- •Тема 1.Соціологія як наука про суспільство
- •1. Предмет і категорії соціології
- •2. Структура соціологічного знання та функції соціології
- •3. Місце соціології в системі суспільних наук
- •Контрольні запитання і завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 2. Історія західної соціології та її засновники
- •1. Соціологічні концепції представників ранньої соціології Огюста Конта і Герберта Спенсера
- •2. Класики західної соціології хіх - першої третини хХст. Еміль Дюркгейм, Макс Вебер, Карл Маркс
- •Дослідження Дюркгеймом причин самогубства
- •Карл Маркс як теоретик революційного розвитку суспільства
- •Контрольні запитання і завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система
- •1. Поняття суспільства і його типологія
- •2. Соціальні групи як основні елементи соціальної структури
- •3. Соціальні інститути та організації
- •4. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність а) Соціальна стратифікація
- •Б) Соціальна мобільність
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема реферату:
- •Література
- •Тема 4. Соціологія управлінської діяльності
- •1. Соціальне управління та його найважливіші функції
- •Теорія стилів керівництва Дугласа Макгрегора
- •2. Імідж та авторитет керівника. Проблема соціальної діагностики в системі соціального управління
- •3. Феномен підприємницької діяльності та проблеми соціального управління
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 5. Соціологія особистості
- •1. Основні наукові підходи до розуміння сутності людини
- •2. Соціологічна структура особистості
- •3. Сучасні теорії соціалізації людини
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 6. Соціологія культури і науки
- •1. Культура як соціальний феномен та еволюція названого поняття
- •Формування соціології культури. Типологія культури
- •Типологія культури
- •2. Негативні тенденції в розвитку вітчизняної культури та можливі шляхи їх подолання
- •3. Історія виникнення й розвитку науки. Формування соціології науки, її структура та соціальні функції
- •4. Проблеми розвитку вітчизняної науки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 7. Соціологія сім’ї та гендерні дослідження
- •1.Предмет та функції соціології сім’ї. Класифікації сімей
- •2. Теорії сім’ї та найважливіші тенденції її функціонування
- •3. Сучасні гендерні дослідження та їх проблематика
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 8. Організація і проведення соціологічного дослідження
- •1. Постановка проблеми. Визначення предмета й об’єкта дослідження
- •Цілі і завдання соціологічного дослідження
- •Визначення об'єкта і предмета дослідження
- •Концептуальна модель
- •2. Розробка програми дослідження. Вимоги щодо програми
- •Вимоги щодо програми
- •Кілька практичних порад
- •3. Висунення й перевірка гіпотез. Основні методи дослідження
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема реферату:
- •Література
- •Соціологія
Контрольні запитання і завдання
Чому теоретична соціологія виникла у країнах Західної Європи, а прикладна – у США?
Предмет соціології за Огюстом Контом і Гербертом Спенсером.
Чим розрізняються соціологічні концепції Е. Дюркгейма, М. Вебера, К.Маркса?
Як оцінюється соціальна теорія марксизму у західних країнах та в Україні?
Теми рефератів:
Соціологічні концепції Е.Дюркгейма.
Соціологія М.Вебера.
Соціальна теорія марксизму.
Література
Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. Проблема бюрократии у Макса Вебера // Вопроси философии.-1991.-№3.
Гофман А.Б. Э. Дюркгейм о ценностях и идеалах// Социологические исследования. - 1991.-№2.
Андрущенко В.П., Михайличенко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій.- К., 1996.- С. 54-72.
Танчер В.В., Ручка А.А. Очерки истории социологической мисли.- К., 1992.
Дюркгейм Э. Ценностные и реальные суждения// Социологические исследования. -1991.-№2.
Мертон Р. Фрагменты из воспоминаний ( о П. Сорокине)// Социологические исследования.-1992.- № 10.
Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ ст.- К.,1996.
Спенсер Герберт. Грехи законодателей// Социологические исследования. - 1992.- №2.
Маркс К. До критики гегелівської філософії права. Передмова // Маркс К., Енгельс Ф. Твори.- т.13.- С.5-9.
Маркс К. Економічно-філософські рукрписси 1844 року. Розділи: Відчужена праця. Приватна власність і комунізм // Маркс К., Енгельс Ф.- Твори.- Т.42.
Тема 3. Суспільство як соціальна система
Поняття суспільства і його типологія
Соціальні групи як основні елементи соціальної структури
Соціальні інститути та організації
Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
1. Поняття суспільства і його типологія
Суспільство (соціум) визначають у широкому значенні цього слова як сукупність усіх способів взаємодії і форм об'єднання людей, у якій виражається їхня всебічна залежність; у вузькому - як генетично (або структурно) визначений тип спілкування, що постає як історично визначена цілісність, або як відносно самостійний елемент подібної цілісності.
У статті зі словника радянського періоду, терміном „суспільство” позначено, принаймні, три феномени: у широкому змісті суспільство розумілося як відокремлена частина матеріального світу, що являє собою форму життєдіяльності людей, яка історично розвивається; у вузькому змісті цим терміном позначався певний етап людської історії (суспільно-економічні формації чи ступені усередині формацій - наприклад, докапіталістичне суспільство чи ранньофеодальне суспільство), а також окреме, конкретне суспільство (певний соціальний організм - наприклад, „українське суспільство”). Неважко помітити, що подібні тлумачення суспільства не є логічно коректними визначеннями. Це образні визначення (метафори), що лише пояснюють зміст даного слова та для пояснення супроводжуються прикладами інших понять. З іншого боку, термін „суспільство” у них подається як поняття, а не як категорія, тобто без позначення його функціональної ролі в системі суспільного пізнання .
Імовірно, першим та найбільш розповсюдженим розумінням суспільства є такий, де воно уподібнюється біологічному цілому - організму чи мурашнику, у якому відбувається обмін діяльністю між окремими істотами. Такий обмін результатами діяльності можна назвати діяльнісною взаємодією. Цей обмін лежить в основі поділу праці (можливість обміну товарами чи послугами є необхідною умовою поділу праці). Отже, діяльнісна взаємодія зв'язує окремі особистості в суспільство, а тому вона є специфічно соціальною і може слугувати для створення образу суспільства. Серед прихильників цієї точки зору були Платон, Е.Дюркгейм, К.Маркс та інші автори. При цьому в історії соціологічної думки існували й існують принципово інші уявлення про специфіку суспільної взаємодії, уявлення про те, що зв'язує людей у суспільство
Суспільство як цілісна система має свою структуру, яка складається з чотирьох підсистем, що взаємодіють одна з одною: економічну, політичну, соціальну та духовну (культура, релігія, наука, освіта). Кожна підсистема складається, у свою чергу, зі своїх власних блоків і елементів, які виконують свої функції цілісного соціального організму. Зауважимо, що у суспільстві немає домінуючих сфер. Кожна з них здійснює рівний вплив на інші.
Історію людства можна класифікувати через певну кількість базових типів суспільств. Будь-яка класифікація не може охопити всі ознаки суспільства. Тому існує декілька типологій, найпоширенішими з яких є три: стадіальна, формаційна та цивілізаційна. Найпоширенішою та найновішою є стадіальна. Вона виникла у другій половині ХХ ст. Згідно з нею, суспільство у своєму розвитку проходить три стадії, які і визначають три типи суспільств: традиційне (аграрне, доіндустріальне, домодерне), індустріальне (модерне) та постіндустріальне (інформаційне, постмодерне). В основі цієї типології лежить критерій способу здобуття засобів існування, тобто сфера праці. Для першої стадії характерне переважання сільського господарства, для другої – промисловість, для третьої – сфера послуг.