12.1.2 Види та показники масштабів міжнародного виробничого кооперування.

Види міжнародного виробничого кооперування класифікуються:

1) за галузевою ознакою:

- внутрішньогалузеве - здійснюється між підприємствами однієї галузі, де існує високий рівень компонентної спеціалізації (за деталями, вузлами): автомобілебудування, верстатобудування, тракторобудування, сільськогосподарське машинобудування тощо;

- міжгалузеве - здійснюється між підприємствами різних галузей.

2) за територіальною ознакою:

- внутрішньорегіональне (регіональне) - кооперовані зв'язки між підприємствами здійснюються в рамках одного міжнародного регіону, наприклад, у межах Східної або Західної Європи;

-міжрегіональне - коопераційні відносини складаються між підприємствами двох регіонів, наприклад, Близького Сходу й Середнього Сходу;

-внутрішньоконтинентальне - міжрегіональні зв'язки в межах одного континенту;

-міжконтинентальне - кооперування підприємств, розташованих на різних континентах, наприклад, у Європі й Америці.

Найпоширенішим видом є внутрішньорегіональне міжнародне кооперування.

3) за кількістю суб'єктів:

-двостороннє - в коопераційних зв'язках беруть участь два підприємства;

-багатобічнє - кооперування декількох підприємств.

4) за кількістю об'єктів:

-однопредметне - господарюючі суб'єкти, що беруть участь в міжнародному кооперуванні, поставляють один одному один компонент.

-багатопредметнє - у разі, коли коопераційне постачання охоплює декілька компонентів виробів.

5) за сферами:

-науково-технічне співробітництво підприємств-кооперантів поширюється від наукових досліджень до виготовлення матеріалів, виробів і здобуває все більшого значення.

-співробітництво в сфері виробництва між іноземними партнерами в різних, але конструктивно пов’язаних між собою процесах технологічного поділу праці між учасниками ланцюга створення спільного виробу.

-співробітництво у сфері обігу товарів і послуг - співробітництво підприємств-кооперантів різних країн у збуті спільної продукції, у післяпродажному обслуговуванні.

-співробітництво в області управління забезпечує більш тісні контакти на основі спільно розробленої політики управління, включаючи спільне стратегічне планування, організацію, контроль, мотивацію і координацію поточної діяльності.

Показники оцінки масштабів виробничого кооперування:

• питома вага комплектуючих і напівфабрикатів, одержаних за кооперованими поставками, у собівартості продукції;

• питома вага напівфабрикатів, що виготовляються на сторону, в загальному обсязі випуску продукції;

• кількість підприємств, що кооперуються з даним підприємством;

• загальний обсяг перевезень по кооперації у натуральному та вартісному виразі.

12.1.3 Форми та особливі умови міжнародного виробничого кооперування.

ЄЕК ООН відокремлює такі форми міжнародного виробничого кооперування:

1) надання ліцензій з оплатою поставками продукції, отриманої з їх використанням;

2) поставки комплектних підприємств та обладнання з оплатою продукцією, що має бути виготовлена на цих заводах та лініях;

3) спільне виробництво, включаючи науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) на основі спеціалізації;

4) спільне спорудження господарських об'єктів;

5) спільні проекти;

6) підряд, субпідряд; спільні операції.

1. Надання ліцензій розглядається як форма міжнародного виробничого кооперування за умови, якщо подібні угоди передбачають налагодження спільного виробництва.

Ліцензійний договір - це угода ліцензіара (правовласника), що передає ліцензію, з ліцензіатом, що набуває права користування ліцензією.

Ліцензійний договір носить тимчасовий характер і не є купівлею - продажем ліцензії. Ліцензіат використовує надане йому ліцензією право на виготовлення відповідного продукту тільки протягом терміну, визначеного договором.

ЄЕК ООН визначила критерієм для відмежування договору про ліцензійну кооперацію від звичайного ліцензійного договору принцип оплати:

- за звичайним ліцензійним договором ліцензійна винагорода виплачується в грошовій формі.

- за договором про ліцензійну кооперацію оплата здійснюється за компенсаційним принципом, тобто шляхом поставки товарів, виробів, виготовлених на основі ліцензії. При цьому виготовлені компоненти, частини виробів на основі лізензії поставляються в країну ліцензіара для включення в склад кінцевої продукції.

Перехресний ліцензинг є також формою виробничого міжнародного кооперування, якщо передбачає довгострокову передачу і обмін науково-технічними знаннями, авторськими правами, винаходами і патентами на них, “ноу-хау” між партнерами; спільний контроль; довгострокову підтримку розвитку виробництва продукції.

Приклади перехресного ліцензингу часто зустрічаються в ліцензійній практиці фармацевтичних та автомобілебудівних компаній.

2 Постачання комплектних підприємств, технологічних ліній і устаткування з наступною оплатою їхньої вартості продукцією, що виготовлена на їхній основі («компенсаційна угода»), включає також супутні послуги, які надає постачальник, передбачає обмін технічною документацією й інформацією, здійснення виробничого процесу проведення спільних досліджень по вдосконаленню продукції.

Основний відмінний принцип цього виду промислової співпраці полягає в оплаті поставлених продавцем покупцеві заводу або устаткування виготовленою на них продукцією (повністю або частково).

Різновидом цієї форми промислової співпраці є здача заводу або устаткування в лізинг у формі довгострокового фінансового лізингу.

3. Спільне виробництво на основі спеціалізації - постачання певної кількості компонентів (деталей, запчастин, комплектуючих) з наступною зборкою готової продукції на підприємстві зарубіжного партнера з попереднім рішенням питань стандартизації, уніфікації та типізації комплектуючих, розробкою технічних умов, встановленням обсягів виробництва.

Моделі спільного виробництва на основі спеціалізації:

1) взаємна часткова спеціалізація на основі використання індивідуальних ресурсів партнерів і постачання комплектуючих деталей, виробів один одному для створення власного кінцевого продукту.

2) сторони поставляють взаємодоповнюючу продукцію для сумісного створення готового продукту, починаючи із стадії його проектування і кінчаючи збутом і техобслуговуванням. Якщо в договорі передбачена оплата як за звичайну поставку проміжної продукції, то така поставка і відповідно такий договір має коопераційний характер.

4. Спільне спорудження господарських об'єктів передбачає спільну погоджену діяльність компаній декількох країн за дорученням замовника по спорудженню певного промислового або господарського об'єкту. Подібна діяльність включає окрім коопераційних постачань і монтажу устаткування також спільні проектні, будівельні, інженерні та інші роботи.

Види міжнародних договорів на спорудження промислових об'єктів:

- «окремі договори на поставку та монтаж промислового устаткування, на виконання будівельних та інженерних робіт;

- «комплексні договори - виконання як будівельних і монтажних робіт, так і поставку і монтаж промислового устаткування. Відповідальність за спорудження об'єкта покладається на генерального контрагента, яким зазвичай є фірма, що виконує переважну частину робіт;

- «договори «під ключ» - контрагент бере на себе щодо замовника повну відповідальність за спорудження об'єкта і його передачу замовникові.

5. Спільні проекти представляють собою коопераційну співпрацю підприємств двох або більше країн для реалізації партнерами проектів з об'єднанням фінансових, науково-технічних, матеріальних і трудових ресурсів парнерів-кооперантів й закріпленням за кожним із них повної відповідальності за випуск певної частини кінцевої продукції та певних завдань щодо реалізації проекту.

При такому методі кооперанти тісно співробітничають на всіх етапах створення кінцевої продукції від науково-технічного до збуту і техобслуговування, допускається створення кожним з партнерів власного кінцевого продукту після закінчення періоду співпраці за договором. Йдеться про розробку і виробництво технічно складного продукту, передбаченого сумісною програмою стран-кооперантів.

Технічно складні і капіталоємні проекти реалізуються з об'єднанням партнерів-кооперантів з різних країн у міжнародні консорціуми.

Консорціум – це тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти учасників, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети консорціум припиняє свою діяльність.

Міжнародний консорціум передбачає спільну коопераційну діяльність учасників із різних країн на основі консорціальної угоди, що передбачає наявність у сторін певних прав і обов'язків у підготовці і реалізації спільних проектів, залучення й акумулювання ресурсів і коштів для проектів, створення системи гарантій для учасників при повному збереженні самостійності в іншій частині діяльності (партнери мають самостійний прибуток від участі у спільних капіталомістких програмах на основі тимчасової угоди).

Консорціуми приймає правову форму, що передбачена законодавством країни базування:

- фактичний консорціум - у формі юридичної особи (особливості українського законодавства);

- формальний консорціум, як у більшості зарубіжних країн, коли консорціальна угода є договором про спільну діяльність.

Окремі українські підприємства також використовують нестандартну для основної кількості вітчизняних суб'єктів господарювання організаційно-правову форму кооперування – консорціуми. ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (“НКМЗ”) є учасником 4 міжнародних консорціумів (консорціум зі створення міні-заводів, консорціум “Сучасні трубні стани”, консорціум з виробництва наукомісткої продукції, консорційна угода з “Тяжпромэкспорт”), організованих з його ініціативи для прискорення розробки, передачі та комерціалізації технологій з метою створення і просування на ринок принципово нової наукомісткої та складної продукції. Міжнародний консорціум зі створення міні-заводів (“НКМЗ”, Молдавський металургійний завод, “Укргипромез”) дозволяє машинобудівним підприємствам, металургійним заводам, що входять до складу міні-заводу, впроваджувати прогресивні технології.

6. Підряд у МЕД - підписання і реалізація підрядного договору між підприємствами різних країн, за яким виконавець за дорученням зарубіжного замовника-партнера з кооперації та за його документацією зобов'язується виконати певні роботи і надати їх результат замовнико­ві.

Різновиди підрядної кооперації:

• класичний підряд з виробництва продукції - підприємство-підрядник виробляє проміжні продукти за дорученням зарубіжного замовника по його кресленнях і специфікаціях;

• підряд на проведення проектних і дослідних робіт – підрядник зобов’язується розробити за завданням зарубіжного замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати дослідні роботи, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити їх.

- підряд у капітальному будівництві – форма кооперації, згідно з якою в країні замовника або в іншій країні іноземною організацією-підрядником споруджується об’єкт виробництва. При цьому підрядник несе повну відповідальність за зазначений об’єкт - терміни та якість його будівництва, вчасність поставок обладнання та матеріалів і надання пов’язаних із введенням об’єкта послуг.

Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання генерального договору підряду третіх осіб - субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. Підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками – як замовник.

За визначенням Європейської асоціації організацій, що спеціалізуються на розвитку субконтрактації (RIOST):

субконтрактація (субконтрактинг) у міжнародній економічній діяльності – це спосіб організації виробництва, що використовує розподіл праці між закордонними партнерами: контрактором (замовником) і субконтракторами (постачальниками).

Остаточ­ний одержувач (покупець) товарів (послуг) є третьою стороною, що стоїть поза рамками договірних відносин між контрактором і субконтрактором.

Субконтрактація здійснюється на конкурсній основі.

Субконтрактні відносини чітко регламентовані.

Види субконтрактації за класифікацією ЮНІДО:

1) загальновиробнича – на субконтракт передається виробництво партії продукції (компонентів), технічні умови, дані, необхідні для організації виробництва, технічна документація передаються субконтрактору, який має вільні виробничі потужності. Субконтраткор зобовязується виробляти продукцію, яка відповідає тим самим стандартам якості, що і продукція, вироблена контрактором;

2) спеціалізована – контрактор не має у своєму розпорядженні необхідного для виготовлення продукції спеціального устаткування і організує виконання певних технологічних процесів за субконтрактами;

3) субконтрактація на основі переміщення виробництва - контрактор, що діє у країні з високими виробничими витратами, ухвалює рішення про переміщення виробництва продукції до країни з нижчими виробничими витратами, зазвичай, за рахунок використання дешевої робочої сили.