- •3. Теоретична частина
- •Нормування природного освітлення
- •Розрахунок природного освітлення
- •Експериментальний метод.
- •Аналітичний метод.
- •4. Застосовувані прилади
- •5. Хід роботи
- •Лабораторна робота №2 Дослідження та розрахунок штучного освітлення з використанням математичної системи matlab
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання лабораторної роботи
- •3. Теоретична частина
- •Основні світлотехнічні характеристики штучного освітлення
- •Джерела штучного освітлення та освітлювальні прилади
- •Нормування штучного освітлення
- •Розрахунок штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку
- •Робота з програмою matlab
- •4. Програма роботи
- •5. Застосовувані прилади
- •6. Хід роботи Експериментальна частина роботи
- •Розрахункова частина роботи Розрахунок загального штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку
- •Розрахунок за допомогою системи matlab
Розрахунок природного освітлення
Коефіцієнт природної освітленості е можна визначити експериментальним або аналітичним методами.
Експериментальний метод.
Для цього необхідно попередньо виміряти освітленість Ев усередині приміщення на робочому місці й одночасно зовнішню освітленість Ен горизонтальної поверхні, створювану небосхилом. Далі по виразу визначають коефіцієнт природної освітленості е.
Аналітичний метод.
При проектуванні виробничих приміщень для правильного розміщення устаткування й розподілу робочих місць із різним ступенем зорової напруги необхідно вміти аналітично визначати коефіцієнт природної освітленості.
Рис. 1.
Світловий потік, що падає в розрахункову точку А (рис. 1) виробничого приміщення, складається із прямого дифузійного світла частини небосхилу, видимого через світлопроміжок, і світла, відбиваного від внутрішніх поверхонь приміщення й від сусідніх будинків.
При бічному освітленні КПО визначається з виразу
|
(4) |
де — вираз, що визначає частину КПО, створюваного світлом, що проникає з зовні;
εб й εзд — геометричні коефіцієнти природної освітленості в розрахункових точках при бічному освітленні, що враховують відповідно світло від небосхилу й сусіднього будинку (визначаються методом А. М. Данилюка).
q — коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість хмарного неба (приймаємо q = 1);
R — коефіцієнт, що враховує відносну яскравість сусіднього будинку (приймаємо R = 0,11);
r — коефіцієнт, що враховує підвищення КПО за рахунок відбитого світла від стелі й стін приміщення;
τ0 — загальний коефіцієнт світлопропускання матеріалу, обумовлений виразом
τ0 = τ1·τ2·τ3·τ4, |
(5) |
де τ1 — коефіцієнт світлопропускання матеріалу (τ1 = 0,8 для подвійної шибки);
τ2 — коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях віконних рам (τ2 = 0,6 для подвійних рам, що відкриваються);
τ3 — коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях віконних рам. Для випадку бічного освітлення τ3 = 1,0;
τ4 — коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (τ4 = 1,0 для штор, що розсовуються).
При практичному розрахунку уводиться коефіцієнт запасу Кз, що враховує забруднення скла. У результаті вираз прийме вигляд
|
(6) |
Для даного приміщення лабораторії Кз = 1,2.
4. Застосовувані прилади
Фотоелектричний люксметр типу Ю-116 (рис. 2) призначений для виміру освітленості, створюваної лампами штучного освітлення й природним світлом, джерела якого розташовані довільно відносно світлоприймача люксметра.
Рис. 2. Люксметр Ю-116:
1 — фотоелемент; 2 — насадка К світлопоглинаюча коригувальна;
3 — насадка (М, Р або Т) коригувальна; 4 — рознімання сполучний;
5 — прилад М2027-5; 6 — гвинт коректування положення стрілки;
7 — вмикач діапазонів нижньої шкали; 8 — вмикач діапазонів
верхньої шкали.
5. Хід роботи
Експериментальне визначення зміни КПО за експериментальними даними для розрахункових точок приміщення лабораторії:
1. Заміряємо освітленість у приміщенні лабораторії Ев на відстані 1, 2, 3, 4 та 5 м від бічних вікон по ширині В приміщення і результати вимірів заносимо в табл. 2.
2. Одночасно заміряємо зовнішню освітленість Ез і результат заносимо в табл. 2.
3. По виразу (2) для всіх п’яти точок усередині приміщення лабораторії, де виконувалися виміри Ев, підраховуємо значення КПО і результати заносимо в табл. 2.
4. Будуємо криву зміни КПО в лабораторії по ширині В приміщення (рис. 3). Залежно від величини КПО визначаємо розряд зорової роботи, яку можна виконувати на відстані 1, 2, 3, 4 та 5 м від бічних вікон по ширині приміщення. Результати заносимо в табл. 1.
Таблиця 2. Результати вимірів природної освітленості
Відстань від бічних вікон по ширині В приміщення, м |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Ев, лк |
120 |
100 |
35 |
27 |
9 |
Ез, лк |
1000 |
||||
е,% |
12 |
10 |
3,5 |
2,7 |
0,9 |
Розряд зорової роботи |
І |
І |
V |
VIII |
VIII |
рис. 3
Висновок: виконав дану роботу ми вивчили основні принципи нормування, порядок розрахунку та визначення якості природного освітлення у виробничих приміщеннях, з’ясували розряди роботи, яку можна виконувати в приміщенні лабораторії за умови природного освітлення. Для якісного виконання даної лабораторної роботи на відстані більше 2-х метрів від вікна необхідно використання додаткового (штучного) освітлення.