Тема 3. Південні слов’яни у другій половині хіх ст.

(4 год.) – березень

Заняття 1. (2 год.)

План:

1. Сербія після Берлінського трактату.

2. Політичний і економічний розвиток Сербського королівства.

3. Чорногорія у другій половині ХІХ ст.

Заняття 2. (2 год.)

План:

1. Боснія та Герцеговина у другій половині ХІХ ст.

2. Македонія у другій половині ХІХ ст.

3. Хорвати та словенці у складі Габсбурзької монархії в другій половині ХІХ ст.

Джерела:

Внешняя политика России XIX и начала ХХ века. – М., 1960 – 1985. – Т. 1-6.

Вопросы историографии и источниковедения славяно-германских отношений. – М., 1973.

Кондратьева В. Н. Русские дипломатические документы об аграрных отношениях в Боснии и Герцеговине (60 – 70-е годы XIX в.). – М., 1971.

Освободительная борьба народов Боснии и Герцеговины и Россия. 1850-1864. – М., 1985.

Освободительная борьба народов Боснии и Герцеговины и Россия. 1865 – 1875. – М., 1988.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 1-2.

Література:

Австро-Венгрия и славяно-германские отношения. – М., 1965.

Балканы в конце ХІХ – начале ХХ ст. Очерки становления национальных государств и политической структуры в Юго-Восточной Европе. – М., 1991.

Данченко С. И. Развитие сербской государственности и Россия, 1878 – 1903. – М., 1996.

Данченко С. И. Русско-сербские общественные связи (70 – 80-е гг. XIX в.). – М., 1989.

История Югославии. – М., 1963. – Т. 1.

Історія Центрально-Східної Європи. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів / За ред. Л. Зашкільника. – Львів, 2001.

Карасев В. Г. Сербский демократ Живоин Жуевич. – М., 1974.

Лещиловская И. И. Иллиризм: К истории хорватского национального Возрождения. – М., 1968.

Лещиловская И. И. Общественно-политическая борьба в Хорватии, 1848 – 1849. – М., 1977.

Международные отношения на Балканах. 1856 – 1878 гг. – М., 1976.

Наумов Е. П. Господствующий класс и государственная власть в Сербии XIII – XIX вв. Динамика социальной и политической системы сербского феодализма. – М., 1975.

Никифоров К. В. Сербия в середине XIX в. Начало деятельности по объединению сербских земель. – М., 1995.

Павлюченко О. В. Россия и Сербия. 1888 – 1903. Дипломатические отношения, общественные связи. – К., 1987.

Формирование национальных независимых государств на Балканах. – М., 1986.

Фрейдзон В. И. Борьба хорватского народа за национальную свободу. Подъем освободительного движения в 1859 – 1873 гг. История, идеология, политические партии. – М., 1970.

Фрейдзон В. И. Далмация в хорватском национальном возрождении XIX в. К истории югославизма и его неудачи. – М., 1997.

Фрейдзон В. И. Судьбы крестьянства и общественной мысли Хорватии XIX – начала ХХ в. От консервативно-реформистских идей к программе крестьянской демократии. 1832 – 1914 гг. – М., 1993.

Хитрова Н. И. Черногория в национально-освободительном движении на Балканах и русско-чорногорские отношения в 50 – 70-х годах ХІХ в. – М., 1979.

Шофман А. С. Очерки по истории Македонии и македонского народа. – Казань, 1960. – Т. 1-2.

Исаева О. Национальное самосознание славянского населения Македонии в начале ХХ века // Славяноведение. – 2002. - № 3.

Романенко С. Югославизм в Хорватии, Славонии и Далмации в конце XIX – начале ХХ века // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Фрейдзон В. Русские консульские донесения из Дубровника о положении в Долмации в 60 – начале 70-х годах XIX века // Славяноведение. – 2005.-№ 3.

Фрейдзон В. Хорватский национальный радикализм (великохорватская идеология в XIX веке) // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Фрейдзон В. Хорватский югославизм в 30 – 90 годы XIX века // Славяноведение. – 1998. - № 5.

Шемякин А. Л. Идеология Николы Пашича. – М., 1996.

Шемякин А. Л. Никола Пашич // Вопросы истории. – 2002. - № 2.

Шемякин А.Л. Обреченная конституция: сербский устав 1888 г. // Новая и новейшая история. – 2002. - № 4.

Методичні рекомендації

Тему розвитку південних слов’ян в другій половині ХІХ ст. необхідно розглядати в контексті слов’янського національно-визвольного руху. Варто з’ясувати політико-правове становище південних слов’ян в складі Османської імперії, визначити основні віхи південослов’янського визвольного руху, яку роль в цьому процесі відігравала Сербія. Зосередити увагу на російсько-турецьких взаєминах і особливо значення для південних слов’ян Кримської 1853-1856 рр. і Російсько-Турецької 1877-1878 рр. війн. Новий етап розвитку державності південних слов’ян був зумовлений Берлінським трактатом і складною геополітичною ситуацією в Європі наприкінці ХІХ ст. Розглядаючи відповідні питання необхідно визначити причини, характер і спрямування внутрішньої і зовнішньої політики Сербії, Чорногорії, Хорватії.