1. формування регіональної мережі спостережень за об’єктами довкілля;

2. одночасне вирішення всіх задач, які виникають при організації управління якістю довкілля;

3. формування національної мережі спостережень за об’єктами довкілля;

4. Організація глобальної системи моніторингу;

5. організація спостережень за джерелами забруднень.

104. Організація біотичного моніторингу передбачає:

1. спостереження за локальними джерелами та факторами впливу;

2. контроль за реакцією біоти – відгуки та наслідки;

3. спостереження впливом стану довкілля на захворюваність і населення;

4. контроль за реакцією великих систем (погода і клімат);

5. контроль за реакцією біосфери у цілому.

105. Діоксид сірки відносять до____ класу пріоритетності забруднювальних речовин:

а) 1;

б) 3;

в) 5;

г) 7;

д) 8.

106. Найбільш важливими полютантами для атмосферного повітря вважають:

1. озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю;

2. пил, оксиди сірки, вуглецю та азоту;

3. бенз(а)пирен та пестициди;

4. важкі метали, бенз(а)пирен та пестициди;

5. діоксини, важкі метали та пестициди.

107. Пріоритетними полютантами для води є:

1. нафтопродукти, важкі метали та пестициди;

2. діоксини, важкі метали та пестициди;

3. біогенні продукти, феноли та нафтопродукти;

4. озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю.

108. Найвищий пріоритет серед джерел забруднень мають:

1. сільськогосподарські підприємства і транспорт;

2. АЕС, ТЕС і підприємства кольорової металургії;

3. автомобільний транспорт, підприємства енергетики і кольорової металургії;

4. підприємства металургії, транспорт і АЕС.

109. ДДТ відносять до ____класу пріоритетності забруднювальних речовин:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

110. Завислі частинки відносять до ___класу пріоритетності забруднювальних речовин:

а) 1;

б) 3;

в) 5;

г) 7;

д) 8.

111. Хлорорганічні сполуки відносять до ___класу пріоритетності забруднювальних речовин:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

112. У системі фонового моніторингу водних середовищ обов’язковими для визначення є:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

1. біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

2. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

3. органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

113. У системі фонового моніторингу атмосферного повітря обов’язковими для визначення є:

1. аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

2. біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

3. аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(а)пирен, фреони;

4. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

114. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах обов’язковими для визначення є:

1. аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

2. біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

3. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

4. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи та ВМ.

115. Ртуть відносять до ____класу пріоритетності забруднювальних речовин:

а) 1;

б) 2;

в) 4;

г) 6.

116. Свинець відносять до ____ класу пріоритетності забруднювальних речовин:

а) 1;

б) 2;

в) 4;

г) 6.

117. Концепція екологічного моніторингу довкілля України схвалена розпорядженням КМУ у:

а) 1994 році;

б) 1996 році;

в) 1998 році;

г) 2004 році;

д) 2007 році.

118. Цільова програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища затверджена постановою КМУ у:

а) 1994 році;

б) 1996 році;

в) 1998 році;

г) 2004 році;

д) 2007 році.

119. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено на:

1. Держкомгідромет;

2. Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);

3. Міністерство екології і природних ресурсів;

4. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).

120. Основну масу забруднювальних атмосферне повітря речовин складають:

1. викиди автотранспорту;

2. викиди АЕС, ТЕС і ТЕЦ;

3. продукти спалювання органічної речовини;

4. викиди транспорту і промислових підприємств.

121. Біологічними забрудненнями вважають:

1. макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;

2. відходи комунального господарства та АПК;

3. мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;

4. мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності.

122. Головними суб’єктами в державній системі моніторингу є:

1. Держкомгідромет і Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);

2. Міністерство екології і природних ресурсів і Міністерство охорони здоров’я (МОЗ);

3. Мінрегіон, МНС, МОЗ і Міністерство аграрної політики і продовольства (МАП);

4. Міністерство екології і природних ресурсів, МОЗ, МАП, Мінрегіон і МНС.

123. Регіональна мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:

1. стаціонарні і маршрутні пости спостережень;

2. стаціонарні і підфакельні пости спостережень;

3. маршрутні і підфакельні пости спостережень.

124. У населених пунктах із населенням від 100 до 200 тис. жителів кількість постів спостережень має становити не менше:

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 2-3.

125. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за однією з чотирьох програм:

1. розширеній, повній, скороченій і локальній;

2. повній, неповній, скороченій, добовій;

3. глобальній, регіональній і локальній.

126. Основними методами відбору проб повітря є:

1. респіраторно-аспіраційний;

2. аспіраційний і заповненням судин обмеженої ємкості;

3. аспіраційний і заповненням судин змінної ємкості.

127. Забруднення свинцем локалізовані біля автомагістралі на відстані до:

1. 0,1-0,2 км;

2. 0,2-0,5 км;

3. 1-2 км;

4. 5 км;

5. 10 км.

128. Головними біоіндикаторами стану грунтів є:

1. дрібні ссавці;

2. земноводним;

3. великі безхребетні;

4. дрібні безхребетні.

129. Для визначення забруднення ґрунтів пестицидами відбір проб ґрунту проводять:

1. 1 раз на рік;

2. 2 рази на рік;

3. 2-3 рази на рік;

4. 4 рази на рік.

130. Повний тур ґрунтового моніторингу вкладається в:

а) 1 рік;

б) 3 роки;

в) 5 років;

г) 2-4 роки.

131. Термін “моніторинг” навколишнього середовища:

1. виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.;

2. виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.;

3. виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.;

4. перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.

132. До глобальних екологічних проблем не відносять:

1. втрату біологічної різноманітності;

2. зміни клімату і опустелювання;

3. забруднення біосфери і руйнування озонового шару;

4. бідність і тероризм.

133. Завдання, яке не входить до пріоритетних завдань системи національного моніторингу:

1. оцінювання стану НС в національних інтересах;

2. одержання інформації про стан НС в національних інтересах;

3. управління екологічним станом НС.

134. Площа, яку охоплює система локального моніторингу, становить, км²:

1. 1-2;

2. 10…100;

3. 2…210⁶;

4. до 10⁷…10⁸.

135. Площа, яку охоплює система регіонального моніторингу, становить, км²:

1. 1-2;

2. 10…100;

3. 2…210⁶;

4. до 10⁷…10⁸.

136. Площа, яку охоплює система глобального моніторингу, становить, км²:

1. 1-2;

2. 10…100;

3. 2…210⁶;

4. до 10⁷…10⁸.

137. Відстань між пунктами відбору проб в системі локального моніторингу, становить, км:

1. 1-2;

2. 0,01…10;

3. 10…500;

4. До 3000…5000.

138. Відстань між пунктами відбору проб в системі регіонального моніторингу, становить, км:

1. 1-2;

2. 0,01…10;

3. 10…500;

4. До 3000…5000.

139. Відстань між пунктами відбору проб в системі глобального моніторингу, становить, км:

1. 1-2;

2. 0,01…10;

3. 10…500;

4. До 3000…5000.

140. Частота спостережень в системі локального моніторингу, становить:

1. секунди-хвилини;

2. хвилини-години;

3. декада-місяць;

4. 2…6 разів на рік.

141. Частота спостережень в системі регіонального моніторингу, становить:

1. секунди-хвилини;

2. хвилини-години;

3. декада-місяць;

4. 2…6 разів на рік.

142. Частота спостережень в системі глобального моніторингу, становить:

1. секунди-хвилини;

2. хвилини-години;

3. декада-місяць;

4. 2…6 разів на рік.

143. Біотичний моніторинг не включає:

1. спостереження за станом біотичної складової біосфери;

2. спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;

3. спостереження за реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;

4. спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях.

144. Обов’язковому вивченню в водних середовищах на фонових станціях підлягають:

1. бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали;

2. завислі речовини, двоокис сірки, озон;

3. окис вуглецю, оксиди азоту, сполуки водню;

4. біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.

145. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників не включає:

1. моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу, на фонових рівнях забруднення;

2. моніторинг агротехнічних впливів, спостереження за зміною характеристик агроекосистем;

3. моніторинг змін природного середовища та інших факторів антропогенного впливу;

4. моніторинг фонових рівнів забруднення природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.

146. Гідрологічні спостереження включають:

1. витрати води (м³/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;

2. глибину і ширину водотоку;

3. візуальні спостереження, температуру, концентрацію завислих речовин, рН; РК; ХСК; БСК₅; концентрації речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень.

147. Гідрохімічні спостереження включають:

1. візуальні спостереження, температуру, концентрацію завислих речовин, рН; РК; ХСК; БСК₅; концентрації речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

2. витрати води (м³/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;

3. глибину і ширину водотоку.

148. Гідрометричні спостереження включають:

1. візуальні спостереження, температуру, концентрацію завислих речовин, рН; РК; ХСК; БСК₅; концентрації речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

2. витрати води (м³/с), швидкість течії при опорних вимірах, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;

3. глибину і ширину водотоку.

149. Основну роль у глобальному забрудненні в біосфери відіграють: