Стандарти на методи контролю

Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) регламентують послідовність (операцій), способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг. У них наводяться уніфіковані методи контролю якості, що засновані на досягненнях сучасної науки і техніки.

Державні стандарти України ДСТУ ISO серії 9000 набули чинності 27 червня 2001 р. і є ідентичним перекладом міжнародних стандартів.

До цієї серії стандартів належать:

o ДСТУ ISO 9000:2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник;

o ДСТУ ISO 9001:2008. Системи управління якістю. Вимоги;

o ДСТУ ISO 9004:2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності;

o ДСТУ ISO 19011:2001. Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю та/чи навколишнім середовищем.

Разом вони формують узгоджену серію стандартів на системи управління якістю (СУЯ), яка сприяє взаєморозумінню в національній та міжнародній торгівлі.

Засоби і прийоми проведення іспитів виміру й аналізу продукції і послуг при їх створенні і використанні

1)Для визначення якості продукції застосовують кваліметрію та метрологію.

Кваліметрія — наука про кількісну оцінку якості. Якість продукції оцінюють шляхом порівняння її з прийнятим еталонним зразком.

Причини змін якості можуть бути різного характеру:

1) випадкові зміни — сума численних випадкових причин, вплив кожної з яких незначний, до того ж окрему причину для будь якої великої складової сукупних змін визначити неможливо. Виробництву і контролю завжди притаманна стабільна система випадкових причин;

2) невипадкові зміни — зміни (коливання) внаслідок невипадкових причин (систематичних похибок), які характеризують відмінності між працівниками, машинами, матеріалами, методами, кожного фактора в часі.

Основний спосіб кваліметрії — експертна оцінка продукції запевними показниками із використанням спеціальних шкал оцінок та узагальнення думок окремих експертів. Крім експертизи використовують також різноманітні системи об’єктивних показників якості технології, виготовлення, експлуатації, зберігання, транспортування та інших характеристик продукції. Кваліметрія дає змогу оцінити якість продукції комплексно, наприклад за допомогою коефіцієнта вагомості, який у порівнянні оцінює значущість окремої продукції.

Метрологія — прикладна наукова дисципліна, заснована на досягненнях природних, технічних і суспільних наук, об’єктом вивчення якої є вимірювання фізичних величин, методи забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності.

Розрізняють теоретичну метрологію, яка розглядає загальні проблеми теорії вимірювання, метрологічні системи тощо; прикладну метрологію, яка займається теорією і практикою забезпечення гарантованої точності вимірювання та вимірювальних систем; законодавчу метрологію, що охоплює питання метрологічної діяльності, її регламентації, контролю з боку держави з метою захисту інтересів

держави і споживачів.

Метрологічний нагляд — форма державного контролю єдності приладів, мір і ваг, які використовуються в промисловості та торгівлі. В Україні діють Закон “Про метрологічну діяльність” та декрети Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення”, “Про

забезпечення єдності вимірювань”. Об'єктами державного нагляду є:

продукція виробничо#технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва, рослинництва, продукти харчування, імпортна продукція, експортна продукція, атестовані виробництва.

Важлива роль у метрологічному нагляді відводиться визначенню параметрів різноманітних виробів. Зростання номенклатури продукції зумовлює збільшення типів і розмірів виробів. Неврегульована кількість типів продукції знижує серійність її виробництва, ускладнює уніфікацію, гальмує розвиток спеціалізації виробництва, збільшує виробничі витрати, підвищує вартість ремонтних робіт і обслуговування при експлуатації.

2) Метрологія (від грец. «Метро» - захід, «логос» - вчення) - наука про вимірювання, методи та засоби забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань. У сучасному суспільстві немає жодної сфери людської діяльності, де б не використовувалися результати вимірів. Витрати на забезпечення і проведення вимірювань складають близько 20% загальних витрат на виробництво продукції.

За допомогою вимірювань отримують інформацію про стан виробничих, економічних та соціальних процесів.

Створення єдиного підходу до вимірювань гарантує взаєморозуміння, можливість уніфікації та стандартизації методів і засобів вимірювань.

Для кількісного визначення (вимірювання) того чи іншого параметра, характеристики продукції, процесу (тобто будь-якого об'єкта), необхідно: вибрати параметри, які характеризують нас цікавлять властивості об'єкта; встановити ступінь достовірності, з якою слід визначати обрані параметри, а також допуски , норми точності і т.д.; вибрати методи та засоби вимірювань для досягнення необхідної точності; забезпечити готовність засобів вимірювань виконувати свої функції прив'язкою засобів вимірювань до відповідних еталонів (за допомогою періодичної повірки, калібрування засобів вимірювань); забезпечити облік або створення необхідних умов для проведення вимірів, обробку результатів вимірювань та оцінку характеристик похибок.

Застосування результатів вимірювань визначається наступними трьома умовами:

- Результати вимірювань виражаються в узаконених (встановлених законодавством України) одиницях;

- Відомі з необхідною заданою достовірністю значення показників точності результатів вимірювань;

- Значення показників точності забезпечують оптимальне відповідно до обраних критеріїв рішення задачі, для якої ці результати призначені (результати вимірювань отримані з необхідною точністю).

Якщо результати вимірів задовольняють першим двом умовам, то про них відомо все, що необхідно знати для прийняття обґрунтованого рішення про можливість їх використання.

Такі результати можна порівнювати, вони можуть використовуватися в різних поєднаннях, різними людьми, організаціями. Цим забезпечується єдність вимірювань, при якому їх результати виражені в узаконених одиницях і похибки не виходять за встановлені межі із заданою ймовірністю.

Третя умова визначає, що недостатня точність вимірювань призводить до збільшення помилок контролю, до економічних втрат, а завищена потребує витрат на придбання більш дорогих засобів вимірювань. Отже, це не тільки метрологічне, а й економічний умова, тому що пов'язано з витратами і втратами при проведенні вимірювань, які є економічними критеріями.

Якщо дотримуються одночасно всі три умови, то говорять про метрологічний забезпечення, під яким розуміється встановлення та застосування наукових і організаційних основ, технічних засобів, правил і норм, необхідних для досягнення єдності і необхідної точності вимірювань.

Науковою основою метрологічного забезпечення є метрологія - наука про вимірювання, організаційної - метрологічна служба України. Технічні засоби включають різні системи, у тому числі: еталонів, передачі розмірів одиниць від еталона робочим засобам вимірювань, стандартних зразків, стандартних довідкових даних та ін Правила і норми з метрологічного забезпечення єдності вимірювань встановлені в Законі України "Про забезпечення єдності вимірювань" і в нормативних документах Державної системи забезпечення єдності вимірів (ГСИ).

У Законі визначені сфери діяльності, в яких дотримання метрологічних вимог обов'язкове і на які поширюється державний метрологічний нагляд.

Засоби та методи

Засоби вимірів (СІ) є технічні пристрої, призначені для вимірювань і мають нормовані метрологічні характеристики. До них відносяться: міри, вимірювальні прилади, вимірювальні перетворювачі, вимірювальні установки та вимірювальні системи.

Міра - це засіб вимірювання, призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру: гирі, кінцеві міри довжини та ін Заходи, які відтворюють фізичну величину одного розміру, називаються однозначними. Заходи, які відтворюють ряд однойменних величин різного розміру (наприклад, лінійка з міліметровими поділками), називаються багатозначними. Зазначене на мірі або приписане їй значення величини є номінальним значенням. Різниця між номінальним і дії ¬ тільних значеннями називається похибкою заходи, що є метрологічної характеристикою заходи.

Особливу категорію засобів вимірювань складають стандартні зразки складу (чисті метали, зразки марки сталі, газові суміші тощо), властивостей речовин і матеріалів (зразок твердості, зразок кольору та ін.) Стандартні зразки - засоби вимірювань у вигляді речовини (матеріалу), склад і властивості яких встановлені при метрологічної атестації.

Вимірювальний прилад - засіб вимірювання, призначений для вироблення сигналу вимірювальної інформації у формі, доступної для передачі безпосереднього сприйняття спостерігачем. Вимірювальні прилади за способом отримання результату вимірювань підрозділяють на що показують (аналогічні і цифрові) і реєструють (самопишучі і друкують).

Вимірювальний перетворювач - засіб вимірювання, призначений для вироблення сигналу вимірювальної інформації у формі, зручній для передачі, подальшого перетворення, обробки або зберігання.

Вимірювальна установка - сукупність функціонально об'єднаних засобів вимірювань (мір, вимірювальних приладів, вимірювальних перетворення Ватель) і допоміжних пристроїв, призначених для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній для безпосереднього сприйняття спостерігачем, і розташованих в одному місці.

Вимірювальна система - сукупність засобів вимірювань (мер, вимірювальних приладів, вимірювальних перетворювачів) та допоміжних пристроїв, які з'єднані між собою каналами зв'язків і призначені для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній для автоматичної обробки передачі та (або) використання в автоматичних системах управління.

Для отримання результату вимірювання засоби вимірювань застосовуються за певним методом. Метод вимірювань - сукупність прийомів використання принципів і засобів вимірювань. Принципи вимірювання визначають ті фізичні явища, на яких ґрунтуються вимірювання. Всі методи вимірювання піддаються систематизації та узагальнення за загальними характерними ознаками.

Метод безпосередньої оцінки - значення величини визначають безпосередньо по відліковим пристрою вимірювального приладу прямої дії, в якому передбачено перетворення сигналу вимірювальної інформації в одному напрямку, тобто без застосування зворотного зв'язку (наприклад, вимірювання температури ртутним термометром).

Метод порівняння з мірою - вимірюється величину порівнюють з величиною, що відтворюється мірою. При цьому використовують вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з відомою.

Метрологічні характеристики засобів вимірювань - це характеристик властивостей засобів вимірювань, що роблять вплив на результати і похибки вимірювань, їх називають точносних характеристиками засобів вимірювання. Інформація про призначення та метрологічних характеристик наведена в документації на засоби вимірювань (в Гості, в ТУ, в паспорті).

За метрологічних характеристик засобів вимірювань вирішується ряд важливих для забезпечення єдності вимірювань завдань:

- Визначення похибки результатів вимірювань (однією зі складових похибки вимірювань є похибка засобів вимірювань);

- Вибір засобів вимірів по точності у відповідності з відомими умовами їх застосування і необхідної точністю вимірювань;

- Порівняння засобів вимірювань різних типів з урахуванням умов їх застосувань;

- Заміна одного засобу вимірювань іншим, аналогічним;

- Оцінка похибки складних вимірювальних систем. Нормовані метрологічні характеристики виражаються у формі, зручній для обґрунтування вирішення перерахованих вище завдань і одночасно достатньою для простого контролю за повірку або калібрування.

2) Контроль якості та кількості продукції щодо відповідності вимогам стандартів пов’язаний із різноманітними вимірюваннями. Якісне вимірювання неможливе без застосування відповідних технічних засобів (еталонів, інструментів) — від простих до унікальних. Основним технічним засобом вимірювання при порівнянні та контролі виробленої продукції з вимогами стандарту є еталон. Це загальновизнаний зразок для вимірювання параметрів продукції, який виготовляється в одному екземплярі. Для різних рівнів застосування виготовляють зразки, які звіряють з еталоном. Еталони одиниць

Міжнародної системи SI існують на вищому рівні, а їх зразки — на

нижчому, включно до робочого місця.

В Україні розроблено Укрметртестстандартом і затверджено 15 методик виконання вимірювань, а також понад 160 методик повірки засобів вимірювальної техніки.

Технічні засоби поділяються на шкальні та безшкальні інструменти і прилади. Шкальний контрольновимірювальний інструмент призначений для вимірювання геометричних розмірів виробів.

Маркують інструменти за допомогою етикетки, бирки, відбитка товарного знака на виробі або на тарі. На бирці вказують найменування заводу виробника, тип виробу, стандарт, дату виготовлення,

кількість одиниць виробів в упаковці тощо.

Серед інструментів виділяють підгрупу приладів для вимірювання, які класифікують за такими критеріями:

• метрологічними характеристиками — робочі, зразкові;

• точністю — 1, 2 і 3го розрядів, зразкові й еталони;

• принципом дії засобів вимірювання — термометр рідинний, манометр пружинний, ватметр електродинамічний та ін.;

• засобом одержання числового значення — аналогові, шкальні,

цифрові, самописні прилади тощо;

• родом вимірювання — для вимірювання температури, тиску, витрат рідин і газів, електричних величин та інших параметрів.

Стандарти на класифікацію підприємств і якість послуг

В Україні 2003 р. прийнято два стандарти, які регулюють діяльність суб'єктів готельного бізнесу — "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги" та "Послуги туристичні. Класифікація готелів". Основна мета введення національних стандартів — гармонізувати національне законодавство з європейським, сформулювати зміст термінів і визначень, зорієнтувати власників готелів на дотримання єдиних норм у діяльності готелів. Стандарт "Засоби розміщення. Загальні вимоги" введений в Україні 2003 р. Він вперше регламентує умови до матеріально-технічної бази засобів розміщення, наданих послуг з урахуванням параметрів, висунутих ВТО. Відповідно до нового стандарту засоби розміщення поділяють на колективні та індивідуальні. До перших належать готелі й аналогічні їм засоби розміщення. До других — кімнати, орендовані у сімейних будинках, і житло, орендоване в приватних осіб або через агентства, а також неосновне особисте житло, надане безплатно родичам та знайомим. У національному стандарті викладено основні вимоги до таких загальних характеристик, як архітектурно-будівельне, інженерно-технічне, довідково-інформаційне забезпечення, а також до персоналу (типові для готелів різної категорії). Необхідно, зокрема, передбачити:

1. Архітектурно-будівельні проекти готелів та їх обладнання мають відповідати будівельним нормам і вимогам стандарту. 2. Повинні бути зручні під'їзні шляхи, дорожні знаки та вимощені пішохідні доріжки. 3. Прилегла територія мусить бути добре освітленою, впорядкованою й озелененою. 4. Обладнати майданчик з твердим покриттям для короткотермінового паркування автотранспорту. 5. Довідково-інформаційні стенди зі зазначенням назви засобу розміщення і категорії, а також інформації стосовно виконавців послуг, режиму роботи та переліку послуг, які надаються, повинні розміщатись при вході на територію та (або) в приміщення.

Засоби розташування, відповідно до обладнання інженерно-технічними системами, мають забезпечувати:

— освітлення у житлових і громадських приміщеннях — природне та штучне, у коридорах — цілодобове;

— систему електропостачання, підведену до житлових приміщень, електричні розетки повинні бути промарковані зі зазначенням напруги;

— холодне й гаряче водопостачання та каналізацію цілодобово; у районах із перебоями у водопостачанні — мінімальний запас води не менше ніж на добу та підігрів води;

— опалення із підтримуванням температури повітря в житлових приміщеннях у межах 18—22 °С;

— вентиляцію з циркуляцією повітря, що запобігає проникненню сторонніх запахів у житлові приміщення;

— телефонний зв'язок;

— мережу радіомовлення або радіомовлення, незалежне від мережі;

— пасажирський ліфт (за необхідності).