Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………..2

1. Характеристика виробу і його технологічність………………………………3

2. Вибір і обгронтування матеріалу зварної конструкції, його характеристика………………………………………………………………….5

3. Технічні умови на виготовлення виробу……………………………………...7

2. Технологічний процес виготовлення………………………………...…………9

2.1.Вибір типу виробництва і його характеристика……………………..………..9

2.2 Вибір методів заготівель………………………………………………………10

2.3 Заготівельні операції,застосування встаткування…………………………...12

2.4 Вибір і обґрунтування методу зборки,зварювального встаткування………20

2.5 Вибір способів зварювання,обґрунтування………………………………….22

2.6 Вибір присадочних матеріалів,флюсів і газів………………………………..24

2.7 Розрахунок і вибір режимів зварювання………………………….…………..26

2.8 Вибір зварювального встаткування й джерел живлення……...……………29

2.9 Технологічний процес зварювання…………………………………………...32

3. Контроль якості кожуху…………...…………………………………………...33

3.2 Заходи по зменшенню зварювальних напруг і деформацій…………………35

4. Нормування часу………………………………………………………………...36

5. Встановлення розрядів робіт і робочих………………………………………..38

6. Охорона праці…………………………………………………………….……...45

Список використаних джерел……………………………………………..……..46

Вступ

Електричне зварювання - велике російське винахід. У 1802 році В.В. Петров вперше у світі відкрив явище електричної дуги і вказав на можливість використання теплової енергії дуги в рас плавлені металів. Він перший побудував найбільшу для того часу батарею, за допомогою якої і проводив свої досліди. Ці чудові досліди з електричною дугою В.В. Петров опублікував в 1803 році. У ній вказується на можливість застосування електричної дуги. Перший у світі електродугове зварювання здійснив російський інженер Микола Миколайович Бенардос (1842-1904р.). Роботи над створенням великих акумуляторних батарей привели його в 1882 році до винаходу способу електричного дугового зварювання металів в Росії і ряді інших країн.

Розвиток зварювання можна розділити на три етапи: перший етап з 1924 по 1935 рік. Зварювальний процес у той час здійснювався вручну, електродами без покриття або з тонким ізолюючим покриттям електродів. Другий етап з 1935 по 1940 рік. У ці роки зварювання широко впроваджувалася у всіх галузях промисловості на базі застосування електродів зі спеціальним покриттям. Третій етап з 1940 року. Цей етап характеризується максимальним впровадженням механізації в зварювальний процес на базі розробленого в 1940 році під керівництвом Є.О. Патонова сучасного способу автоматичного зварювання під шаром флюсу.

Розроблені та застосовуються в деяких галузях промисловості нові методи зварювання: зварювання тиском, тертям, ультразвуком, струмами високої частоти, плазмовою дугою, зварювання електронним променем у вакуумі, дифузійна зварювання у вакуумі, вибухом, зварювання під водою променем лазера. У найближчі роки можна досягти серйозних подальших успіхів у розвиток і в промисловому застосуванні нових видів зварювання.

1. Характеристика виробу і його технологічність

Тема мого курсового проекту виготовлення конструкції «Кожух». Кожух перебуває в рамі виконавчого органу. Рама виконавчого органу являє собою зварену металеву конструкцію складається з двох балок коробчастого перетину з'єднані між собою поздовжніми коробчастими перемичками. В расточах рами встановлені штоки з повзунками створюючи гідрозажими призначеними для фіксації редуктора виконавчого органу при обробці забою. Через внутрішні порожнини балок рами прокладені рукава для підведення масла в штокові порожнини гідрозажимів. По обом сторонам рами за допомогою болтових з'єднань розмішені кронштейни призначені для кріплення штоків гідроциліндрів підйому виконавчого органу.

Конструкція «Кожух» складається з:

1. Обичайка-1шт 476 х 111мм;

2. Ухо-4шт 95±3.5 х 40± 3.5 х 18 ± 1.5мм;

3. Ребро-2шт 70±1.2 х 80 ± 1.2мм;

4. Ребро-2шт 70±1.2 х 80 ± 1.2мм;

5. Ребро - 4шт 75±1.2 х 180 ± 1.5;

6. Ребро – 8шт 30± 1.2 х 178± 1.5.

Дана конструкція технологічна , тобто маємо можливість поділити її на окремі вузли і під вузли, які можуть бути складені й зварені на спеціальних робочих місцях із застосуванням високопродуктивного складального-зварювального оснащення; доцільно застосовувати листовий метал марок СТ3; ручного дугового та напівавтоматичного зварювання, використаних при виготовленні зварних вузлів; технологічні особливості зварних з’єднань; доступність швів; можливість встановлення в зручне для зварювання положення.

Дана конструкція працює у шахтних умовах, навантаження на конструкцію незначне тому-що конструкція призначена для захисту інших деталей. Конструкція працює при температурі від -20 до +50 за нормальним тиском.

На підставі аналізу робимо висновок що доцільно:

- замінити зварювання;

- зменшити товщину конструкції.

Ефективним заходом щодо зниження маси конструкції є застосування високоміцних матеріалів, диференційного прокату.

1.2 Вибір і обґрунтування матеріалу зварної конструкції, його характеристика

Вибір матеріалу виконується залежно від вимог , що визначають умови роботи конструкції, зокрема обумовлений наступними показниками: границя міцності, твердість, ударна в’язкість, і експлуатаційними характеристиками: корозійна стійкість, працездатність при низьких температурах, зносостійкість. Таким вимогам відповідають сталі марки Ст3 таВСт2кп.

Таблиця1 механічні властивості сталі Ст3

Твердість матеріалу Мпа	131
Ударна в’язкість ДЖ/см^2	49
Предел текучості Мпа	250
Тимчасовий опір Мпа	400

Таблиця2 механічні властивості сталі ВСт2кп

Твердість матеріалу Мпа	137
Ударна в’язкість ДЖ/см^2	13-16
Предел текучості Мпа	230
Тимчасовий опір Мпа	340

Таблиця3 хімічний склад сталі Ст3

C	Si	Mn	Ni	S	P	Cr	N	Cu	As
0.14 - 0.22	0.05 - 0.15	0.4 - 0.65	до 0.3	до 0.05	до 0.04	до 0.3	до 0.008	до 0.3	до 0.08

По даним таблиць робимо висновок, що для даної конструкції підходить сталь марки Ст3сп.

Зварювальність – це здатність металів давати доброякісне зварне з’єднання.

Для визначення зварювальності сталей можна користуватися еквівалентом вулицю Секв, що підраховується за формулою:

Секв.=

Секв.= = 0.16 %.

Дана сталь відноситься до групи що добре зварюються. До цієї групи відносяться метали зварювання яких може бути виконане за звичайною технологією, тобто без підігріву до зварювання і в процесі зварювання і без подальшої термообробки. Однак застосування термообробки для зняття внутрішніх напружень не виключається.