- •1. Поняття та зміст юридична деонтологія
- •2. Юридична діяльність: поняття та зміст
- •3. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •4. Юридична практика
- •5. Поняття та структурна характеристика моралі
- •6. Моральні принципи та їх відображення в юридичній діяльності
- •7. Поняття та різновиди юридичних спеціальностей
- •8. Загальна характеристика окремих юридичних спеціальностей
- •9.Список викорастиної літератури
6. Моральні принципи та їх відображення в юридичній діяльності
Не менш важливою умовою здійснення юристами своїх професійних обов'язків є усвідомлення та використання у своїй діяльності основоположних ідей — принципів і моралі, які являють собою найбільш узагальнений вираз вимог тої чи іншої моралі. Моральні принципи складають ядро моралі, визначають її соціально-історичну суть, ідейну націленість. На відміну від норм моралі, які визначають тактику поведінки людини в конкретних життєвих ситуаціях, принципи моралі визначають узагальнену соціальну орієнтацію, стратегію поведінки, являються своєрідною програмою діяльності. Моральні принципи об'єднують та систематизують всю моральну діяльність, виступають фактором стабільності, визначають головну лінію поведінки.
В професії юриста моральні принципи виконують свої специфічні функції. Вони допомагають орієнтуватися у найбільш складних, нормативно не визначених ситуаціях, що дає змогу приймати нестандартне рішення, яке не суперечить інтересам справи в цілому. Завдяки усвідомленню принципів моралі, які склалися у колективі службовців юридичної установи, надається можливість програмування дій окремих співробітників, гарантування впевненості щодо виконання ними професійного обов'язку на належному рівні. Моральні принципи також забезпечують стабільність мікроклімату у колективі, а значить і стабільність його роботи, що є необхідною умовою функціонування всіх правоохоронних органів. З іншого боку, дотримання принципів моралі у своїй професійній діяльності оберігає працівників юридичних служб від аморальних вчинків, скоєння яких породжує серед громадян недоброзичливе ставлення, недовіру, а в окремих випадках — люту ненависть до служителів Феміди.
Серед принципів моралі, які значною мірою здійснюють позитивний вплив на сферу юридичної діяльності, слід назвати принципи гуманізму, демократизму, законності, справедливості, колективізму, чесності, порядності, гласності у роботі та деякі інші. У чомуж полягає суть зазначених принципів стосовно професійного обов'язку юристів? Для висвітлення цього питання необхідно звернутися до визначення змісту найбільш провідних моральних принципів. Одним із загальновизнаних та важливіших принципів - вважається принцип гуманізму, який розкриває цінностний аспект організації людських відносин. Гуманізм (лат. humanus - людяний, людський) означає людяність, любов до людей, вимогу на захист гідності людини, її право на щастя, всебічний розвиток. Як моральний принцип, який трансформується у сферу юридичної діяльності, він із змістовного боку формулює певну систему вимог:
— розуміння людини, як вищої цінності, а не як засобу для досягнення цілей, все . робити для забезпечення потреб та інтересів людини;
— забезпечення свободи та захисту гідності особи, права на щастя, на духовний розвиток;
— повага до особистих якостей;
— рівне ставлення та повага до чоловіка та жінки, повага до ідеалів людини, Л вікових, національних ознак, політичних поглядів;
— чутливість, душевність у відносинах :
— чесність, прямота в оцінці дій, доброзичливість критики, несприйнятливість аморальних вчинків.
Принцип колективізму також притаманний юридичній роботі, стосовно якої висуваються певні вимоги:
— єдність мети та волі колективу;
— ідейна єдність;
— співробітництво та взаємодопомога;
— керівництво колективом, як організаційний та об'єднуючий фактор його Існування;
— чітке дотримання дисципліни всіма членами колективу, незалежно від стажу, досвіду, посади тощо.
Іноді окремі вимоги принципу колективізму трактуються на підставі відстоювання | вузькогрупового або індивідуально-егоїстичного інтересу, в результаті чого набувають іншого звучання. Так, слід відрізняти доброзичливу критику від критицизму, заздрості або інших негативних почуттів, взаємодопомогу від кругової поруки.