- •Методичні вказівки
- •6.040106 “Екологія і охорона навколишнього середовища”
- •1.1.2 Основні поняття про хімічний склад води
- •1.1.3 Види хімічних аналізів
- •1.1.4 Форми відображення результатів хімічних аналізів
- •Завдання для практичної роботи
- •1.2 Оцінка придатності води для зрошення
- •1.3 Визначення інтенсивності перетікання та витрат грунтових вод на випаровування
- •2.1.2 Вихідні дані та завдання роботи
- •2.1.3 Побудова карти загальної мінералізації ґрунтових вод
- •2.2 Побудова карт гідроізогіпс і глибин залягання ґрунтових вод
- •2.2.1 Теоретичні відомості
- •2.2.2 Грунтові води
- •2.2.3 Будування карт гідроізогіпс і глибин залягання ґрунтових вод
- •2.2.4 Аналіз карт гідроізогіпс
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 1
- •Завдання для розрахунково-графічної роботи № 2
- •2.3 Визначення припливу води до водозабірних споруд
- •2.3.1 Загальні положення
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Завдання
- •Перелік використаної літератури
1.2 Оцінка придатності води для зрошення
1. О.М. Костяков характеризує іригаційні властивості води за її мінералізацією:
1) вода, що містить не більше 400 мг/л розчинних солей, придатна для зрошення;
2) вода, що містить від 400 до 1000 мг/л розчинних солей, придатна з урахуванням усього комплексу умов і особливостей її використання;
3) вода, що містить від 1000 до 3000 мг/л розчинних солей – непридатна для зрошення, оскільки спричинює засолення ґрунтів.
2. За вмістом у воді хлоридів і сульфатів натрію Стеблер запропонував розрахувати лужну характеристику, яка виражається іригаційними коефіцієнтами. Іригаційний коефіцієнт прийнято виражати шаром води в дюймах, що вміщує лугів стільки, скільки вистачить для створення токсичного середовища в шарі ґрунту потужністю 1,2 м для більшості культурних рослин (табл. 1.2.1).
Таблиця 1.2.1 – Лужна характеристика вмісту у воді хлоридів і сульфатів натрію
Тип води |
Співвідношення концентрацій, ммоль/л |
Лужна характеристика (іригаційний коефіцієнт) |
1 |
[Na+]* - [Cl-] ≤ 0 |
K= |
2 |
0 < [Na+] - [Cl-] < [SO4-2] |
K= |
3 |
[Na+] - [Cl-] - [SO4-2] > 0 |
K= |
Примітка. [Na+]* -вміст будь-якого іону в молярній концентрації.
За величиною коефіцієнта К визначають якість іригаційних вод: добра (К>18), задовільна (18-8), незадовільна (8-1,2) і непридатна (К<1,2).
3. І.М. Антипов-Каратаєв і Г.М. Кадор запропонували оцінювати воду для іригації за її здатністю до осолонцювання ґрунтів (вбирання ґрунтом катіонів натрію, магнію) за коефіцієнтом іонного обміну між водою та ґрунтом (К)
K=
де [Са2+], [Mg2+], [Nа+] – концентрація катіонів, ммоль/л;
С – мінералізація води, г/л.
Вода придатна для зрошення, якщо К>1 і непридатна – якщо К<1.
4. Класифікацію зрошувальної води за її здатністю до осолонцювання ґрунтів дає департамент сільського господарства США за коефіцієнтом осолонцювання
де SAR – коефіцієнт осолонцювання;
[Са2+], [Mg2+], [Nа+] – концентрація катіонів у воді, ммоль/л.
За величиною SAR виділяється чотири типи води:
-слаболужна з малою небезпекою осолонцювання (0-10),
-середньолужна із середньою небезпекою осолонцювання (10-18),
-сильнолужна з великою небезпекою осолонцювання (18-26),
-дуже сильнолужна з найбільшою небезпекою осолонцювання (більше 26).
5. О.М. Можайко та Г.Х. Воротник пропонують якість води для зрошення оцінювати за відношенням вмісту (кількості) [Nа+] + [К+] до суми вмісту всіх катіонів, ммоль/л:
якщо це відношення дорівнює: 0,75 – вода дуже небезпечна для осолонцювання ґрунтів; 0,66 – 0,75 – вода небезпечна стосовно осолонцювання ґрунтів; 0,65 і менше – безпечна.
6. М.Ф. Буданов виділив для півдня України вісім іригаційних типів води залежно від її мінералізації, жорсткості, співвідношення концентрацій натрію і калію, а також натрію та суми кальцію з магнієм. Уся вода з мінералізацією 1-3г/л може використовуватись для зрошення, якщо частка від ділення суми концентрацій кальцію і магнію не буде перевищувати 4 для середньо- та важко суглинистих ґрунтів. Відносно здатності до осолонцювання ґрунтів вода непридатна для зрошення, якщо
Довідкова інформація
Еквівалентна маса іонів: |
|
натрій – 22,997; сульфатний іон – 48,08; магній – 12,16; |
кальцій – 20,04; гідрокарбонатний іон – 61,02; хлор – 35,457. |
Приклад
Оцінити придатність води для зрошення за шістьма іригаційними показниками.
Результати хімічного аналізу проб води:
НСО3- - 288 мг/л; Са2+ - 212 мг/л;І
SO42- - 640 мг/л; Mg2+ - 111 мг/л;
Cl- - 409 мг/л; Na+ - 278 мг/л.
Мінералізація – 1938 мг/л.
Розрахунки
1. За класифікацією О.М. Костякова, вода вміщує 1938 мг/л розчинних солей і непридатна для зрошення, бо може викликати засолення ґрунтів.
Для оцінки придатності води за іншими методиками проводимо розрахунок вмісту іонів у ммоль/л
2. Знаходимо співвідношення концентрацій [Na+] - [Cl-]=0,554. Отже, другий тип води.
Розраховуємо іригаційний коефіцієнт
Вода незадовільна для зрошення.
3. Розраховуємо коефіцієнт іонного обміну між водою та ґрунтом за формулою І.М. Антипова-Каратаєва і Г.М. Кодора:
К>1, тому вода придатна для зрошення.
4. Розраховуємо коефіцієнт осолонцювання ґрунтів
Вода слабо лужна з малою небезпекою осолонцювання.
5. Оцінюємо якість води для зрошення за відношенням
Вода безпечна для осолонцювання ґрунтів.
6. Знаходимо співвідношення концентрацій
>1
Вода непридатна для зрошення;
Вода придатна для зрошення.
За різними показниками вода оцінюється як придатна або непридатна для зрошення, тому в межах конкретних зрошувальних систем під час оцінки якості води для зрошення необхідно врахувати комплекс природно-меліоративних та меліоративно-гідрохімічних умов, а також особливості конструкції, експлуатації та режиму роботи системи.