Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кафедральний посібник. doc.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
399.36 Кб
Скачать

Контрольні запитання і завдання

  1. Чому теоретична соціологія виникла у країнах Західної Європи, а прикладна – у США?

  2. Предмет соціології за Огюстом Контом і Гербертом Спенсером.

  3. Чим розрізняються соціологічні концепції Е. Дюркгейма, М. Вебера, К.Маркса?

  4. Як оцінюється соціальна теорія марксизму у західних країнах та в Україні?

Теми рефератів:

  1. Соціологічні концепції Е.Дюркгейма.

  2. Соціологія М.Вебера.

  3. Соціальна теорія марксизму.

Література

  1. Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. Проблема бюрократии у Макса Вебера // Вопроси философии.-1991.-№3.

  2. Гофман А.Б. Э. Дюркгейм о ценностях и идеалах// Социологические исследования. - 1991.-№2.

  3. Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій.- К., 1996.- С. 54-72.

  4. Танчер В.В., Ручка А.А. Очерки истории социологической мисли.- К., 1992.

  5. Дюркгейм Э. Ценностные и реальные суждения// Социологические исследования. -1991.-№2.

  6. Мертон Р. Фрагменты из воспоминаний ( о П. Сорокине)// Социологические исследования.-1992.- № 10.

  7. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ ст.- К.,1996.

  8. Спенсер Герберт. Грехи законодателей// Социологические исследования. - 1992.- №2.

  9. Маркс К. До критики гегелівської філософії права. Передмова // Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- т.13.- С.5-9.

  10. Маркс К. Економічно-філософські рукрписси 1844 року. Розділи: Відчужена праця. Приватна власність і комунізм // Маркс К., Енгельс Ф.- Твори.- Т.42.

Тема 3. Суспільство як соціальна система

  • Поняття суспільства і його типологія

  • Соціальні групи як основні елементи соціальної структури

  • Соціальні інститути та організації

  • Соціальна стратифікація та соціальна мобільність

1. Поняття суспільства і його типологія

Суспільство (соціум) визначають у широкому значенні цього слова як сукупність усіх способів взаємодії і форм об'єднання людей, у якій виражається їхня всебічна залежність; у вузькому - як генетично (або структурно) визначений тип спілкування, що постає як історично визначена цілісність, або як відносно самостійний елемент подібної цілісності.

У статті зі словника радянського періоду, терміном „суспільство” позначено, принаймні, три феномени: у широкому змісті суспільство розумілося як відокремлена частина матеріального світу, що являє собою форму життєдіяльності людей, яка історично розвивається; у вузькому змісті цим терміном позначався певний етап людської історії (суспільно-економічні формації чи ступені усередині формацій - наприклад, докапіталістичне суспільство чи ранньофеодальне суспільство), а також окреме, конкретне суспільство (певний соціальний організм - наприклад, „українське суспільство”). Неважко помітити, що подібні тлумачення суспільства не є логічно коректними визначеннями. Це образні визначення (метафори), що лише пояснюють зміст даного слова та для пояснення супроводжуються прикладами інших понять. З іншого боку, термін „суспільство” у них подається як поняття, а не як категорія, тобто без позначення його функціональної ролі в системі суспільного пізнання .

Імовірно, першим та найбільш розповсюдженим розумінням суспільства є такий, де воно уподібнюється біологічному цілому - організму чи мурашнику, у якому відбувається обмін діяльністю між окремими істотами. Такий обмін результатами діяльності можна назвати діяльнісною взаємодією. Цей обмін лежить в основі поділу праці (можливість обміну товарами чи послугами є необхідною умовою поділу праці). Отже, діяльнісна взаємодія зв'язує окремі особистості в суспільство, а тому вона є специфічно соціальною і може слугувати для створення образу суспільства. Серед прихильників цієї точки зору були Платон, Е.Дюркгейм, К.Маркс та інші автори. При цьому в історії соціологічної думки існували й існують принципово інші уявлення про специфіку суспільної взаємодії, уявлення про те, що зв'язує людей у суспільство

Суспільство як цілісна система має свою структуру, яка складається з чотирьох підсистем, що взаємодіють одна з одною: економічну, політичну, соціальну та духовну (культура, релігія, наука, освіта). Кожна підсистема складається, у свою чергу, зі своїх власних блоків і елементів, які виконують свої функції цілісного соціального організму. Зауважимо, що у суспільстві немає домінуючих сфер. Кожна з них здійснює рівний вплив на інші.

Історію людства можна класифікувати через певну кількість базових типів суспільств. Будь-яка класифікація не може охопити всі ознаки суспільства. Тому існує декілька типологій, найпоширенішими з яких є три: стадіальна, формаційна та цивілізаційна. Найпоширенішою та найновішою є стадіальна. Вона виникла у другій половині ХХ ст. Згідно з нею, суспільство у своєму розвитку проходить три стадії, які і визначають три типи суспільств: традиційне (аграрне, доіндустріальне, домодерне), індустріальне (модерне) та постіндустріальне (інформаційне, постмодерне). В основі цієї типології лежить критерій способу здобуття засобів існування, тобто сфера праці. Для першої стадії характерне переважання сільського господарства, для другої – промисловість, для третьої – сфера послуг.