- •(Л19) 3.26. Турбореактивний двигун двоконтурний
- •Трдд зі змішуванням потоків.
- •Трдд без змішуванням потоків.
- •Характеристики:
- •Вигляд справа.
- •Трдд форсований нк - 22 літака Ту – 22м.
- •Трдд з форсажною камерою ал – 31ф літака Су – 27.
- •3.27. Турбовентиляторний та гвинтовентиляторний реактивні двигуни
- •3.28. Реактивні двигуни з вектором тяги, що управляється
- •Сопло, що управляється.
- •3.29. Основні параметри авіаційних гтд [1], c. 164-165
- •3.30. Області застосування авіаційних гтд
- •Тема 4. Особливості конструкції вертольота та ракети
- •4.1. Класифікація літальних апаратів з піднімальним повітряним гвинтом
- •Цаги 2-эа
- •Братухін 11-эа
- •Gyrodyne fb-1
Характеристики:
Суха маса, кг.........................................................................................1106
Тяга двигуна на злітному режимі в умовах МСА, кгс……………..6500
Тяга двигуна в режимі малого газу в умовах МСА, кгс………….....400
Питома витрата палива, кг/кгс·ч (кг/Н·ч)............................0,350(0,0357)
Число оборотів вентилятора, об/хв....................................................5400
Число оборотів КНТ, об/хв................................................................10500
Число оборотів КВТ, об/хв................................................................14170
Габаритні розміри двигуна, мм: - довжина................................3470
- ширина.................................1541
- висота...................................1711
На літаку Ту - 154 встановлений двигун НК-8-2У, який є двоконтурним турбореактивним двигуном із змішуванням потоків повітря зовнішнього і внутрішнього контурів. Конструктивно двигун складається з вхідного направляючого апарату (ВНА), багатоступінчастого компресора і турбіни, камери згоряння і змішування, реактивного сопла, механізму реверсу тяги, коробки приводів і інших елементів. Загальний вигляд двигуна (зліва і справа) показаний на рисунку.
Вигляд зліва.
Вигляд справа.
Розміщення трьох двигунів НК-8-2У на літаку Ту - 154
1 –лівий двигун; 2 – правий двигун; 3 – допоміжна силова установка;
4 – середній двигун.
АН-225 с шестью ТРДД Д-18Т
МіГ –АТ з ТРДД Snecma 04-R20 Larzac
Ан – 72 з ТРДД Д-436
ТРДД як і ТРД можуть бути забезпечені регульованими соплами. Як правило це ТРДД зі змішуванням потоків за турбіною з малими ступенями двоконтурності для надзвукових військових літаків.
ТРДД можуть оснащуватися форсажною камерою згоряння (ТРДДФ), в якій, для збільшення тяги, відбувається додаткове спалювання палива: або у зовнішньому контурі, або за турбіною внутрішнього контура в камері форсажу.
Трдд форсований нк - 22 літака Ту – 22м.
Ту – 22м-3
Трдд з форсажною камерою ал – 31ф літака Су – 27.
Су - 27
Ту – 160 з ТРДДФ НК-32
МіГ – 29 з ТРДДФ РД-33
Су – 34 з ТРДДФ АЛ-35ФМ
3.27. Турбовентиляторний та гвинтовентиляторний реактивні двигуни
Турбовентиляторний реактивний двигун (ТВРД) – це ТРДД зі ступінню двоконтурності m = 2 – 10. У цьому типі двигунів (рис. 3.57) компресор низького тиску перетворюється у вентилятор, який відрізняється від компресора меншим числом ступенів і більшим діаметром. Вентилятор 1 забезпечує високу витрату повітря через двигун на всіх швидкостях польоту, враховуючи низькі швидкості при зльоті.
Схема турбовентиляторного двигуна |
|
Рис. 3.57. Схема турбовентиляторного реактивного двигуна.
Зовнішній контур ТВРД представляє собою одноступінчастий вентилятор великого діаметра. За вентилятором розташовується спрямляючий апарат з нерухомих лопаток. Лопатки розганяють потік повітря за вентилятором і повертають його, приводячи до осьового напряму. Зовнішній контур закінчується соплом. Вентилятор таких двигунів має більший діаметр і ступінь підвищення тиску повітря у вентиляторі невелика, тому сопло зовнішнього контура цих двигунів достатньо коротке. Відстань від входу в двигун до зрізу сопла зовнішнього контуру може бути значно меншим ніж відстань від входу в двигун до зрізу сопла внутрішнього контура 3. Через це досить часто, сопло зовнішнього контура помилково приймають за обтічник 2 вентилятора.
Будова внутрішнього контура 3 таких двигунів подібна будові ТРД, останні ступені турбіни якого є приводом вентилятора. Так як сопла внутрішнього і зовнішнього контурів рознесені на великі відстані, то турбовентиляторні двигуни є двоконтурними двигунами без змішування вихідних потоків внутрішнього 4 і зовнішнього 5 контурів, струмені яких утворюють тягу ТВРД.
ТВРД з високою ступінню двоконтурності мають двовальну або тривальну конструкцію. Головною перевагою таких двигунів є їхня висока економічність. Недоліки – високі маса та габарити. Особливо – великий діаметр вентилятора, який приводить до значного лобового опору повітря в польоті. Прикладом ТВРД є двигун ПС-90А літаків Ил-96 і Ту-204.
ТВРД ПС-90А літаків Ил-96 і Ту-204 Вентилятор ПС-90А. Вид спереду.
Ту-204
Подальшим розвитком ТВРД зі збільшенням ступені двоконтурності m = 20 – 90 є турбогвинтовентиляторний двигун (ТГвВД). На відміну від турбогвинтового двигуна, лопати рушія (гвинта) ТГвВД мають шаблевидну форму. Це дозволяє перенаправити частину повітряного потоку в компресор і підвищити тиск на вході компресора. Такий двигун отримав назву гвинтовентилятор і може бути як відкритим, так і закапотованим кільцевим обтічником. Друга відмінність – гвинтовентилятор приводиться від турбіни не напряму, як вентилятор, а через понижуючий редуктор.
В теперішній час у світі відомий лише один серійний зразок двигунів цього типу. Це двигун Д-27, який призначений для установки на високоекономічні пасажирські та транспортні літаки з поліпшеними зльотно-посадковими характеристиками. Д-27 має редуктор, який з‘єднує чотириступінчасту турбіну с двома гвинтовентиляторами, які обертаються в різні боки та розташовані попереду двигуна (тобто тяга утворюється по принципу гвинта, що тягне). Компресор комбінованого типу. Він складається з 5-ти ступенів низького тиску, двох ступенів високого тиску і доцентрованого ступеня. Турбіна складається з однієї ступені високого тиску, однієї ступені низького тиску та 4-х ступенів вільної турбіни (турбіни гвинта). Лопати гвинтовентилятора виконані з композитних матеріалів, що знімає навантаження з валів і редуктора.
Двигун Д-27 встановлений на літаку Як-44, з крейсерською швидкістю польоту 670 км/год., і на літаку Ан-70, з крейсерською швидкістю 750 км/год.
Як-44 з гвинтовентиляторними двигунами Д-27.
Ан – 70 з гвинтовентиляторними двигунами Д-27.