IV. Демпінг

Поширеною формою конкурентної боротьби на світовому рин­ку є демпінг—міжнародна дискримінація в цінах, коли країна, яка експортує, продає свій товар на певному закордонному ринку де­шевше, ніж на іншому (найчастіше вітчизняному).

Демпінг може спричинятися:

1. державною зовнішньоторговельною політикою, коли експор­тер отримує субсидію;

2. може бути наслідком типово монополістичної практики дис­кримінації в цінах, коли фірма-експортер, яка займає монопольне становище на внутрішньому ринку, при нееластичному попиті максимізує доход, підвищує ціни, тоді ж на конкурентному закордонно­му ринку при достатньо еластичному попиті вона досягає максимізації доходу шляхом зменшення ціни та розширення обсягу про­дажів.

На світовому ринку монополіст може знизити ціну, на внутрішньому він може її збільшити, оскільки: а) він монополіст, а конкурентів на існує – немає ніяких конкурентних обмежень; б) оскільки на світовому ринку ціна зменшується, цей збиток можна покрити ціною на внутрішньому.

У відповідності із правилами ГАТТ/СОТ, з метою захисту від демпінгу держава-імпортер може запроваджувати антидемпінгове мито. Це стає можливим за умови, коли спеціально проведеним дослідженням вдається довести сам факт демпінгу. Проте часто фірми, які виробляють імпортозамінну продукцію, ініціюють анти­демпінгове розслідування, коли насправді демпінгу немає, а низькі ціни імпортних товарів пояснюються нижчим рівнем витрат у інозем­них конкурентів. У цьому випадку існує небезпека зловживання анти­демпінговим законодавством і перетворення його в суто протекці­оністський інструмент, що може призвести до підвищення ціни імпор­тних товарів та обмеження конкуренції на внутрішньому ринку.

Запровадження антидемпінгового мита, як і звичайного ввізного мита, підвищує внутрішні ціни і призводить до втрат у добробуті країни. Проте, якщо введення антидемпінгового мита примусить фірму, яка здійснює демпінг, ще більшою мірою знизити експортну ціну, то країна-імпортер зможе отримати додатковий виграш.

Окрім перелічених адміністративних заходів на процес ціноутворення в країні впливають характер і ступінь відокремлення від міжнародного ринку. У цілому на практиці можна виділити три типи відокремлення:

• повна замкнутість внутрішніх ринків,

• вільний рух товарів між внутрішнім і світовим ринками,

• часткове відокремлення.

При повному відокремленні національного ринку від світової торгівлі, що виявляється у відсутності руху товарів між ними, ціно­утворення на внутрішньому ринку визначається внутрішніми вит­ратами й основою цін служать національні витрати на виробництво товарів.

Зворотна ситуація виникає в умовах, коли внутрішній ринок не відгороджується від світового. При відсутності тарифних і нетарифних бар'єрів внутрішня торгівля зливається зі світовою. При цьому національні ринки виступають як частини світового, тобто власне кажучи розчиняються в ньому.

Найбільше часто зустрічаються випадки часткового, непов­ного відокремлення. При неповному відокремленні процеси ціноут­ворення на внутрішніх і світових ринках протікають у взаємодії. Основним каналом впливу умов світового господарства на внутрішні ціни окремих країн при такому положенні є імпорт, що впливає на пропозицію товарів у рамках національного ринку й у такий спосіб змінює сформоване співвідношення між попитом і пропозицією. Експорт також бере участь у взаємодії цін як альтернативна мож­ливість реалізації вироблених товарів, тобто канал, що може збільшу­вати попит на товари національного виробництва.