жива речовина”. У підземних водах присутні розчинені речовини (мінеральні і азотисті сполучення, органічні речовини), мікроорганізми, завислі речовини і колоїди, гази, мікроелементи.
У найбільших відносних концентраціях у воді містяться макрокомпоненти. Вони і характеризують головним чином хімічний склад води, а також є основою для різних методів класифікування підземних вод за хімічним складом (співвідношення між макрокомпонентами визначає тип води), визначають основні її властивості при водоспоживанні і несуть найбільш цінну інформацію про її генезис.
При оцінюванні якості води в гідрохімії дуже часто використовують шестикомпонентний склад підземних вод: аніони – Cl-, SO42-, (HCO32- + CO32-); катіони – Ca2+, Mg2+, (Na+ + K+). Вони називаються головними компонентами або головними іонами. Усі інші речовини звичайно знаходяться у воді в незначній кількості.
1.1.3 Види хімічних аналізів
Види і методи аналізів визначаються цілями досліджень та необхідною точністю. У практиці гідрогеологічних досліджень застосовують чотири типи хімічних аналізів: повний, скорочений, польовий та спеціальний.
Повний аналіз води здійснюється стаціонарними спеціалізованими лабораторіями з використанням найбільш точних методів. У цьому аналізі визначають фізичні властивості, pH, вміст Cl-, SO42-, NO3-, HCO32-, CO32-, Ca2+, Mg2+, Fe2+, Fe3+, Na+, K+, NH4+, NO22-, CO2, H2S, H2SiO3, окислюємість, сухий залишок. Обчислюється жорсткість загальна, карбонатна, CO2 агресивна.
Скорочений аналіз включає вивчення різних фізичних властивостей, pH, вміст Cl-, SO42-, NO3-, HCO32-, CO32-, Ca2+, Mg2+, Fe2+, Fe3+, NH4+, NO22-, CO2, H2S, H2SiO3, окисність, сухий залишок. Обчислюється Na+ і K+, жорсткість загальна, карбонатна, CO2 агресивна. Скорочений аналіз виконується менш точними методами у стаціонарній лабораторії. Застосовується при масових визначеннях якості води.
Польовий аналіз застосовується при загальній оцінці якості води й виконується за допомогою польових (похідних) лабораторій, що серійно виготовляються. Цим аналізом визначають фізичні властивості, pH, вміст Cl-, SO42-, NO3-, HCO32-, CO32-, Ca2+ або Mg2+, Fe2+, CO2, H2S, SO2. Обчислюють Na+ + K+, Ca2+ або Mg2+, карбонатну жорсткість, суму мінеральних речовин.
Спеціальний аналіз здійснюється за особливим завданням відповідно цільовим призначенням досліджень. Застосовується при необхідності визначення мікрокомпонентів або інших речовин, котрі не установлюються у повному аналізі. Цей тип аналізу виконується також при проведенні спеціальних скорочених аналізів з визначенням окремих рідких компонентів.
Розділяють також такі методи вивчення хімічного складу підземних вод:
-Фізико-хімічний метод є найбільш повним, так як передбачає вивчення як хімічного складу підземних вод, так і фізичних властивостей.
-При хімічному методі головним чином визначається хімічний склад води.
-Санітарний метод передбачає оцінку води з санітарної точки зору. Він направлений на виявлення у воді хімічних компонентів і бактерій, котрі можуть погано впливати на організм людини, викликаючи епідемічні захворювання (черевний тиф, холеру, дизентерію та ін.) або служити свідченням про забруднення води. У цьому випадку визначаються раніш всього хвороботворні бактерії і азотисті сполучення.
Головною метою при радіоактивному методі є виявлення у воді радіоактивних елементів (урана, радія, стронція та ін.).
-При спектральному методі установлюють якісний та кількісний вміст у воді таких елементів як цинк, свинець, нікель, кобальт та ін.