- •Хід виконання роботи
- •Ефузивні і вулканогенно-осадочні породи
- •Інтрузивні породи
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Хід виконання роботи
- •4 Лабораторна робота №4. Нахилене залягання гірських порід. Елементи залягання шару. Гірський компас. Визначення елементів залягання шару за допомогою гірського компасу
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •5 Лабораторна робота №5.
- •Хід виконання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •Продовження таблиці 7.1
- •8 Лабораторна робота №8. Визначення елементів залягання шарів по геологічній карті. Побудова розрізу нахилено залягаючих шарів по лінії, проведеній вхрест простягання порід і в діагональному напрямку
- •Хід виконання роботи
- •9 Лабораторна робота №9. Побудова виходу нахиленого шару на денну поверхню за елементами залягання.
- •10 Лабораторна робота №10. Побудова розрізу горизонтально і нахилено залягаючих шарів із стратиграфічними горизонтами, що виклинюються
- •Основні теоретичні положення
- •11 Лабораторна робОтА №11. Побудова геологічної карти з нахиленим заляганням шарів
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •Складчасті форми залягання, читання карт. Побудова осей та шарнірів складок
- •13 Лабораторна робота № 13.
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •14 Лабораторна робота № 14.
- •Основні теоретичні положення
- •Хід виконання роботи
- •15 Лабораторна робота № 15.
- •Хід виконання роботи
- •17 ЛАбораторна робота № 17. Побудова геологічного розрізу по карті зі складною складчастою будовою і розривними порушеннями
- •5 Як будується розріз через ділянки з розривними порушеннями?
- •18 Лабораторна робота № 18.
- •Морфологічні типи розривних порушень та визначення на геологічній карті їх амплітуди і віку. Побудова тектонічної схеми.
- •Хід виконання роботи
- •20 Лабораторна робота № 20. Аналіз і опис геологічної карти
- •Девонська система – d
- •Нижній відділ – d1
- •Жединський ярус – d1gd
- •Тектоніка і геологічна будова
- •Історія геологічного розвитку території
- •Корисні копалини
- •21 Лабораторна робота №21. Дешифрування аерофотознімків із зображенням геологічних структур
- •Перелік використаних джерел
Девонська система – d
У розрізі порід системи в досліджуваному районі виділено два відділи – нижній і верхній.
Нижній відділ – d1
В розрізі присутні породи жединського і кобленського ярусів.
Жединський ярус – d1gd
Далі для стратиграфічного підрозділу наводяться такі дані:
- характер контактів з підстеляючими породами (узгоджений або неузгоджений). У випадку узгодженого залягання спостерігається нормальна вікова послідовність і витримана по площі товщина відкладів. У випадку неузгодженого залягання визначається тип неузгодження (стратиграфічне, географічне, кутове) і встановлюється тривалість в перерві осадконакопичення із зазначенням, які за віком породи випадають з розрізу;
- речовинний склад порід і його зміни у вертикальному розрізі;
- характеристика структури і текстури порід;
- товщина відкладів і зміна товщини;
- керівні форми фауни і флори, якщо про них є дані в стратиграфічній колонці;
- розповсюдження порід на площі з прив’язкою до географічних пунктів або сторін світу;
- характер залягання порід – горизонтальне, нахилене, складчасте. У випадку складчастого залягання зазначають, які частини складки виповняють відклади – крила або ядра антикліналей чи синкліналей.
Особливо детально слід розглядати відклади, які є нафтогазоносними, або могли б бути такими при наявності відповідних геологічних структур.
Тектоніка і геологічна будова
Опис території проводиться за схемою:
1 Встановлюється належність території до певної тектонічної області (областей);
2 Встановлюється кількість структурних (чи тектонічних) поверхів;
3 Характеризується в загальних рисах геологічна будова кожного структурного (тектонічного) поверху.
Велику допомогу при аналізі тектонічної будови території надає тектонічна схема (див. лабораторну роботу №19).
Шляхом детального аналізу окремих ділянок встановлюється морфологія та час утворення складок, будова поверхонь неузгоджень, готуються дані для виділення структурних поверхів. Головною ознакою структурного поверху є стратиграфічне і різке кутове неузгодження між товщами порід, що мають свій певний структурний план і своєрідний магматизм. Тобто, кожний структурний поверх характеризується своєрідною геологічною будовою, яка відрізняється від будови товщ порід , що залягають вище і нижче. Можливе також виділення структурних підповерхів, які являють собою частини структурних поверхів. Вони теж обмежені в розрізі поверхнями неузгоджень, але останні іноді мають лише місцеве розповсюдження на частині площі і не є різкими кутовими неузгодженнями. Підповерхи відповідають окремим стадіям тектономагматичного етапу розвитку території; визначають їх наявність за перервами в осадконакопиченні (стратиграфічна колонка) в межах структурного поверху.
Для територій з розвитком покривів виділяються тектонічні поверхи.
Після виділення структурних (тектонічних) поверхів і підповерхів, наводиться характеристика їх будови починаючи від древнього до молодого.
Характеристика починається з просторового положення (ділянки виходу порід на поверхню). Після цього у загальних рисах описують складки за співвідношенням довжини і ширини (лінійні, брахіморфні, ізометричні) і за положенням осьової поверхні (прямі, нахилені, перекинуті та ін.), ускладнення на крилах і в замку. Особливу увагу звернути на зміну характеру складок в плані.
Для порід, що залягають нахилено описується просторове положення структури і зміна елементів залягання на площі розповсюдження цих порід.
При аналізі розривних порушень виділяють головні (визначальні), що ускладнюють складчасту структуру або формують крупну тектонічну структуру (грабен – синкліналі, горст – антикліналі, сходинчасті скиди і підкиди та ін.). вказуються елементи залягання і характер їх зміни по площі та вік розривних порушень.
При описанні покриву дається характеристика будови автохтону і алохтону, тектонічних останців, вікон, вік утворення.
Особливу увагу слід звернути на глибинні розломи та регіональні розривні порушення, які відокремлюють тектонічні структури з відмінною геологічною будовою.
Інтрузиви, за віком приурочені до певного структурного поверху, описують у зв’язку із вміщуючою структурою; відмічається їх приуроченість до глибинних розломів, складок, розривних порушень, форма і розмір тіл, характер контактів. Вказується у яку стадію геосинклінального процесу утворився інтрузив – доорогенну, синорогенну чи посторогенну.
При переході до опису більш молодого структурного поверху надається характеристика поверхні неузгодження: які породи контактують вздовж цієї поверхні, тривалість перерви в осадконакопиченні, просторове положення границь неузгоджень.